Search:

Узагальнення результатів аудиту

3. Види аудиторських висновків та їх зміст

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановле­них норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументо­вану відмову від підтвердження достовірностгі, повноти та відповід­ності чинному законодавству фінансової звзітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського вшсновку аудитор оста­точно оцінює аргументованість своїх тверджезнь і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умов­но-позитивним, негативним або дається відмова від надання виснов­ку про фінансову звітність підприємства.

Коли складається негативний висновок аібо дається відмова від надання висновку, то можуть наводитись аргу/менти, якими керував­ся аудитор під час підготовки таких видів віисновків, які відрізня­ються від позитивного.

Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови:

• аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ на'Під­приємстві;

• дані достовірні за суттєвими питаннями;

• фінансова звітність відповідає прийнятій на підприємстві сис­темі бухгалтерського обліку, що, у свою чергу, відповідає вимогам чинного законодавства України;

• фінансова звітність складена на підставі правильних облікових даних і позбавлена суттєвих відхилень від нормативних положень;

• фінансова звітність складена відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Враховується також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.

У позитивному висновку можуть бути використані такі стверджу­вальні вислови, як "відповідає вимогам", "дає достовірне і дійсне уяв­лення", "достовірно відображає", "відображає реальний стан ..." тощо.

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існу­вання фундаментальної непевності й незгоди.

Основні причини фундаментальної непевності — значні обме­ження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через не­задовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клі­єнтом).

Причини незгоди такі:

• неприйнятність системи обліку або порядку проведення обліко­вих операцій;

• фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у об­ліку і звітності;

• невідповідність порядку оформлення або здійснення господар­ських операцій чинному законодавству.

Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ.

Наявність фундаментальної незгоди може зумовити негативний аудиторський висновок. Наявність фундаментальної непевності може стати причиною відмови від надання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняєть­ся від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин не­певності й незгоди.

Під час підготовки негативного аудиторського висновку можна використати такі вислови: "перекручує дійсний стан справ", "не задовольняє вимоги", "суперечить ...", "не відповідає ..." тощо.

Нижче наведено рекомендований зміст розділу аудиторського висновку, де наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежно від виду висновку.

Позитивний висновок (існує безумовна позитивна згода)

"... У результаті проведення аудиту встановлено: надана інфор­мація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і па­сивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського фінансо­вого обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає зако­нодавчим та нормативним вимогам.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Суть і зміст методичних прийомів та контрольно-аудиторських процедур

Контроль виконує свої функції за допомогою власного методу, який є системою методичних прийомів і конкрет­них методик. Реалізація будь-якого методу управління, в тому числі і фінансово-господарського контролю і аудиту, здій­снюється за допомогою певних процедур. Процедура (від лат. ргосесіо — проходжу, відбуваюсь) — поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму. Контрольні функції в господарському механізмі ...

Податок на додану вартість

Законодавчо-нормативна база: 1. Закон України "Про ПДВ" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами доповненнями. 2. Порядок заповнення податкової накладної. Затверджено наказом ДШ 30.05. 1997 р., № 165 із змінами та доповненнями. 3. Постанова КМУ від 02.04.1998 р. №417 "Про затвердження Порядку внесення ПДВ до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України (із змінами і доповненнями), внесеними Постановою КМУ від 13.12.2001р.№ 1648. 4. Закон України "Про Державний бюджет України на ...

Перевірки фінансової звітності

1. Аудит фінансової звітності Відповідно до Програми реформування бухгалтерського обліку в Україні та графіка розробки і впровадження положень (стандартів) бухгалтерського обліку з використанням міжнародних стандартів обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.12. 1998 р. № 248, з січня 2000 рок; передбачено перехід усіх суб'єктів господарської діяльності України незалежно від форм власності на застосування нових національних облікових стандартів, розроблених на основі міжнародних. Відмінності ...