Search:

Поет Віктор Забіла

Охолоджений до температури тіла, винний затор вливався в особливий дерев'яний бродильний чан, відер на 50. При цьому бродильний чан не заповнювався повністю, 1/8 частина залишалася вільної для "гри" браги. Затор заквашували спеціальною житньою закваскою. Готували її за двоє діб до початку винокуріння в спеціальному заквашувальному чані, використовуючи на кожну таку закваску 3 пуди житнього юорошна і 6 пудів зеленого солоду. Надалі, вже в процесі винокуріння, дріжджі готували відбиранням сусла від кожного затору.

Бродіння заквашених заторів тривало близько трьох діб, в результаті чого сусло робилось алкогольною брагою. Якщо повторити зброджування сусла житньою закваскою в нинішніх умовах, паралельно із спиртним бродінням може виникнути масляно-кисле бродіння, що додає бразі противний смак і запах. У ті часи з цим боролися так - при приготуванні закваски їй давали спочатку закиснути до утворення в ній близько 0,5% молочної кислоти. Початковий розвиток молочних бактерій в заквасці не заважає подальшому розмноженню дріжджів, але перешкоджає будь якому розвитку масляно-кислих бактерій. Молочне бродіння вважалося до того корисним при виготовленні закваски, що в заквашувальному приміщенні піклувалися про розвиток молочної мікрофлори, наприклад, мили посуд і заквашувальні чани молоком…

Для кращого аромату і коньячного забарвлення перваку, в затор часто додавалося колганове коріння. Коли хотіли одержати галюцогенну горілку, в затор додавали квітучий полин . При дуже бурхливому бродінні вливалася холодна чиста джерельна вода. При слабкому бродінні додавалася свіжа м'якоть недопеченого житнього хліба, а заторний чан підігрівався. Після закінчення бродіння брага зливалася в збірний чан, а на дріжджовий осад в заторному чані заливалася нова порція затору. Після 2-3 денної витримки в збірному чані, що знаходився в льосі, брага, що заспокоїлася, заливалася в 5-відерний мідний перегінний куб. Куб підігрівався дровами з плодових дерев, що мають невисоку температуру горіння. Я сам зрозумів суть нагріву дровами з різних порід дерев, тільки працюючи над авторськими заявками на винахід по термообробці шинки і ковбасних виробів. Температура горіння дров з різних порід дерев відрізняється на 5-400С. Дрова з твердих порід дерев - буку, дуба, берези дають дуже велику температуру і первак, одержаний при використанні таких дрів, має низькі смакові достоїнства і при перегонці погано розділяється на фракції. Дефлегматора куб не мав, тому максимальна міцність перваку була 450. При перегонці перваки розділялися на 3 фракції. Кінцева фракція, що містила сивуху, відразу віддавалася на смолокурню, де її додавали до дьогтю. Передня фракція зливалася в окрему ємкість і після повторної перегонки з неї виділлались приємно пахнучі фракції, що додавалися до кінцевої горілки. При перегонці середня фракція і була тим перваком, який служив напівфабрикатом для отримання горілки. Перед повторною перегонкою первак протягом 7-11 днів настоювався на травах , корі і корінні, різними для кожної горілки. Найчастіше серед тих трав і коріння були присутні кінчики гілочок малини, гілочки смородини з бруньками, гілочки берези з бруньками, кінчики гілочок з бруньками тополі, гілочки лісового горіха з сережками і бруньками, фіалкове коріння, гілочки лісової полуниці. (Все життя, поки не занесло в комерційну академію, вважав полуницю суницею). Часто після настою первак каламутнів, причому ерофєїч з нього також виходив каламутним. Від помутніння позбавлялися, доливаючи зняте молоко. Молоко згорталося і речовини, що викликають помутніння, випадали в осад. Мало того, додавання молока робило кінцевий продукт м'якшим на смак. При цьому, якщо готували горілки з сильним ароматом, трави настоювіали на подвійному перваку-ерофєїчу, який екстрагував з них ефірні масла. Якщо ж метою було екстрагування водорозчинних інгредієнтів, настоювали на горілці. Первак перегонили кілька разів, після кожної перегонки подвоюючи міцність спирту в матеріалі. Так могли одержувати спирт навіть міцністю 96,80!

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 


Подібні реферати:

Життєвий шлях Богдана Лепкого

Богдан Лепкий — не епізодичне ім'я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець — він у кожній з цих галузей вніс вагомий вклад в історію рідної культури. Творчість Б. Лепкого тривала майже півстоліття, на яке припали складні і драматичні події та суспільно-політичні процеси. Творчість письменника протягом десятиліть займала одне з провідних місць у розвитку української літератури на західноукраїнських землях, багато в чому ...

Лесь Курбас і театр ХХ століття

План Вступ Розкриття теми Висновок Список використаної літератури Неупереджений погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем показує, що кожна доба у видовищному мистецтві починалася з появи нової міфології, культу, відповідного свята, навколо якого виростали форми громадського спілкування й розваги, і нарешті поставав театр. Причому початково - у таких формах, де театральне видовище ще не виділилося з форми громадського спілкування. Це було таїнство, присвячене якомусь богові, ...

Дмитро Васильович Павличко – поет нової доби

Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Підкарпатті в багатодітній селянській роди­ні. Точніше — десь неподалік цієї дати, якою поява дитини була зафіксована при хрестинах у церковній книзі. Сталося це в полі при копанні картоплі — звичайний епізод хліборобського що­дення. Кілька літ Павличкам довелося жити в стайні, бо хата згорі­ла, а нова зводилася поволі, зростала разом із дітьми. В пам'яті поета глибоко вкарбувалися майстерка, шурхіт пилки, запах розтятої деревини, ...