Search:

Службові частини мови

Реферати » Мовознавство » Службові частини мови

План.

1. Сполучник.

2. Правопис сполучників.

3. Вигук.

4. Прийменник.

5. Правопис прийменників.

6. Правопис часток.

Сполучник

Сполучником називається службова частина мови, до складу якої входять слова, що можуть поєднувати члени речення та частини складного речення.

За морфологічним складом сполучники поділяються на непохідні (прості) а похідні (складні і складені).

Непохідні – це первісне сполучники, які морфологічно не розкладаються на частини і, а, чи, або, та.

Похідні – складні і складені – це сполучники, що утворилися від слів інших частин мови мови.

Складні спол. утв. внаслідок злиття в одне слово двох слів: якщо, якби, ніби, щоб, або. Складені спол. – це сполучення слів, що утворилися поєднанням відмінкових форм займенника той чи якогось іншого повнозначного слова з сполучниками щоб, що або прислівником: тому що, через те що, для того щоб, у міру того як, подобно до того як.

За вживанням спол. поділяються на:

одиничні: і, а, але;

повторювані: і-і, ні-ні, або-або, чи-чи;

парні; як-так, хоч-але, якщо-то.

За синтаксичною функцією розрізняють спол. сурядності і підрядності.

Спол. сурядності поєднують синтаксично рівноправні елементи.

Спол. сур. поділяються на:

єднальні: і (й, та), також;

протиставні: але, а, однак, та (але), зате, проте;

розділові: або, то, чи, хоч, то...то, не то..., не-то, чи...чи, або...або.

Спол. підрядності виражають ту чи іншу їх допомогою до головного речення приєднуються підрядні члени.

Спол. підрядності за значенням поділяють на кілька груп:

причинові: бо, тому що, тим що, у зв'язку з тим що;

мети: щоб, щоби, для того щоб, з тим щоб, затим щоб;

часові: тільки-но, ледве, щойно, скоро, з того часу як, після того як;

порівняльний: мов, немов, мовби, наче, як, ніби, нібито, що;

умовні: як, якщо, коли б, раз;

допустові: хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що;

наслідку: так що.


Правопис сполучників

Сполучники, як би вони не утворені, пишуться разом: адже, отже, отож, ніби, начеб, мовби, мовбито, начебто, тобто, абощо, тощо, якщо, притому, притім, причому, проте, зате, затим.

Ч-на спол. може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо: адже ж, але ж, бо ж, хоч би, все ж. Окремо пишуться: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб. У кілька спол. перші дві ч-ни пишуться разом: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

Сполучники з підсилювальними частками пишуться через дефіс: атож-бо, тільки-но, якби-то.


Відгук

Вигук – ч-на мови, яка служить для безпосереднього вираження емоцій, почуттів і волі людини.

Розрізняють три групи вигуків:

вигуки, що виражають емоції: страх, невдоволення, іронію, подив: о, оо, ох, ай, ех, тьху, овва. Ох, і щука ж була!

Вигуки, що виражають волевиявлення, спонукання до дії: агей, гей, агов, на, нате, стоп, марш, тпру, цабе.

Вигуки, що виражають етикет – вітання, подяку, побажання, вибачення тощо: добрий день, дай боже, працюйте, хай йому грець, боже поможи, на здоров'я.

Звуконаслідувальні слова: гав-гав, кахи-кахи, ку-ку-рі-ку, кап-кап, тьох-тьох.


Прийменник

Прийменником називається службова ч-на мови, що охоплює слова, якими уточнюються граматичні значення іменників і які служать для зв'язку цих відмінкових форм з іншими словами в реченні: Ходить ніч по саду місячними кроками.

Самостійно як члени речення прийменники не виступають.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Слово, його лексичне значення. Зміни лексичного значення слів

Мета уроку: поглибити і систематизувати знання учнів з тем, вивчених у школі, розвивати логічне мислення, вміння користуватися довідковою літературою(словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним. Тип уроку: закріплення знань, умінь, навичок. Урок – практикум. Обладнання: тлумачні словники. Лексикологія (гр.сл. – словесний, словниковий; учення) – розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад мови. Лексика – одна з основних складових мови, найменш ...

Українська мова ХІІІ — ХVІ ст

План Вступ. Мова – явище природне. Зникнення мови призводить до зникнення націй? Що таке єдність мови і мовлення? Українська мова – багата, самобутня, красива і милозвучна. Історія української мови впродовж ХV-XVIII ст. Важка доля української мови впродовж ХІХ ст. Українізація. Українська мова в кінці ХХ ст. Література. 1. У сучасному українському суспільстві, що прагне до відкритості й толерантності, українській мові повер­таються ті її елементи, що силоміць були вилучені з норми, і зокрема такі, які відтворюють і ...

Творення слів

Тема уроку: Творення слів. Мета уроку: повторити, узагальнити й схематизувати знання про будову слова і словотвір, відомості з морфології та орфографії. Розвивати вимову та слухову культуру, дикцію, увагу пам’яті, культуру усного і писемного мовлення, уміння узагальнювати і систематизувати вивчений матеріал, виховувати патріотичні почуття, любов до рідного слова, національну свідомість. Обладнання уроку: схеми-опори “Будова слова”, “Словотвір”, тексти-опори “Пісня Марусі Чурай”, таблиця “Способи словотворення”, ...