Банкрутство підприємства та шляхи його подолання на сучасному етапі

Справа про банкрутство згідно Закону України «Про віднов­лення платоспроможності брржника або визнання його банкру­том» порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно становлять не менше ніж трис­та мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашенння терміну.

Суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове об­слуговування боржника, Фонд державного (комунального) май­на, якщо боржник — державне підприємство, організація, або іншу особу за пропозицією боржника чи кредиторів повноважен­ня щодо розпорядження і контролю за майном боржника. Розпо­рядник майна несе відповідальність за неналежне здійснення за­значених повноважень. Повноваження розпорядника майна втрачають силу з моменту утворення ліквідаційної комісії.

Кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про бан­крутство подають до суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Госпо­дарський суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена у по­рядку нагляду. Заяви кредиторів оплачуються державним митом. Громадяни і юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника, у той же строк повинні подати до арбітражного суду за­яви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також вказати умови санації юридичної особи — боржника.

Після закінчення строку, зазначеного у статті 10 Закону «Про банкрутство», суд може винести ухвалу про проведення санації боржника, якщо надійшли пропозиції від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів до боржника, і виконати його зобов'язання пе­ред бюджетом, за умови згоди зборів (комітету) кредиторів зі стро­ками виконання цих зобов'язань і на переведення боргу. Право ви­бору умов проведення санації залишається за боржником у разі, ко­ли він сам звернувся до суду із заявою про визнання його банкру­том. При цьому умови проведення санації державних підприємств шляхом реорганізації погоджуються з відповідним органом, упов­новаженим управляти державним майном, та Антимонопольним комітетом України в межах його компетенції, а умови проведення санації шляхом приватизації — з відповідним органом привати­зації. Якщо в санації підприємства-божника виявили бажання взя­ти участь декілька громадян або юридичних осіб, то відбір сана-торів здійснюється відповідними органами на конкурсних засадах. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство державно­го підприємства, його трудовий колектив має право вимагати пере­дачі підприємства йому в оренду за умови прийняття на себе боргів підприємства-боржника. У разі згоди кредиторів на переведення боргу та заміну боржника у випадку, передбаченому частиною дру­гою цієї статті, арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі. В ухвалі суд затверджує узгоджені кредито­рами, санаторами і боржником у випадку, передбаченому части­ною другою цієї статті, умови санації юридичної особи-боржника. Господарський суд визнає боржника банкрутом у разі відсут­ності пропозицій щодо проведення санації або незгоди креди­торів з умовами проведення санації боржника. Про визнання боржника банкрутом суд приймає постанову. В постанові при­значаються ліквідатори з числа представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, а також Фонду державного (кому­нального) майна, якщо банкрутом визнано державне підпри­ємство або організацію. На ліквідаторів покладаються обов'язки проведення задоволення вимог кредиторів.

Порядок оголошення підприємства банкрутом і механізм розподілу конкурсної маси

Копії постанови про визнання боржника банкрутом надсила­ються: засновникові визнаної банкрутом юридичної особи; власникові майна банкрута або уповноваженому ним органу;

банкові, клієнтом якого є банкрут; Національному банкові Ук­раїни (якщо банкрутом є банк); Міністерству зовнішньоеко­номічних зв'язків України (якщо банкрут зареєстрований як учасник зовнішньоекономічної діяльності); органові, що за­реєстрував банкрута суб'єктом підприємницької діяльності; дер­жавній службі зайнятості за юридичною адресою банкрута; відповідним профспілковим органам; прокуратурі (якщо ма­теріали справи дають підстави вважати банкрутство навмисним).

З моменту визнання боржника банкрутом: припиняється підприємницька діяльність боржника; до ліквідаційної комісії пе­реходить право розпорядження майном банкрута і всі його май­нові права і обов'язки; вважаються такими, що минули, строки усіх боргових зобов'язань банкрута; припиняється нарахування пені та процентів з усіх видів заборгованості банкрута.

Подібні реферати:

Аналіз оборотних коштів на підприємстві

Зміст Вступ Визначення джерел оборотних коштів на підприємстві. Аналіз оборотних коштів. Аналіз обертання активів підприємства. Аналіз грошових коштів підприємства. Шляхи підвищення ефективності використання оборотного капіталу. Висновки. Список використаної літератури. Вступ Сьогодні, коли економіка України переходить на ринкові методи функціонування, кожне підприємство саме відповідає за себе. Знов створені і вже діючі підприємства самі вирішують яку продукцію випускати, за якими цінами реалізувати. З цього приводу ...

Звіт по навчально-виробничій практиці

ПЛАН Загальна характеристика підприємситва Структура управління Відділ маркетингу Планово-економічний відділ Відділ організації праці та заробітньої плати Фінансовий відділ Відділ матеріально-технічного забезпечення Бухгалтерський відділ Відділ технічного контролю ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА Підприємство Коломийської виправної колонії №41 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській облаті підорядковане безпосередньо Управлінню Державного Департаменту України з питань ...

Загальна характеристика господарських товариств

Така організаційно-правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р., який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов’язки їх­ніх засновників та учасників. Згідно з цим законом, господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними ...