Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Німеччина була безсилою, щоб покарати свого колишнього Кайзера за розв’язання Першої світової війни та за її численні жертви саме через відсутність правових підстав для цього. Внутрішньодержавне кримінальне законодавство не могло передбачати відповідальності за розв’язання агресивної війни та пов’язані з цим злочинні діяння, так як злочином може визнаватись лише таке діяння, що посягає на суспільно-політичний лад держави, її економічну систему, права та свободи її громадян. Іншими словами, держава здійснює кримінально-правову охорону лише в межах своєї території.

Поширення дії кримінального закону в просторі за межі суверенної території однієї держави фактично означало б порушення суверенітету іншої держави. Більш того, діяння екс-Кайзера не могли бути передбачені як злочинні внаслідок специфічного об’єкту їх посягання, який не охоплювався внутрішньодержавним кримінальним законом. Звідси закономірно випливає висновок про необхідність наддержавного регулювання цієї проблеми і про правомірність застосування кримінального правосуддя щодо суб’єктів міжнародних злочинів – фізичних осіб, винних у їх вчиненні.

Спеціальною нормою Версальський мирний договір вперше в історії міжнародного права фактично передбачив можливість вилучення фізичної особи – громадянина – з-під юрисдикції певної держави незалежно від її волі. Як відомо, принцип державного суверенітету передбачає, що держава самостійно здійснює будь-які суспільно-політичні, правові та економічні функції на своїй території. Ніхто не має права втручатись ззовні у внутрішньодержавні справи. Порушення такого принципу міжнародного права фактично призводить до посягання на державний суверенітет. Держава, як суверен, виступає гарантом безпеки своїх громадян та забезпечує їх захист.

Цей перший етап становлення міжнародної кримінальної юстиції став втіленням ідеї невідворотності кримінального покарання за злочини проти міжнародного права. Було визнано, що вищі посадові особи держави є відповідальними за агресивні війни та інші злочинні порушення міжнародного права і підлягають кримінальній відповідальності. Також міжнародне співтовариство активно шукало шляхи до створення і міжнародного судового органу, який би здійснював кримінальне правосуддя над винними особами.

Проте, ще задовго до 1918 року один із засновників Міжнародного Комітету Червоного Хреста – Густав Муаньє виступив на зборах цієї організації із проектом затвердження на міжнародній основі Міжнародного кримінального суду. У 1870 році він відзначав, що “єдиною розумною гарантією від агресивних війн буде створення міжнародного судового органу”.

Важко прослідкувати безпосередній вплив цього проекту на подальший хід історичних подій. Ідея створення Міжнародного кримінального трибуналу для боротьби з порушеннями законів війни обговорювалася на зустрічі членів Інституту міжнародного права у Кембріджі у 1895 році, проте проект не отримав подальшого розвитку. Загалом, як відзначає Крістофер Кейтл Холл, проект Муаньє був забутий і деякі відомі пропогандисти ідеї створення міжнародного кримінального суду, які з’явились після Г. Муаньє, навіть про нього не згадували [4, с.78]. Хоча, на думку того ж Холла, якби проект Муаньє був прийнятий, держави однозначно б домовились на Гаагзьких мирних конференціях 1899 та 1907 років про включення до юрисдикції цього суду порушення Гаагзьких Конвенцій [4, с.86].

У1919 році на Паризькій конференції було прийнято рішення про організацію Постійної палати міжнародного правосуддя (арбітражний суд) [5, с.17]. За задумом авторів, до складу такого суду повинен був обиратись один представник від кожної держави, яка входила до складу арбітражного суду. Передбачалось, що “Вищий суд” розробить власну судову процедуру і буде розглядати справи про злочини проти “публічного міжнародного порядку і світового міжнародного права”.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Характеристика світового ринку нафти

Зміст Вступ 1. Цінова динаміка та світовий видобуток нафти 2. Україна і світовий ринок нафти 2.1 Структура українського ринку Висновки Список використаних джерел Вступ Надлишок нафти на світовому ринку зумовлений багатьма чинниками. Зокрема, через азіатську фінансову кризу багато країн зменшили виробництво, зима в Європі й Америці була незвично теплою, ірак відновив продаж нафти, отримавши на це дозвіл ООН. Крім того, енергоощадні технології, що їх дедалі ширше використовують у розвинених країнах, дозволяють для ...

Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ ВСТУП 2 СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 4 МІЖНАРОДНИЙ РЕЖИМ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ І МИТНИХ КОРДОНІВ 7 ПОНЯТТЯ І ВИДИ МИТА 10 МИТНО-ТАРИФНІ СИСТЕМИ В СУЧАСНОМУ СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ 13 ПРАВО МИТНИХ ПІЛЬГ 15 РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕЖИМУ 16 КОНТРОЛЬНО-ОПЕРАЦІЙНІ МИТНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВ (МІЖНАРОДНИЙ МИТНИЙ ПРОЦЕС) 18 СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ 19 ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В ...

Схема застосування імпортного мита

Належність до товарних груп 1-24 Належність до товарних груп Належність до будь-якої товарної групи Належність до будь-якої товарної групи 25-97 Будь-яких Наявність країни походження в тарифному пе-реліку країни, що розвивається Наявність країни походження Відсутність країни походження в на-званих переіках Країна похо-дження Росія, Білорусь, Туркменістан, Узбекистан, Естонія, Литва, Молдова В та-риф- ному перелі ку В та-риф- ному перелі ку Виконання уніфікрваних правил визначення країни ...