Search:

Економіка України в період між першою та другою Світовими війнами

В 1927 роцi ХV з’їздом бiльшовицької партiї було взято курс на колективiзацiю сiльського господарства. В груднi 1929 року було запропоновано провести "суцiльну колективiзацiю" i встановленi ii термiни: в Центрально-Чорноземних областях i районах Степової України вона повинна була завершитись до осенi 1931 р. на Лiвобережнiй Українi - до весни 1932 року, а в iнших районах до 1933 року. Але українськi партiйнi вождi зменшили термiни колективiзацiї на 1-1,5 року.

Селяни не бажали вiддавати свою власнiсть у колгоспи i вiдповiдали антиколгоспними виступами, якi жорстоко придушувалися.

У 1928-1932 роках на Українi було винищено майже половину поголiв’я худоби. В ходi колективiзацiї сталінізм розпочав наступ на заможних селян (куркулiв). На 1.06.1930 року було розкуркулена 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8% їхньої загальної кiлькостi. Було конфiсковано i передано в колгоспи худоби, реманенту, будiвель на суму 90 - 95 млн. крб. Всього за роки колективiзацiї було з України експропрiйовано майже 200 тис. селянських господарств, що становило 1,5 млн. осiб, 800 тисяч заслали на Пiвнiч i в Сибiр, де українцi масово помирали або жили в нелюдських умовах. На їхнiх кiстках виникли Кузбас, Караганда, Печора, Колима.

1932-1933 рр. - голодомор, причиною якого була спроба заставити непокiрнi села i селян пiти в колгоспи. Iснували i об’єктивні причини голоду - посуха 1932 - 1933 рр., а також реорганiзацiя с/г виробництва, що призвело до зменшення продукцiї. Члени Мiжнародної комiсiї i розслiдування голоду в Українi, яка працювала в 1988-1990рр. визнали, що харчiв в Українi вистачало, врожай зерна 1932 р. перевищував врожай 1931 року, але держава систематично конфiсковувала бiльшу їх частину. В 1932 роцi Сталiн пiдняв план заготiвлi зерна на 44%. За вказiвкою Молотова, коли хлiба не було, забирали сухарi, картоплю, сало, солiння, тобто всi запаси їжi :

селянам заборонялося продавати хлiб;

їм не дозволялося найматися самостiйно на роботу на промисловi пiдприємства;

шляхи, якi вели до мiста були блокованi.

Загалом же, за пiдрахунками дослiдникiв вiд голоду 1932-1933 рокiв на Українi загинуло майже 10 млн. чоловiк.

4. Пiсля розпаду Австро-Угорської iмперiї i поразки нацiонально - визвольної боротьби захiдноукраїнськi землi були подiленi мiж Польщею, Румунiєю та Чехословаччиною i продовжували залишатися аграрно-сировинним придатком, ринком збуту джерелом сировини й дешевої робочої сили для iноземних держав. Польський уряд подiлив свою країну на двi територiї Польщу "А" i Польщу "Б". До першої входили польськi, а до другої - захiдноукраїнськi землi. 80% металообробної, електротехнiчної, текстильної, хiмiчної, паперової промисловостi зосереджувалось у Польщi - А, а промислове будiвництво у Польщi - Б свiдомо гальмувалося. В галицьких землях 85% пiдприємств були дрiбними, продуктивнi сили розвивалися вiдповiдно до iнтересiв польської економiки. Переважали тi галузi, що давали високi прибутки без значних капiталовкладень: нафтодобувна, деревообробна, харчова. 80% населення краю займалося с/г виробництвом.

Тут вже в першi повоєннi роки було створено широку мережу споживчих, закупівельно - збутових, кредитних, виробничих кооперативiв.

Вiдсталими районами Румунiї були Буковина i деякi повiти Бессарабiї. Промисловiсть залишалася напiвкустарною. Найбільшу питому вагу в економіці становила харчова промисловість. Слабо розвивалася промисловість Закарпаття, в якому в 1926 році налічувалося всього 92 підприємства, які були напівкустарними, дрібними. Гальмувався розвиток сільського господарства, мав місце масовий селянський рух за кордон.

Отже, як і в попередній період, у міжвоєн

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Регулювання міжнародної економічної діяльності

1.Концептуальні проблеми регулювання відкритої економіки. Для України (як і для інших країн з економікою транзитивного типу) необхідним є створення ефективної системи відкритої економіки в умовах радикальної структурної реформи. Інколи, як в українському випадку, ці завдання відбуваються у новій національно-державній визначеності. І все це – на тлі жорстокої конкуренції на світових ринках за гострого дефіциту власних та мобілізованих закордонно-фінансових ресурсів. Механізм саморегулювання сучасної ...

Економіка Дніпропетровської області

ЗМІСТ Вступ 1. Теоретичні основи регіональної економіки 1.1. Поділ праці і економічна регіоналізації 1.2. Дніпропетровська область в системі Дніпропетровського мезоекономічного району 1.3. Територіальна структура виробництва і валова додана вартість Дніпропетровської області 2. Баланс зайнятості і продуктивність праці в області 2.1. Балансовий метод оцінки продуктивних сил і економіки області 2.2. Зайнятість і продуктивність праці в області 2.3. Регіональний ринок праці 3. Галузева характеристика економіки ...

Індексація та дезінфляція

У 80-ті роки ряд країн обрали механізм індексації, щоб пристосуватися до негативних наслідків інфляції. Індексація, як уже відомо, означає, що номінальні доходи громадян змінюються пропорційно змінам цін, тобто індексація є механізмом, за допомогою якого доходи частково або цілком захищені від інфляції. Інакше кажучи, індексація передбачає, що поточні доходи населення збільшуються відповідно до темпу зростання цін у країні за певний період. У разі повної індексації реальні доходи зачищені віл згубного впливу інфляції, а ...