Search:

Біохімія полісахаридів. Обмін речовин

Реферати » Хімія » Біохімія полісахаридів. Обмін речовин

План:

1.Біохімія полісахаридів.

1.1.Гомополісахариди.

1.2.Гетерополісахариди.

2.Обмін речовин.

2.1.Обмін речовин – основна властивість усього живого.

2.2.Обмін білків,жирів та вуглеводів.

2.3.Водний і сольовий обмін.

2.4.Необхідність вітамінів для життєдіяльності організму.

1.Біохімія полісахаридів.

Складні вуглеводи(глікани)- продукти конденсації моносахаридівта їх похідних,що містять у своєму складі від двох-,трьох-(олігосахариди) до багатьох тисяч (полісахариди) мономерних залишків цукрів.

Полісахариди—складні вуглеводи, які за хімічною структурою є полімерами, побудованими із залишків багатьох тисяч молекул моносахаридів та їх похідних, об'єднаних за допомогою реакції поліконденсації. За особливостями хімічної будови ці сполуки поділяються на гомополісахариди та гетерополісахариди.

Гомополісахариди — складні вуглеводи, мономерами яких є залишки однакових моносахаридів (найчастіше глюкози) або їх похідних. Гомополісахариди поділяються на вуглеводи тваринного (глікоген, хітин), рослинного (крохмаль, клітковина, інулін, пектини)та мікробного (декстран) походження.

Гетерополісахариди — складні вуглеводи, утворені з різних за хімічною структурою мономерів — похідних гексоз.

Відповідно до фізіологічних функцій полісахариди можна поділити на структурні, які утворюють опорні тканини (целюлоза, пектинові речовини, хітин); резервні, що поступово споживаються в процесі обміну (крохмаль, глікоген, інулін); захисні, що утворю­ються у відповідь на ушкодження рослин (слизи і камеді).

1.1.Гомополісахариди.

Дослідження полісахаридів пов'язане з великими трудноща­ми. На цей час добре вивчені лише окремі гомополісахариди - крохмаль, глікоген і целюлоза.

Крохмаль — рослинний гомополісахарид, що складається з двох фракцій — амілози та амілопектину, які становлять 15-20 % та 80-85 % загальної маси крохмалю, відповідно.

Крохмаль - найважливіший гомополісахарид рослин із загальною формулою (C6H1005)n. Це білий порошок, нерозчинний у воді, без смаку і запаху. У гарячій воді утворює колоїдний розчин, що забарвлюється йодом у синій колір.

Крохмаль утворюється в процесі фотосинтезу в зелених лис­тях рослин і відкладається в насіннях, плодах і стовбурах. Особ­ливо багато його міститься в зернах рису, пшениці, кукурудзи і бульбах картоплі. В організм людини і тварин крохмаль потра­пляє з їжею (картопля, хліб і ін.).

Крохмаль побудований із великої кількості залишків а-глюкози, сполучених між собою 1,4-глікозидними зв'язками за ти­пом мальтози. Таким чином, одиницею, що повторюється в моле­кулі крохмалю, є залишки а-глюкози. Крохмаль складається з двох різних фракцій - амілози (близько 25%) і амілопектину (близько 75%), що різняться між собою будовою і властивостями.

Амілоза — лінійний полісахарид, молекули якого містять від 200 до 1000 мономерів (залишків глюкози); м.м. амілози—40-160 кД. У складі амілози мономери сполучені а-1,4-глікозидними зв'язками. Гомополімери амілози формують спіральн структури, кожен виток яких включає шість молекул глюкози. Специфічні кольорова реакція на крохмаль із йодом (синє забарвлення) зумовлена включенням молекул-йоду в молекулярні канали всередині спіралей амілози.

Молекула амілози має лінійну будову:

Амілопектин — розгалужений полісахарид з м.м. від 1 до 6 млн. Головний ланцюг амілопектину утворений а-1,4-глікозидними зв'язками; розгалуження формуються а-1,6-глікозидними зв'язками. Між точками розгалужень містяться 20-30 глюкозидних мономерів. Співвідношення зв'язків 1,4 до 1,6 складає приблизно 25:1. Тому молекула амілопектину має розгалу­жену структуру, її можна уявити як клубок полісахаридних лан­цюгів без чітко визначеного головного ланцюга:

Молекулярна маса амілопектину становить 100 тис. - 1 млн. і більше.

При гідролізі під впливом кислот і ферментів амілоза і амілопектин розщеплюються, приєднуючи воду до глюкози:

(С6Н10О5) n +nН2О → nС6Н1206.

При цьому крохмаль зазнає послідовних перетворень з утво­ренням проміжних, більш простих полісахаридів, які назива­ються декстринами.

Крохмаль є основним джерелом резервної енергії в рослинних клітинах, щі утворюється внаслідок фотосинтезу і відкладається в коренях, бульбах і насінні Крохмаль — головний вуглевод в харчуванні людини, який міститься в значних кількостях у хлібних злаках, картоплі, бобових рослинах.

Глікоген — гомополісахарид тваринного походження з м.м. близько 100 млг. За хімічною структурою глікоген близький до амілопектину крохмалю ("тваринний крохмаль"), але має більш розгалужені молекули. Лінійні відрізки основного ланцю­га глікогену вміщають 6-12 залишків молекул глюкози, об'єднаних а-1,4-глікозидними зв'язками; розгалуження формуються за рахунок а-1,6-глікозидних зв'язків.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Сахароза. Крохмаль. Целюлоза

План 1. Сахароза 2. Полісахариди 2.1. Крохмаль 2.2. Целюлоза Сахароза, яку ще називають буряковим, або тростинним, цукром — найважливіша сполука з дисахаридів. Молекулярна формула її — С12Н22О11. У великих кількостях сахароза міститься у буряках і стеблах цукрової тростини, а також у березовому і кленовому соках, у багатьох плодах і овочах. Сахароза (звичайний цукор) — біла кристалічна речовина, солодша за глюкозу, добре розчинна у воді. Важлива хімічна властивість сахарози — здатність до ...

Xімія деревини

Деревина має складну анатомічну будівлю і хімічний склад. Деревина, чи деревинна речовина, — це речовина клітинних стінок (оболонок кліток дерева). Деревина складається в основному з органічних речовин (близько 99 %), і лише невелику частину (близько 1 %) складають мінеральні речовини, що при спалюванні деревини утворять золу. Кількість золи служить характеристикою змісту мінеральних речовин, але точно не дорівнює йому. Основні органічні компоненти деревини є ВМС (полімерами), що у деревині між собою міцно зв'язані. ...