Search:

Службові частини мови

За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).

До первинних належать прийменники в, на, до, від(од), у(в), при, з, о, за, над, через. Походження цих прийменників встановити важко.

Вторинні прийменники утворилися пізніше. До них належать прийменники типу навколо, зразу, вздовж, поперек.

Вторинні прийменники поділяються на відіменні і прислівникові.

Відіменні: внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом та ін.

Прислівникові: близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс, позад та ін.

За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.

До простих прийменників належать усі первинні, деякі вторинні: край, кінець, коло, протягом, шляхом, перед.

Складними називаються прийменники, що утворилися поєднанням двох або кількох простих прийменників: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поміж, поміж, попід, посеред, задля , заради.

Складені прийменники утворюються:

а) з одного або двох прийменників та іменників: під час, з метою, в напрямку, на випадок, за винятком;

б) з прийменника і прислівника: поруч з, незалежно від, слідом за, одночасно з;

в) з прийменник та дієслівних форм: незважаючи на, зважаючи на.

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ.

Складні прийменники пишуться разом: понад, попід, поза, поміж, попри, посеред, услід, наприкінці, внаслідок.

Складні прийменники з першою частиною з(із) пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-серед, з-посеред, з-поміж.

Кілька нових прийменників утворених від повнозначних слів, пишуться двома і більше словами: згідно з, всилу, на шляху, у зв'язку з, в напрямку до.


Правопис часток

Частки пишуться окрема разом і через -.

Частки би(б), же (ж), то, ось, он пишуться окремо від інших слів: сказав би, адже ж, що то за, ось коли, он який. Разом вони пишуться в складі сполучників та інших часток: авже ж, атож, аякже, таж, мовби, начебто. Залежно від вимови частки ось і он можуть писатися разом і окремо: осьде (ось де) і онде (он де).

Разом пишуться частки аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим: чимшвидше, якрах, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось.

Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки: де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но.

Але частки пишуться окремо, якщо між ними й словами, якого вони стосуються, стоїть інше слово: аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”

Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”. Мета: Повторити відомості про складне речення, його види, типи складнопідрядних речень; закріпити вміння знаходити в тексті складні речення, посилювати пунктограми речення, впізнавати орфограми та обґрунтовувати правила їх написання; удосконалювати навички синтаксичного розбору речень. Ознайомити учнів з творчим шляхом видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського та уривками його творів, поглядами на основні проблеми ...

Фонетичні закони мови і правила правопису

Можна по-різному підходити до визначення правил правопису. Наприклад, у сучасній англійській мові слова пишуться так, як вони писалися ще в ХІV ? ХV ст., хоч їхня вимова за цей час суттєво змінилася. Отож написання майже кожного слова треба запам’ятовувати - і це створює значні правописні труднощі. У сербській, білоруській мовах, навпаки, слова пишуться так, як вони вимовляються, і через це іноді одне й те саме слово в різних формах набуває дуже відмінного вигляду. Наприклад, сербське слово отац “батько” в родовому відмінку ...

Українська мова ХІІІ — ХVІ ст

План Вступ. Мова – явище природне. Зникнення мови призводить до зникнення націй? Що таке єдність мови і мовлення? Українська мова – багата, самобутня, красива і милозвучна. Історія української мови впродовж ХV-XVIII ст. Важка доля української мови впродовж ХІХ ст. Українізація. Українська мова в кінці ХХ ст. Література. 1. У сучасному українському суспільстві, що прагне до відкритості й толерантності, українській мові повер­таються ті її елементи, що силоміць були вилучені з норми, і зокрема такі, які відтворюють і ...