Search:

Службові частини мови

За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).

До первинних належать прийменники в, на, до, від(од), у(в), при, з, о, за, над, через. Походження цих прийменників встановити важко.

Вторинні прийменники утворилися пізніше. До них належать прийменники типу навколо, зразу, вздовж, поперек.

Вторинні прийменники поділяються на відіменні і прислівникові.

Відіменні: внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом та ін.

Прислівникові: близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс, позад та ін.

За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.

До простих прийменників належать усі первинні, деякі вторинні: край, кінець, коло, протягом, шляхом, перед.

Складними називаються прийменники, що утворилися поєднанням двох або кількох простих прийменників: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поміж, поміж, попід, посеред, задля , заради.

Складені прийменники утворюються:

а) з одного або двох прийменників та іменників: під час, з метою, в напрямку, на випадок, за винятком;

б) з прийменника і прислівника: поруч з, незалежно від, слідом за, одночасно з;

в) з прийменник та дієслівних форм: незважаючи на, зважаючи на.

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ.

Складні прийменники пишуться разом: понад, попід, поза, поміж, попри, посеред, услід, наприкінці, внаслідок.

Складні прийменники з першою частиною з(із) пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-серед, з-посеред, з-поміж.

Кілька нових прийменників утворених від повнозначних слів, пишуться двома і більше словами: згідно з, всилу, на шляху, у зв'язку з, в напрямку до.


Правопис часток

Частки пишуться окрема разом і через -.

Частки би(б), же (ж), то, ось, он пишуться окремо від інших слів: сказав би, адже ж, що то за, ось коли, он який. Разом вони пишуться в складі сполучників та інших часток: авже ж, атож, аякже, таж, мовби, начебто. Залежно від вимови частки ось і он можуть писатися разом і окремо: осьде (ось де) і онде (он де).

Разом пишуться частки аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим: чимшвидше, якрах, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось.

Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки: де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но.

Але частки пишуться окремо, якщо між ними й словами, якого вони стосуються, стоїть інше слово: аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Слово, його лексичне значення. Зміни лексичного значення слів

Мета уроку: поглибити і систематизувати знання учнів з тем, вивчених у школі, розвивати логічне мислення, вміння користуватися довідковою літературою(словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним. Тип уроку: закріплення знань, умінь, навичок. Урок – практикум. Обладнання: тлумачні словники. Лексикологія (гр.сл. – словесний, словниковий; учення) – розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад мови. Лексика – одна з основних складових мови, найменш ...

Антоніми

Мета: Познайомити учнів із словами, протилежними за значенням – антонімами. Вчити знаходити їх в тексті. Формувати вміння влучно підбирати антоніми. Розвивати логічне мислення. Виховувати повагу до традицій нашого народу. Обладнання: Таблиця із зображенням сонця; картки з індивідуальними завданнями; опорна схема “Антоніми”, роздатковий матеріал. І. Організаційна частина. ІІ. Контроль, корекція знань. Ми щоранку з надією поглядаємо на небо, де воно сходить. У народі здавна шанували сонечко, бо воно – джерело світла і життя. ...

Словотвірна синонімія прикметників, мотивованих різними частинами мови

Прикметникові словотвірні синоніми — це переважно деривати, утворені за допомогою однофункційних словотворчих засобів, які додаються до спільної твірної основи [2,с.21-22] — іменникової, дієслівної чи прикметникової (бджолиний-бджо­лячий, хрипкий-хриплий, блідавий-блідуватий). Крім того, словотвірними си­но­ні­ма­ми вважаємо і спільнокореневі прикметники, що утворені від різних мотивуючих баз. Ними можуть бути не тільки різноструктурні іменники, дієслова і т.д., а й слова різних частин мови зі спільним коренем. Рідко ...