Search:

Фірма в умовах досконалої конкуренції

Підприємницька фірма – це самостійно діючий суб’єкт ринку, метою діяльності якого є отримання прибутку через виробництво одного, або більше товарів для продажу на ринку.

Конкурентна фірма – це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.

Text Box: Мета діяльності конкурентної фірми – максимізація прибутку.

Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі пропозиції конкурентної фірми її раціональної економічної поведінки.

3)

Дохід підприємства утворюється передусім від реалізації виробленого прибутку, тобто це грошова виручка від реалізації товарних фондів. Розрізняють такі види доходів фірми: звичайний, капітальний, дивідендний.

Звичайний дохід фірми формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності.

Капітальний дохід – це дохід фірми від перепродажу виробничих фондів, землі, майна та фінансових активів.

Дивідендний дохід – це дохід від акцій інших фірм, яким володіє фірма. Основним видом доходу фірми є звичайний дохід.

Валовий дохід – уся сума доходу фірми. Чистий дохід – це валовий дохід, без суми повних витрат, тобто це прибуток фірми.

Для характеристики доходу фірми важливим є показники середнього і граничного доходу, пов’язані із сукупним доходом.

Сукупний дохід, який одержує фірма, дорівнює ціні продукту (Р), помноженій на кількість реалізованого товару (Q):

R = P · Q.

Сукупний дохід інколи позначається через R (Q), щоб показати, що його розмір залежить від обсягу випуску продукту (Q).

Граничний дохід MR – це приріст доходу (DR) як результат приросту виробництва на одну одиницю товару (DQ):

* .

* Середній дохід фірми AR - це дохід в середньому на одну одиницю проданого товару:

**.

*

Середній дохід дорівнює ринковій ціні одиниці товару.

Суть прибутку (чистого доходу) як економічної категорії проявляється у його функціях: по-перше, він є критерієм господарської діяльності підприємства; по-друге, він здійснює розподіл чистого доходу нації; по-третє, він економічно стимулює підприємство.

Основна мета будь-якого підприємства – максимізація прибутку. Вона досягається шляхом зменшення середніх, повних, і граничних витрат підприємства при зростанні обсягу виробництва, тобто при підвищенні його ефективності.

У найбільш загальному вигляді економічну ефективність діяльності підприємства можна визначати ти через норму прибутку:

Text Box:


Чим вища норма прибутку, тим вища ефективність виробництва.

Значення норми прибутку полягає у тому, що вона є мірою корисності вкладення капіталу, ефективності його використання. Мета підприємця – це максимізація прибутку і мінімізація витрат, тому капітал спрямовується туди, де вища норма прибутку. Остання виступає регулятором інвестицій у виробництво.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Економічне зростання. Суть і види

зміст ВСТУП .3 1. Теорія економічного зростання .5 2. Типи економічного зростання 6 2.1 Екстенсивний тип 6 2.2. Інтенсивний тип 7 3. Фактори економічного зростання 10 4. Державне регулювання економічного зростання 14 5. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ. ЙОГО РИСИ .15 Висновки .18 Список літератури .19 ВСТУП. Теорія економічного зростання є одним з найбільш складних розділів економічної науки, присвяченої дослідженню ринкового господарства. Як визначити внесок кожного з факторів виробництва в процес збільшення ...

Структура факторів, які впливають на утворення цін

Основними задачами маркетингового розрахунку цін є врахування відповідних факторів, які зменшують чи розширюють можливий інтервал варіацій цін на той чи інший товар, можна говорити про певну структуру факторів, які так чи інакше впливають на процеси ціноутворення. Значення фактора ціни в маркетингу - одна з головних проблем маркетингу взагалі і промислового маркетингу зокрема. Це пояснюється рядом обставин: ціна - найбільш важливий показник для компанії, оскільки її головна функція полягає в забезпеченні доходу від продажу ...

Товар і його властивості

ПОНЯТТЯ ТОВАРУ Для того щоб з'ясувати, що таке товар, слід усвідомити, чим відрізняється товар від продукту. Наприклад, ягоди, одяг, чоботи, хліб, молоко, вироблені певним господарюючим суб'єктом, можуть бути спожиті самим виробником або подаровані комусь, а можуть бути реалізовані на ринку. У першому і другому випадку, тобто коли перелі­чені блага споживаються виробником або передаються іншим суб'єк­там без будь-якого еквівалента, вони є натуральними продуктами, а у третьому випадку стають товарами. Чому це ...