Search:

Походження лісу, священність окремих дерев, поклоніння їм

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
/В.Симоненко/.

Дерево життя - символ життя Космосу, його зародження; росту, гармонії, безсмертя; вісі, що з'єднує різні світи; невичерпних життєвих сил; вічного оновлення та відродження.

Образ "дерева життя" - всесвітній символ. У різних міфологіях відомі священні дерева: у Німеччині - липа, в Індії - фігове дерево, у скандинавських народів - ясен, у праукраїнців - вишня, дуб, верба, калина та ін.
Чому саме слово дерево /а не назва птахів чи звірів/ входить до цього словосполучення? Інакше кажучи, чим спільні поняття "дерево" і "життя"? Мовознавець В.В.Колесов з'ясував, що слово "здоровий" /здоров'я - це життя/ походить від давньої форми su-dorr-o, що дослівно означає "із гарного дерева, міцний як дерево, сильний". Побажання здоров'я /а, отже, довголіття/ "Здрастуй! Здорові будьте!" утворено із побажання бути твердим і міцним, як лісове дерево" /Колесов В.В. Мир человека в Слове Древней Руси. - Ленинград, 1986. - С.211/. Окрім того, на нашу думку, довговічність деяких порід дерев, вічнозеленість, їх обожнення, практична цінність /від вербової колиски до хатнього начиння і соснової домовини/ і спричинили появу асоціації "дерево-життя".

Світова міфологія описує, окрім Дерева життя, Дерево пізнання, Добра і Зла, "мисленне дерево" та ін. Напр., в уяві стародавніх єгиптян світове дерево - із золота. На верхніх вітах - дорогоцінне каміння і богиня неба Нут. Для китайців світове дерево - це шовковиця, на вершині якої - півень, на вітах - десять сонць та ін.

"В основі дерева, - зазначає Я.Музиченко, - лежить хрест, тобто на горизонтальній площині воно і простір довкола діляться на чотири частини, реалізуючи уявлення про час /ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима/ і простір /схід, південь, захід, північ/. По вертикалі світове дерево членується на три частини: нижню, коріння /підземний світ/, середню, стовбур /земний світ/ та верхню, крону /небесний світ/. До кожної з цих частин прив'язані певні істоти: внизу, побіля коріння, змії, риби, водоплавні птахи й тварини, бо низ дерева - не лише підземний світ, але й море, річка, всяка вода.

До середньої частини - землі - туляться великі тварини - бики, коні, олені, вовки, ведмеді і люди.

У верховітті світового дерева селяться птахи і бджоли, тут же розташовуються небесні світила" /Дмитренко М. та ін. Українські символи. - С.61-62/.

Світовим деревом українців, як правило, виступають верба, явір, дуб, вишня, яблуня, липа та ін. Образ світового дерева пов'язаний із Богинею-матір'ю, тризубом, родоводом, горою, ставком, церквою та ін.
Зображення дерева життя знаходять на старовинному посуді, керамічних виробах, вишивці; писанках.

Відгомін про світове дерево, очевидно, міститься у гарному повір'ї про те, що людина не марно проживе життя, якщо посадить дерево, виховає дитину, знищить змію. На Україні існував звичай саджати на честь загиблих героїв дерева - живі пам'ятники. А весільне гільце із сосни, Новорічна ялинка - то все сліди прадавнього міфу про дерево життя.

Відлунням теми світового дерева у слов'янських літературах є Боянове "мисленне дерево", пушкінський "у лукоморья дуб зеленый", опис із повісті М.В.Гоголя "Майська ніч або Утоплена".

Список використаної літератури:

Рослини в українській культурі. – К., 2000.

Рослини в нашому житті. – Харків, 1999.

Червона Книга України. – К., 1996.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Козлятник лікарський, комонник лучний, конвалія звичайна

КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ (чокабук) Galega officinalis Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків. Квітки неправильні, ясно-голубі, зрідка білі, в щільних багатоквіткових пазушних китицях. Цвіте у червні - серпні. Плід - біб. Росте на берегах річок, по чагарниках, на вологих місцях і узліссях. Для лікарських потреб використовують траву козлятника ...

Фенхель звичайний, фіалка триколірна, фізаліс звичайний

ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ (морач) Foeniculum vulgare Багаторiчна або дворiчна гола сиза рослина родини селерових. Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, галузисте. Листки черговi яйцеподібно- трикутнi; нижнi листки черешковi, верхнi - сидячi. Квiтки правильнi, двостатевi, п'ятипелюстковi, зiбранi в складнi зонтики. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - двосiм'янка, достигає у вереснi. Вирощують як ефiроолiйну, лiкарську i пряносмакову рослину. Для виготовлення галенових препаратiв збирають плоди фенхелю коли вони в ...

Гіркокаштан, гірчак багатоквітковий та зміїний

ГІРКОКАШТАН ЗВИЧАЙНИЙ (гистиня, жолузник, каштан кiнський) Aesculus hyppocastanicum Високе листопадне дерево родини гiркокаштанових. Листки супротивнi, довгочерешковi, пальчастоскладнi. Квітки неправильнi, бiлi, з червоними плямочками. Цвiте у травнi. Плід - коробочка, вкрита великими шипами. Розводять у парках i садах як декоративне дерево. Для виготовлення лiкарських форм використовують кору молодих гiлок, листя, квiтки, плоди. Кору збирають навеснi. Квiтки - у травнi. Листки - пiд час цвiтiння. Плоди - повністю ...