Search:

Іспанія між першою та другою світовою війною

Реферати » Історія Всесвітня » Іспанія між першою та другою світовою війною

План.

1.Економічне і політичне становище Іспанії після першої світової війни.

2.Революційне піднесення в Іспанії 1918-1920 рр.

3.Утворення Комуністичної партії Іспанії.

4.Початок буржуазно-демократичної революції 1931-1939 рр. Встановлення республіки.

5.Боротьба народних мас за здійснення демократичних перетворень в країні.

6.Утворення і перемога Народного фронту.

7.Військово-фашистський заколот.

8.Боротьба Компартії за організацією перемоги над заколотниками. Революційні перетворення Іспанської республіки.


1.Економічне і політичне становище Іспанії після першої світової війни.

Дотримуючи позиції нейтралітету в роки першої світової війни, Іспанія значно збільшила своє промислове виробництво, використовуючи вигідну кон”юнктуру, що створилася на світовому ринку. Проте це зростання було не дуже значним, і Іспанія залишалася аграрно-індустріальною країною із середнім рівнем розвитку капіталізму, із значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві. Яскравим показником залишків феодальних відносин був розподіл землі – наявність великих латифундій і збереження старих напівфеодальних орендних відносин (довгострокові види оренди, здольщина і т.д.).

Політичне керівництво і країні, як і раніше, здійснювалось головним чином двома великими монархічними партіями – консервативною і ліберальною, які майже нічим не відрізнялися одна від одної. Обидві партії представляли інтереси різних груп поміщиків, церкви, великого капіталу, реакційної вояччини і вищих кіл монархічної бюрократії. Широкі верстви дрібної і середньої буржуазії та ліберальної інтелігенції об”єднувалися навколо кількох республіканських партій.

Величезну роль в економічному і поличному житті країни відігравала церква. Капітали церкви були вкладені в найрізніші галузі іспанської економіки – банківську справу, залізничні і морехідні компанії. В країні з населенням близько 25 млн. чоловік було понад 60 тис. церков і каплиць, не менше ; тис. монастирів, понад 200 тис. священиків і монархів. Церква поширювала свій вплив на широкі маси трудящих, особливо в селі, підкорила шкільну систему та університети і була розсадником мракобісся, темряви і неуцтва.

На кінець першої світової війни Іспанія, як раніше, і далі в значній мірі залежала від імперіалістичних держав – Англії, Франції, Німеччини, Бельгії, які знайшли на Піренейському півострові вигідну сферу для вкладання своїх капіталів.

Розвиток капіталізму в роки першої світової війни сприяв зміцненню економічних позицій буржуазії і посиленню її боротьби за політичну владу. Загострилися суперечності між двома пануючими класами іспанського суспільства – буржуазією та поміщиками, що спричинилось до загострення політичної кризи бурбонської монархії. Виявом цієї кризи був політичний розлад всередині правлячих партій – ліберальної і консервативної – і втрата ними пануючого впливу в країні.

У країні відбувалося піднесення робітничого руху, зростали республіканські настрої серед широких мас трудящих, дрібної і середньої буржуазії.

2.Революційне піднесення в Іспанії 1918-1920 рр.

Закінчення війни дуже позначилося на економіці країни. Сотні заводів і фабрик були зачинені. Зростала армія безробітних, особливо у текстильній, металургійній та вугільній галузях промисловості. Зовнішньоторговий баланс першої необхідності7 Великих розмірів набула інфляція. Загальний індекс цін на продукти харчування і промислові товари зрів у 2 з лишком рази порівняно з 1913 р. Усе це призвело до різкого погіршення матеріального становища трудящих.

Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії справила великий вплив на робітничий рук Іспанії.

Революційне піднесення в Іспанії тривало до 1920 р.

По всій країні прокотилася хвиля страйків. Якщо у 1918 р. було зареєстровано 463 страйки. То у 1919 р. Їх відбулося вже близько 900, а в 1920 р. – 1060. Кількість страйкуючих робітників збільшилась з 109 тис. ц 1918 р. Майже до 245 тис. у 1920 р. Багато виступів трудящих виходили за рамки економічної боротьби і набували політичного характеру. Яскравим прикладом переростання економічної боротьби у велику політичну подію, що сколихнула всю Іспанію, був страйк робітників в енергетичній компанії “Канадієнсе”, яка постачала електроенергією більшу частину промисловості Каталонії. Страйк почався 5 лютого 1919 р. На знак протесту проти зменшення заробітної плати. Незабаром до страйкуючих приєдналися текстильники майже всіх фабрик Каталонії.

Уряд, маючи на меті зірвати страйк, запровадив у Каталонії стан облоги, зосередивши великі військові частини, жандармерію і поліцію. Проте підприємці змушені були відступити: прийняти на роботу всіх страйкуючих, оплатити робітникам дні страйку і встановити мінімум заробітної плати.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Суспільний та державний устрій Риму в період принципату

1. Встановлення принципату. Епоха Августа. Рим, отриманий в правління Августом після багатьох літ громадянських воєн був далекий від колишньої величі часів ранньої республіки. Сама республіканська форма правління цілком себе дискредитувала. Поняття "республіка" було зв'язано у свідомості кожного римлянина з безперервними війнами, руйнівними і кривавими. Вибравши Августа, одного правителя, а на його місці міг бути кожний з учасників останніх громадянських воєн, римляни насамперед зробили ставку на спокій і мир ...

Духовна культура скандинавів епохи вікінгів

План 1. План 2. Скандинавська міфологія та релігія. 3. Мистецтво вікінгів. 4. Висновок 5. Література. Вступ Скандинавська міфологія – це, перш за все міфологія вікінгів, воїнів, військових вождів, конунгів. На протязі століть вона створювалась саме ними та носила, в основному, бойвий характер. Військові походи були одним із основних джерел поповнення багатства та процвітання країни. Кліматичні умови не сприяли розвитку землеробства та скотарства. Тому боги в них ділилися, в основному, на дві великі групи: ...

Чичерін Георгій Васильович

Георгій Васильович Чичерін народився 12 листопада 1872 року в селі Варта Кірсанівського повіту Тамбовської губернії. Його батько, Василь Миколайович Чичерін, хоч і не займав великих дипломатичних постів, проте протягом 18 років служив і в Головному архіві МЗС Росії, і в російських представництвах в Бразилії, Німеччині, Італії, Франції. Мати, Жоржіна Єгорівна Мейєндорф, родинними зв'язками була пов'язана з відомими російськими дипломатами. Георгій Васильович пізніше писав в автобіографічних замітках, що він ...