Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

МКС не доповнює систему судів національної юрисдикції, адже юрисдикція МКС, як це зазначено у ст. 7 Статуту, поширюється на найбільш серйозні злочини, що викликають стурбованість всього людства (геноцид, агресія, злочини проти людяності, військові злочини). Вказані правопорушення стосуються міжнародного гуманітарного права і за своєю значимістю можуть бути врегульовані лише на міжнародному рівні. Суди України, не мають юрисдикцію щодо міжнародних злочинів. Це доволі чітко прослідковується з огляду на створені у ХХ ст. міжнародні трибунали. Можна вважати, що юрисдикція МКС не є доповнюючою, а існує паралельно національній судовій юрисдикції. МКС як судовий орган жодною мірою не доповнює систему національних судів.

Якщо враховувати те, що національні суди можуть здійснювати правосуддя у міжнародних відносинах, вони не наділені юрисдикцією МКС. Тобто при здійсненні правосуддя вони не посягатимуть на компетенцію МКС. А останній при виконанні своїх функцій не втручається у юрисдикцію національних судів. Більше того, МКС здійснюватиме правосуддя не в Україні, як це випливає із Конституції нашої держави. Він володіє міжнародною правосуб’єктністю, а отже здійснює свої функції поза межами території окремої держави.

Таким чином, існують достатні підстави вважати, що ст. 1 Статуту не суперечить ст. 124 Конституції України.

Запрошений на засідання Конституційного Суду України представник Міністерства Закордонних Справ України наголосив, що положення Статуту не суперечать Конституції України, а тому його можна ратифікувати.

Аналізуючи Римський договір щодо його відповідності Конституції України, варто виділити ще декілька його положень, стосовно яких в Конституційному Суді точилась дискусія.

Відомо, що Конституція України гарантує недоторканість Президенту України, народним депутатам та суддям на час виконання ними своїх повноважень. Тому Конституційний Суд вирішив, що стаття 27 Статуту суперечить Конституції України [2].

Але це нонсенс, оскільки Римський договір ні в якому разі не скасовує такі імунітети та привілеї, а передбачає застосування його положень однаково до всіх осіб, незалежно від їх посадового становища. Тобто, посадове становище глави держави або уряду, члена уряду чи парламенту, а також вибраного представника чи посадової особи уряду не звільняє особу від кримінальної відповідальності згідно зі Статутом [1]. Крім того, таке посадове становище не може бути і підставою для пом’якшення вироку. Будь-які імунітети чи спеціальні норми, які можуть бути пов’язані з посадовим становищем особи відповідно до національного законодавства чи міжнародного права, не повинні перешкоджати здійсненню Судом його юрисдикції щодо такої особи.

З цього приводу можна відзначити, що відповідно до статті 18 Конституції України зовнішньоекономічна діяльність України ґрунтується на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. А одним із таких принципів вважається принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань “pacta sunt servanda”. Цей принцип, виникнення якого пов’язане із ранніми стадіями розвитку державності, тепер закріплений у багатьох міжнародних угодах [27].

Як правильно зазначає Конституційний Суд, встановлення відповідальності за вчинення переважної більшості злочинів, передбачених Римським договором, є міжнародно-правовим зобов’язанням України відповідно до інших міжнародно-правових документів, які набули чинності для нашої держави задовго до прийняття Конституції України. Це стосується Конвенції про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього від 9 грудня 1948 р., міжнародної Конвенції про попередження злочинові апартеіду та покарання за нього від 30 листопада 1957 р. та багатьох інших міжнародних договорів.

Крім того, Конституційний Суд визнав, що положення Статуту, які забороняють злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії сьогодні розглядаються як звичаєва норма міжнародного права.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Національні інтереси і міжнародна торгівля

Говорячи про взаємозв’язок національних інтересів та міжнародної торгівлі, слід згадати про теорію міжнародної торгівлі. Економісти класичного напряму відстоювали особливу теорію міжнародної торгівлі, з огляду на меншу мобільність ресурсів між націями. Адам Сміт вважав, що "із усіх видів вантажу найгірше піддаються транспортуванню люди", а капітал і праця лише інколи перетинають національні кордони. Оскільки зарплата і прибуток не вирівнюються при цьому переміщенням праці і капіталу, міжнародна торгівля ...

Індустріальна цивілізація та система економічних відносин світового господарства (ІІ пол. 19 - поч. 20 ст.)

План. 1. Формування акціонерної власності. 2. Монополізація капіталу і виробництва. 3. Нова роль банків в розвитку міжнародних валютно-кредитних відносин. 4. Вивіз капіталу. 5. Трансформація світової валютної системи. Як наслідок процесів, пов'язаних з промисловим переворотом розвитком продуктивних сил нового типу, а відтак і розвитку нового типу виробничих відносин, в капіталістичному суспільстві відбуваються зміни, пов'язані, по-перше, з централізацією капіталу, а відтак і з централізацією виробництва. Капітали, ...

Міжнародна торгівля

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ЕТАПИ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ 1.1. Сутність міжнародної торгівлі та її концепції 1.2. Етапи розвитку міжнародної торгівлі 1.3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі РОЗДІЛ 2 ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 2.1. Форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання 2.2. Форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб'єктів 2.3. Регулювання міжнародної торгівлі РОЗДІЛ 3 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ ВИСНИВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП У загальному виді ...