Search:

Суспільно-політичні рухи в 1919-1939 рр.

До зростання національно-визвольного руху в колоніях призвели такі фактори:

• економічний: в роки Першої світової війни у цих регіонах стала швидко розвиватися промисловість, з'яви­лася й посилила свій вплив у суспільстві національна бур­жуазія, збільшилася експлуатація і погіршилося станови­ще мас, що призвело до зростання руху за соціальне виз­волення робітників і селян;

• політичний: боротьба за перерозподіл колоній зму­шувала країни-метрополії шукати собі в колоніях спільників, на яких можна було б покластися, що підвищило серед місцевого населення авторитет національної інтелігенції і буржуазії, а саме ці верстви населення вису­вають національно-визвольні ідеї;

• освітній: багато національних Діячів отримали освіту в країнах-метрополіях, ознайомилися з самими передовими ідеями і намагалися втілити їх у життя.

Основним регіоном національно-визвольного руху у 20-30-ті роки стала Азія - рух за не залежність в Індії, Туреччині, Монголії, на Близькому і Середньому Сході.

Соціалізм - вчення, теорія, за якої ідеалом вважається здійснення принципів справедливості, свободи і рівності.

Робітничий рух зародився ще в середині XIX ст. в Англії у формі чартизму. На початку XX ст., а особливо -в роки Першої світової війни і відразу після неї, він знач­но активізувався.

Організаційно робітничий рух був представлений у ви­гляді професійних спілок, що висували економічні вимо­ги, і соціалістичних, соціал-демократичних і схожих на них партій радикалів у Франції або лейбористів - в Англії, комуністичних партій. Соціал-демократичні партії Європи до Першої світової війни були об'єднані у Соціалістичний Інтернаціонал, який розпався з початком війни. Після її завершення соціал-демократи зробили спробу відновити діяльність Соцінтерну. На конференції у Швейцарії (Берн, лютий 1919 р.) було заявлено, що країни Антанти у роки війни вели боротьбу за демократію, свободу націй і виконання міжнародних домовленостей; засуджено вимогу комуністів установити диктатуру пролетаріату, яку останні вважали особливою формою державної влади при переході від капіталізму до комунізму.

Соціалісти, соціал-демократи також ставили за стра­тегічну мету перехід до більш справедливого суспільства, але при збереженні демократії, приватної власності та інших традиційних цінностей демократичного суспільства. Перехід до такого суспільства вони бачили як здійснення довготривалих реформ. Переважала думка про необхідність не стільки справедливого суспільства, скільки самого переходу до нього, висловлена відомим німецьким соціал-демократом Є. Бернштейном: «Кінцева мета ніщо, рух до неї - все». Головним своїм завданням партії соціалістичного спрямування вважали захист прав найманих робітників в умовах існуючого капіталістично­го суспільства.

У 20 - 30-ті роки між соціалістичними і комуністич­ними партіями йшла боротьба за керівництво робітничим рухом. У цей період ряди соціалістів зросли і на 1924 р. становили у країнах Європи 8 млн. чоловік. Особливу ува­гу соціалісти приділяли профспілкам - у червні 1919 р. на міжнародному конгресі профспілок в Амстердамі представники 14 країн утворили Міжнародне об'єднання профспілок - Амстердамський Інтернаціонал, що об'єднав у 1919 р. 23 млн. чоловік. Головну роль у цій організації відігравали британські профспілки. Мета Інтернаціоналу (покращання економічного становища робітників шля­хом реформ.

Багато членів соціалістичних і соціал-демократичних партій входили до парламентів і урядів своїх держав, впливали на розробку законодавства, спрямованого на поліпшення умов життя і праці трудящих.

У червні 1920 р. у Женеві (Швейцарія) представниками 15 партій утворено Соціалістичний Інтернаціонал. Найбільшим впливом користувалися британська Лейбо­ристська і німецька Соціал-демократична партії. Головним протиріччям у суспільстві Соцінтерн вважав протиріччя між демократією і диктатурою, тому в його резолюції висувалася вимога до своїх членів захищати парламентсь­ку демократію.

В лютому 1921 р. на конференції у Відні (Австрія) представники центристських партій заснували Міжна­родне об'єднання соціалістичних партій, до якого увійшли 2 млн. чоловік.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Станова боротьба в Польщі

Перша третина ХІ ст. була ознаменована в Польщі різким загостренням станової боротьби. Закріпачення і закріпачуване селянство чинило запеклий опір стану феодалів, що переросло в 1037р. в масове антифеодальне повстання-виступ був підтриманий рабами. На масштаби руху і його тривалість серйозно вплинув той факт, що в 20х-30х рр. ХІ століття. Старопольска держава переживала глибокий внутрішньополітичний кризис, що почався ще за Болеслава Хороброго і досягнув найбільшої напруги за його наступників – Мешко ІІ і Болеслава ...

Мао Цзедун

Мао Цзедун народився 26 грудня 1893 р. у родині заможного селянина Мао Женъшена в провінції Хунань. У місцевій початковій школі він одержав класичне китайське утворення, що включало знайомство з філософією Конфуція і традиційною літературою. Навчання перервала революція 1911 р. Війська під керівництвом Сунь Ятсена скинули Маньчжурську династію Цін. Мао півроку прослужив в армії, виконуючи обов'язку зв'язкового в загоні. У 1912-1913 р. йому на настійну вимогу родичів довелося учитися в комерційній школі. З 1913 по ...

Зброя середніх віків

Протягом середньовіччя технологія зброї була небагато змінена в порівнянні з древнім світом, видозмінюючи насамперед варіанти ножа, списа, сокири, і стріл. Важливим нововведенням став важкий вершник, що використовує спис. Лицар був значно більш могутній чим будь-який вершник древнього світу. Найближчим древнім еквівалентом, можливо, була кіннота Олександра Великого. До десятого сторіччя Європа обійшла античність у більшості областях, включаючи озброєння. Розвиток важкого вершника викликало відповідні нововведення для ...