Search:

Прут та рослини Івано-Франківської області

Чернівецька височина, найбільш висока між ріками Сиретом і Прутом. Над головною вершиною цієї височини — горою Цецино — (537,4) у небо втикається 130-метровий шпиль Чернівецького телецентру. З цією горою зв'язані цікаві сторінки краю. У період, коли ці землі входили до складу Галицько-Волинського князівства, на Цецино стояла дерев'яна фортеця, а в XIV ст була зведена кам'яна. Але в XV ст. Цецинская фортеця утрачає своє стратегічне значення, і в письмових джерелах зникають усякі згадування про неї. Але ще довгі роки її руїни зберігалися на горі. При археологічних розкопках, проведених під час будівництва телецентру, тут були знайдені срібні монети, наконечники стріл, уламки мечів, обривки кольчуг, кераміка. У 1709 р. під Цецино росіяни війська розгромили загони шведів, що бігли сюди після Полтавської битви.

Тепер Цецино — улюблене місце відпочинку жителів Чернівців, особливо в зимовий час Тут побудовані лижні і спортивні бази, бази відпочинку, профілакторії ряду підприємств, установ і навчальних закладів обласного центра, куди у вихідні дні і свята приїжджають відпочити сотні черновчан.

І от уже з'являється панорама Чернівців — міста, що розкинулося на восьми пагорбах, адміністративного, промислового і культурного центра Чернівецької області. Це одне з найдавніших українських міст, початок якого належить до XII ст.

Нині Чернівці — місто з розвинутою промисловістю, красивими вулицями, проспектами, площами. Особливу своєрідність місту додає сполучення стародавніх архітектурних ансамблів з білокамінними будинками сучасного стилю, численні парки, сквери, достаток зелені.

У Чернівцях знаходяться обласна рада по туризму й екскурсіям, обласна станція юних туристів, бюро подорожей і екскурсій, обласна контрольно-рятувальна служба, міський туристський клуб «Буковинець»

На окраїні міста в лісопарковій зоні, недалеко від правого берега Пруту, розкинулися затишні будиночки-котеджі туристської бази «Чернівці». У 1982 р у місті побудований комфортабельний готель «Турист». У 20 км від обласного центра, на березі мальовничим, оточеним буковим лісом рукотворного озера мандрівників приймає турбаза «Буковина». Турбази обслуговують туристів всесоюзних і місцевих планових маршрутів.

ПРУТ — ріка в Україні (Івано-Фр. і Чернів. області) та на кордоні Молдови з Румунією, ліва притока Дунаю. Довж. 967 км (на тер. України — 272 км), пл. бас. 27,5 тис. км. Бере початок на пн. схилах хр. Чорногора в Українських Карпа­тах, у межах Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. У верхівях (до смт Делятина) П. має гірський характер. Долина слабозвивиста, V-пoдібна, на окремих ділянках яв­ляє собою ущелину. Шир. її змінюється від 35 до 780 м, переважна — 200—300 м. За­плава П. на цій ділянці пе­реривчаста, шир. —50 м, максимальна — 300 м. Річище звивисте, порожисте; багато не­великих островів; біля м. Ярем-чі є водоспад. Шир. річки від 15 до 40 м, найбільша — 120 м (біля Делятина). У серед, течії долина П. набуває тра пецієподібної форми, шир. її 2—5 км, подекуди — до 9 км Заплава двостороння, шир. 0,5 —1,5 км. Річище звивисте, розгалужене, є пороги; пере­січна шир. річки 40—100 м, найменша — 8 м, найбільша — 260 м. На нижній ділянці (від смт Липкани у Молдові) до­лина П. переважно ящикопо­дібна, на окремих ділянках V-подІбна; шир. від 0,8 км до 12 км (біля гирла). Заплава двостороння, шир. З — 7 км. Річище дуже звивисте, розга­лужене (крім пониззя); шир. зростає від 30—40 м до 140 м. Глибини коливаються від 0,2 м до 1,5 — 2 м. Похил річки змінюється від 100 м 7км (біля витоку) до 0,05 м/км (біля гирла) Осн. притоки (в межах України): Пістинька, Рибниця, Черемош, Дереглуй (праві), Тлумачик, Добривідка, Турка, Чорнява, Белелуя, Шубранець, Рингач, Черлєна (ліві). Для водного режиму П. характерні весняна повінь, нестійка літ­ньо-осіння межень і паводки протягом більшої частини року. Каламутність води за рахунок наносів досягає 400—430 г/м3 і більше. Льодостав з кінця грудня — поч. січня до поч. березня (у верхів'ї скресає на тиждень пізніше); в окремі роки П. не замерзає. Під час льодоходу бувають затори. Гід­ролог, пости біля с. Кремен­ці (з 1959), Яремчі (з 1950), Чернівців (з перервами 1895 — 1911, 1919 — 24, 1926—35 та з 1945), в Молдові — біля міст Унгени (з 1956) та Леово (з 1956). Діють Снятинська ГЕС і гідротехнічний комплекс «Костешти — Стинка» з водосховищем (у Молдові). У верхів'ях на відвідних каналах споруджено водяні млини. Во­ду П. використовують для водопостачання та зрошуван­ня. Для захисту від руйнування та паводкових вод на окремих ділянках береги ріки обваловано, укріплено каменем і бетонними плитами, у заплаві (пониззя) прокладено дренажні канали. У гірській ча­стині бас. П.— Карпатський природний національний парк; діють численні туристські маршрути по Пруту. На П.— міста Яремча, Коломия, Чернівці (Україна), Унгени, Леоно, до якого ріка судноплавна (Молдова).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Прут та рослини Івано-Франківської області

Селище Ворохта — Чернівці. Довжина маршруту — 200 км. Категорія складності: для байдарок — третя, для надувних човнів, катамаранів, плотів — друга. Освоєння Пруту туристами-водниками почалося значно пізніше, ніж Черемоша — на початку 70-х років. У 1972 р. на цій ріці були проведені республіканські змагання по водно-туристському сплаві, що відразу залучило до неї увагу аматорів водяних походів. Зараз ця ріка користується усе більшою популярністю в туристів-водників, тому що вона перетинає один з найцікавіших щодо ...

Історія села Ліски

Назва села Ліски походить від лісів, які його оточували з усіх сторін. Ще до цього часу на сході села простягається так званий Гулецький ліс, який через видолинки сіножатей тягнеться аж до Гільча, Хохлова та Жнятина. На заходів від урочища Зарудки ліс тягнеться аж до Переводова і Липина, з назвами Чепич, Середній горб та Задовга. Село поділялося на кутки з назвами: Дворк, Гнилий кут, Бабинка і наймолодша частина – Суховоля. Із Суховолі в село (Гнилий кут і Бабинку) вело глибоке провалля і господарів по ліву сторону звали ...

Історія села Кобаки на Косівщині

Одним з наймальовничіших і найстаріших сіл Покуття є село Кобаки. Пера письмова згадка датується 1442 роком. В письмових згадках воно іменується “Здвиженем”, а на початку сімнадцятого століття село почало носити назву – Кобаки, яка збереглась і донині. В 1772 році наш край попав під владу Австро-Угорщини, але незважаючи на всі труднощі, передові люди села тягнулись до світла, до освіти. Спочатку грамоти кобаківчан навчали сільські дяки, а в 1818 році в селі була побудована школа, одне з перших на Покутті. Першим учителем у ...