Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Ухвалюючи висновок про відповідність статтей 89 та 107 Статуту Конституції України, Конституційний Суд виходив з того, що МКС не може прирівнюватися до будь-якого іноземного суду, оскільки створюється на основі міжнародного, а не національного права. Тому конституційні положення щодо заборони видачі громадян України не можна розглядати окремо від міжнародно-правових зобов’язань нашої держави.

Визнавши за МКС міжнародну юрисдикцію, яка за своїм змістом є відмінною від національної, Конституційний Суд все ж дійшов до висновку, що така юрисдикція може доповнювати національну, і це дало йому підстави для визнання невідповідності Римського договору Конституції України у частині положень Статуту про доповнення МКС органів національної приймальної юстиції.

Таким чином, ратифікація Римського договору Україною, та її майбутнє співробітництво із МКС можливе лише після внесення відповідних змін до Основного Закону. Враховуючи те, що на сьогоднішній день до Конституції України ще не було внесено жодної зміни чи доповнення, ратифікацію Статуту МКС доведеться відкласти на невизначений строк.

ВИСНОВКИ

Після створення Міжнародного кримінального суду виявилося, що не всі впевнені у доцільності існування такої інституції. Дехто вважає, що Суд – це свідчення розвитку та прогресу міжнародних публічних відносин, інші – що створення такої інституції є передчасним, оскільки світ ще не готовий, щоб без міжнародного консенсусу примусом забезпечити дотримання прав людини. Думки щодо неефективності діяльності Суду аргументують ще тим, що, по-перше, Суд має вузькі повноваження, оскільки його юрисдикція обмежена лише злочинами проти людяності, військовими злочинами, злочинами агресії та геноциду; по-друге, якщо Суд діє об’єктивно, без подвійних стандартів, то деякі рішення буде важко виконати, коли вони стосуватимуться провідних держав світу (наприклад, Росії, США, Китаю). Проте перші справи вже були розглянуті у Суді, і, на мою думку, Суд виявив себе як компетентна інституція у сфері міжнародного кримінального судочинства.

Досліджуючи історичні передумови виникнення Суду, можна побачити, що перша «реальна» спроба забезпечити невідворотність кримінальної відповідальності за міжнародні злочини як індивідів, так і держав була зроблена ще у 1918 році, коли були прийнятий Версальський мирний договір. І хоча через відсутність на той час дієвого механізму притягнення міжнародних злочинців до відповідальності цим актом не було створено постійно діючого органу у сфері міжнародної кримінальної юстиції, все ж він став значним кроком до становлення міжнародного кримінального правосуддя.

Більш сильним поштовхом для формування міжнародної кримінальної юстиції як повноцінної інституції сучасного міжнародного права став Нюрнберзький міжнародний воєнний трибунал. Принципи міжнародного кримінального судочинства, вироблені ним впродовж свого нетривалого існування, є на сьогоднішній день загальновизнаними у міжнародному праві. Вони стали основою для майбутніх міжнародних трибуналів і знайшли своє відображення у Римському статуті 1998 року. Отож-бо, як висновок, слід зазначити, що створення Міжнародного кримінального суду – явище не лише закономірне, а й невідворотнє в еволюції міжнародних відносин.

Також важливе значення для розвитку міжнародної кримінальної юстиції мав принцип індивідуальної кримінальної відповідальності, схвалений Нюрнберзьким міжнародним трибуналом, що пізніше отримав своє легальне закріплення у документах ООН, зокрема у резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 11.12.46 р. під назвою “Підтвердження принципів міжнародного права, визнаних Статутом Нюрнберзького трибуналу”. Міжнародні злочини були визнані такими, що вчиняються індивідами, а не абстрактними категоріями, і саме через покарання таких індивідів можна забезпечити дотримання норм міжнародного права.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці

Міжнародний поділ праці (МПП) – це найвищий ступінь розвитку суспільно-теориторіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості. У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, “Нових індустріальних країн” _ Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, які не зуміли знайти своє ...

Інтеграція східної Азії порівняно з інтеграцією ЄС

Вступ Незважаючи на безліч перешкод, внутрішня східно-азіатська торгівля зросла. Мультинаціональні компанії Японії – прекрасні взірці інтеграції де-факто. Вони посилюють місцеві поставки і утворюють мережу взаємопоставок по всій Східній Азії. І південно-східній азіатській країні залишається тільки підключитись до складної виробничої мережі, керованої ТНК. Динаміка ринку працює добре у Східній Азії, тоді як в ЄС надають перевагу політичним рішенням. Коли японські мультинаціональні компанії змінююють своє місцезнаходження, ...

Європейський фондовий ринок у період глобалізації

Глобалізаційні процеси, які не просто кількісно, а й якісно змінюють систему міжнародних економічних відносин, помітно впливають на радикальну зміну інфраструк­тури європейського фондового ринку. Переплітаючись із внутрієвропейськими інтегра­ційними процесами, вони ведуть до створення специфічної ситуації. Схоже, що поступово відновлюється фінансова рівновага між Старим і Новим Світом. Причому відновлення відбувається не стільки за рахунок послаблення позицій заокеанських фінансистів, скільки у результаті підвищення ...