Search:

Хемосинтез і фотосинтез

Реакції темпової фази фотосинтезу перебігають у внутріш­ньому середовищі (матриксі) хлоропластів як на світлі, так і за його відсутності. Як згадувалося раніше, в ході реакцій темпової фази С02 відновлюється до глюкози завдяки енергії, що вивільнюється при розщепленні АТФ, та за рахунок відновленого НАДФ.

Сполукою, яка сприймає атмосферний СО2, є рибульозобіфосфат (п'ятивуглецевий цукор, сполучений із двома залишками фос­форної кислоти). Процес приєднання СО2 каталізує фермент карбоксилаза. Внаслідок складних і багатоступеневих хімічних реакцій, кожну з яких каталізує свій специфічний фермент, утворюється кін­цевий продукт фотосинтезу — глюкоза, а також відновлюється ак­цептор СО2, - рибульозобіфосфат. З глюкози в клітинах рослин можуть синтезуватися полісахариди — крохмаль, целюлоза тощо.

Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу у зелених рослин має такий вигляд:

У фотосинтезуючих прокаріот е певні відмінності у перебігу світлової та темнової фаз фотосинтезу. У прокаріот відсутні пластиди, тому фотосинтезуючі піг­менти розташовані на внутрішніх виростах цитоплазматичної мембрани, де і від­буваються реакції світлової фази. У зелених і пурпурових бактерій, на відміну від ціанобактерій, немає фотосистеми II, постачальником електронів є не вода, а сірководень, молекулярний водень та деякі Інші сполуки. Внаслідок цього у цих груп бактерій під час фотосинтезу кисень не виділяється.

Значення фотосинтезу для біосфери важко переоцінити. Саме завдяки цьому процесові вловлюється світлова енергія Сонця. Фотосинтезуючі організми перетворюють її на енергію хімічних зв'язків синтезованих вуглеводів, а потім по ланцюгах живлення вона передається гетеротрофним організмам. Отже, не буде пере­більшенням вважати, що саме завдяки фотосинтезу можливе існу­вання біосфери. Зелені рослини та ціанобактерії, поглинаючи ву­глекислий газ і виділяючи кисень, впливають на газовий склад атмосфери. Увесь атмосферний кисень має фотосинтетичне по­ходження. Щорічно завдяки фотосинтезу на Землі синтезується близько 150 млрд тонн органічної речовини і виділяється понад 200 млрд тонн вільного кисню, який не тільки забезпечує дихання організмів, але й захищає все живе на Землі від згубного впливу короткохвильових ультрафіолетових космічних променів (озоновий екран атмосфери).

Але загалом процес фотосинтезу малоефективний. У синтезова­ну органічну речовину переводиться лише 1-2% сонячної енергії. Це пояснюється неповним поглинанням світла рослинами, а також тим, що частина сонячного світла відбивається від поверхні Землі назад у космос, поглинається атмосферою тощо. Продуктивність процесу фотосинтезу зростає за умов кращого водопостачання рос­лин, їхнього оптимального освітлення, забезпечення вуглекислим газом, завдяки селекції сортів, спрямованій на підвищення ефек­тивності фотосинтезу тощо. Однією з найпродуктивніших культур­них рослин вважають кукурудзу, в якої досить високий коефіцієнт корисної дії фотосинтезу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Билинець комариний, блекота чорна, бобівник трилистий

БИЛИНЕЦЬ КОМАРИНИЙ (билинець довгорогий, билинець острогастий, зозульки, кукушник) Gymnadenia conopsea Багаторiчна трав'яниста рослина родини зозулинцевих. Бульби кореневi пальчастороздiльнi. Листки черговi, ланцетнi. Квiтконосне стебло закiнчується щiльним колосовидним суцвіттям з зигоморфними лiлово-пурпуровими квiтками. Цвiте у червнi - липнi. Плід - коробочка. Росте в Карпатах. Для лiкарських потреб використовують бульбокоренi, якi збирають пiсля цвiтiння. Заготовляють лише молодi бульби. Бульбокорені билинця ...

Жовтець їдкий, жовтий осот городній, жовтозілля звичайне

ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ Ranunculus acris Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебло одиничне, прямостояче, розгалужене. Листки черешковi, пальчастороздільні, п'ятикутнi. Квiтки двостатевi з золотаво-жовтими блискучими пелюстками. Цвiте у травнi - серпнi. Плід - збiрний, iз сiм'янок. Росте на луках, лiсових галявинах i на узлiссях. Для виготовлення галенових препаратiв використовують траву, зiбрану пiд час цвiтiння. Трава жовтецю їдкого мiстить алкалоїди, флавоноїди, глiкозиди, лактони, дубильнi речовини. ...

Тип Хордові. Загальна характеристика, середовища існування. Різноманітність хордових

Тип хордових об’єднує тварин, різноманітних за зовнішнім виглядом, розміром, способом життя та характером середовища. Географічно вони поширені по всій земній кулі. До типу відноситься 40 тисяч видів, які живуть на суходолі, в океанах, морях і прісних водоймах. Незважаючи на значну різноманітність усі хордові мають ряд спільних рис, які дозволяють об’єднати їх в один тип. Характерними особливостями хордових є наявність у дорослому стані або під час зародкового розвитку таких утворень: 1.Опорою всього тіла хордових є ...