Search:

Службові частини мови

За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).

До первинних належать прийменники в, на, до, від(од), у(в), при, з, о, за, над, через. Походження цих прийменників встановити важко.

Вторинні прийменники утворилися пізніше. До них належать прийменники типу навколо, зразу, вздовж, поперек.

Вторинні прийменники поділяються на відіменні і прислівникові.

Відіменні: внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом та ін.

Прислівникові: близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс, позад та ін.

За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.

До простих прийменників належать усі первинні, деякі вторинні: край, кінець, коло, протягом, шляхом, перед.

Складними називаються прийменники, що утворилися поєднанням двох або кількох простих прийменників: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поміж, поміж, попід, посеред, задля , заради.

Складені прийменники утворюються:

а) з одного або двох прийменників та іменників: під час, з метою, в напрямку, на випадок, за винятком;

б) з прийменника і прислівника: поруч з, незалежно від, слідом за, одночасно з;

в) з прийменник та дієслівних форм: незважаючи на, зважаючи на.

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ.

Складні прийменники пишуться разом: понад, попід, поза, поміж, попри, посеред, услід, наприкінці, внаслідок.

Складні прийменники з першою частиною з(із) пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-серед, з-посеред, з-поміж.

Кілька нових прийменників утворених від повнозначних слів, пишуться двома і більше словами: згідно з, всилу, на шляху, у зв'язку з, в напрямку до.


Правопис часток

Частки пишуться окрема разом і через -.

Частки би(б), же (ж), то, ось, он пишуться окремо від інших слів: сказав би, адже ж, що то за, ось коли, он який. Разом вони пишуться в складі сполучників та інших часток: авже ж, атож, аякже, таж, мовби, начебто. Залежно від вимови частки ось і он можуть писатися разом і окремо: осьде (ось де) і онде (он де).

Разом пишуться частки аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим: чимшвидше, якрах, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось.

Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки: де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но.

Але частки пишуться окремо, якщо між ними й словами, якого вони стосуються, стоїть інше слово: аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Творення слів

Тема уроку: Творення слів. Мета уроку: повторити, узагальнити й схематизувати знання про будову слова і словотвір, відомості з морфології та орфографії. Розвивати вимову та слухову культуру, дикцію, увагу пам’яті, культуру усного і писемного мовлення, уміння узагальнювати і систематизувати вивчений матеріал, виховувати патріотичні почуття, любов до рідного слова, національну свідомість. Обладнання уроку: схеми-опори “Будова слова”, “Словотвір”, тексти-опори “Пісня Марусі Чурай”, таблиця “Способи словотворення”, ...

Давність української мови

Займаючись довший час порівнянням арійських мов, я прийшов до висновку, що українська мова є старшою не лише за усі слов'янські, не виключаючи й так звану старослов'янську, але й за санскрит, давньо-грецьку, латину та інші арійські (індо-європейські) [Підкреслення у тексті та коментарі у квадратних дужках мої - перекладач]. Та між тим українська мова до цього часу не має навіть впорядкованого словника! [Наприкінці 19 сторіччя це дійсно було так через заборону у Російській імперії освіти та книгодрукування ...