Search:

Поняття, структура і принципи організації виробничого процесу

• Принцип безперервності вимагає, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані. Найбільшою мірою цей принцип реалізується у безперервних виробництвах — хімічному, металургійному, енергетичному та ін. У дискретному виробництві, де технологічний процес має широку диференціацію, повністю ліквідувати перерви неможливо як з технологічних, так і організаційних причин. В цих умовах важливим завданням є мінімізація перерв у структурі виробничого циклу шляхом синхронізації операцій, застосування прогресивних методів оперативного управління виробництвом. Безперервність виробничого процесу повинна доповнюватись безперервністю роботи устаткування і робітників.

• Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю. При додержанні принципу ритмічності у рівні проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча кількість продукції, забезпечується рівномірне завантаження робочих місць. Ритмічна робота дозволяє найповніше використовувати виробничу потужність підприємства і його підрозділів.

• Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу. Особливо актуальна реалізація цього принципу у виробництвах з важкими і шкідливими умовами пращі. Автоматизуються не тільки виробничі процеси, а й інші сфери діяльності людини, в тому числі управління.

• Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення іншої продукції або її модифікацією. Гнучкість виробничого процесу дозволяє освоювати нову продукцію у короткий термін з меншими витратами. Значення принципу гнучкості особливо зростає в умовах швидких темпів науково-технічного прогресу, коли об'єкти виробництва часто міняються. Гнучкість виробничого процесу досягається універсалізацією знарядь праці, засобів автоматизації та методів обробки, впровадженням верстатів з ЧПК, гнучких виробничих систем.

• Принцип гомеостотичності вимагає, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам. Це досягається створенням технічних і організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації. До стабілізаційних організаційних систем належать системи оперативного планування і регулювання виробництва, планово-запобіжного ремонту устаткування, резервних запасів та ряд інших заходів.

Розглянуті принципи раціональної організації виробничого процесу тісно між собою пов'язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці в конкретних умовах. При проектуванні виробничого процесу, його організації треба їх враховувати, але вибирати оптимальні організаційно-технічні рішення за критерієм економічної ефективності.

Організаційні типи виробництва та їх характеристика.

Особливості діяльності підприємства, специфіка технічних s організаційних рішень на ньому істотно залежать від типу зиробництва. Тип Виробництво — це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне і масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску одинакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається. Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і загальний їх випуск може бути досить великим. Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів.

Окремо виділяють дослідне виробництво, у якому виготовляються зразки або партії (серії) виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій. На їх основі розробляється конструкторська та технологічна документація для серійного або масового виробництва. За своїми характеристиками дослідне виробництво близьке до одиничного.

За ознаками типу виробництва можна характеризувати виробничі підрозділи: від робочого місця до підприємства взагалі. При цьому важливою кількісною характеристикою є рівень спеціалізації робочих місць, який обчислюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій. Коефіцієнт закріплення операцій — це середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць. Він обчислюється за формулою

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Інтегральна ефективна діяльність

план. Поняття і види ефективності. Вимірювання і методологічні визначення. Чинники зростання. 1. Ефективність виробництва – це комплексне відбиття результатів використання засобів виробництва і робочої сили зав певний проміжок часу. Родовою ознакою ефективності може бути необхідність досягнення мети виробничо-госоподарської діяльності підприємства з найменшими витратами одинці праці або часу. У кінцевому результаті тлумачення ефективності, яке економічної категорії визначається об¢єктивно діючим законом економії ...

Види конкуренції. Їх природа і особливості

Зміст Вступ 2 1.Суть і функції економічної конкуренції. 4 2. Форми економічної конкуренції. 8 2.1. Загальне поняття про види економічної конкуренції. 8 2.2. Досконала та недосконала конкуренція. 10 2.2.1. Досконала конкуренція. 10 2.2.2. Недосконала конкуренція. 12 2.3.Цінова та нецінова конкуренція 16 2.3.1.Цінова конкуренція 16 2.3.2.Нецінова конкуренція 16 2.4.Сумлінна та несумлінна конкуренція 19 2.4.1.Сумлінна конкуренція 19 2.4.2.Несумлінна конкуренція. 19 Висновки 30 Список літератури 32 Вступ Сучасна ринкова ...

Роль комерційної діяльності торговельних підприємств у забезпеченні доведення споживчих товарів до населення

П Л А Н Вступ. Роль комерційної діяльності торговельних підприємств у забезпеченні доведення споживчих товарів до населення. Коротка характеристика комерційної структури. Організація договірної роботи з постачальниками. Організація проведення асортиментної політики. Організація проведення і стимулювання збуту товарів. Висновки і пропозиції. ВСТУП Процес приватизації найбільшого успіху досяг у сфері торгівлі, яка відіграє велику роль у встановленні нашої економіки, забезпечуючи спожи­вачів необхідними товарами, ...