Search:

Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні

Повна негнучкість цін і у бік зниження може бу­ти однозначно відхилена на підставі статистики останніх років. Так, падін­ня цін для певних товарів спостерігало­ся протягом останніх років (макси­мум — для 25.8% компонент кошика ІСІД у 2002 році, мінімум — для 8.9% у 2005 році). Звичайно, ми не може­мо повністю відхилити гіпотезу про наявність певного рівня негнучкості в бік зниження, оскільки за її відсут­ності падіння цін могло б бути ви­щим, ніж спостерігалося.

Розподіл змін цін надає більше фактів щодо асиметричної негнуч­кості цін: позитивне значення ко­ефіцієнта асиметрії свідчить про те, що ціни є більш негнучкими в бік зниження, ніж у бік зростання (див. графіки 4,5).

Графік 4. Асиметрія у споживчих цінах.

Графік 5. Асиметрія у споживчих цінах на товари, що торгуються.

Наш аналіз не може ні відхилити, ні підтвердити гіпотезу про існування асиметричних негнучкостей. Оскільки нас більшою мірою Цікавлять ціни на товари, що торгуються, то висновки в основному кон­центруються на цій групі товарів. Од­нак оцінки для повної групи товарів І послуг із кошика ІСЦ приводять до схожих результатів. Розподіл змін у цінах варіюється від місяця до місяця. Хоча асиметрія в основному є пози­тивною протягом усього історичного періоду, результати не підтверджують теорії негнучкості цін у бік зниження. Причина полягає в тому, що теоре­тично за негнучкості цін асиметрія повинна мати негативну кореляцію з інфляцією (чим більше інфляція на­ближається до нульової межі, тим ви­щою має бути асиметричність роз­поділу). Однак наші емпіричні ре­зультати не підтверджують значущої негативної кореляції (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Номінальна негнучкість у бік зниження: кореляція між середньою інфляцією та іншими моментами.

Отже, теорія асиметричної негнуч­кості цін на прикладі українських да­них не підтверджуються, однак, на наш погляд, і не спростовується.

Через відсутність результативних фактів кількісна оцінка ефекту "масти­ла" базується на припущенні, що інфляція товарів, які торгуються, не повинна бути нижчою в Україні, ніж у її торговельних партнерів (за апрокси­мацію використовуємо ціни експорту Німеччини за останні роки із середнім 0.67%) (див графік 6).

Графік 6. Залежність цін на товари, що торгуються, від цін експорту в Німеччині та номінального обмінного курсу гривні щодо євро.

Отже, ми припу­скаємо, що НБУ в змозі встановити ціль щодо інфляції для товарів, які тор­гуються, нарівні 1% й успішно її досягати. Такий рівень дасть змогу інфляції виконувати роль "мастила" для товарів, які торгуються, і є вищим за той, що припускається для інших перехідних економік, зокрема для Угорщини, Чехії та Польщі [16].

Подальші розрахунки базуються на тому, що у довгостроковому періоді диференціал інфляції товарів, які тор­гуються і не торгуються, визначається різницею продукти в н ості уданих сек­торах. Існують й інші фактори (на­приклад, умови торгівлі на світових ринках), що впливають на відносні ціни в обох секторах, однак ми при­пускаємо, що у довгостроковому пері­оді їх зміна дорівнює нулю.

Отже, відобразимо інфляцію У такій формі:

π t = - α πNt +(1- α) πTt = πTt + α (πNt – πTt)

де π t – загальна інфляція, πNt і πTt – інфляція товарів, що торгуються і не торгуються, α – частка товарів, що не торгуються в структурі ІСЦ.

Отже, оптимальний рівень інфля­ції, який обчислюємо, дорівнює:

π0 = π*Т + α(πN – πT)

де π*Т – інфляція товарів, що торгуються за кордоном,

(πN – πT) – зміна відносних цін (товарів, що торгуються, до товарів, що не торгуються).

Ключовим пунктом при оцінці опти­мального рівня інфляції є розрахунок розриву в ріннях продуктивності в різних секторах, що й визначає рівноважний диференціал між інфляцією товарів, що торгуються і не торгуються. Величина цього розриву залежить від того, на­скільки швидко Україна рухатиметься до рівня розвитку своїх торговельних партнерів (зокрема Єврозони). Отже, необхідно оцінити швидкість реальної конвергенції. Для наших цілей ми вико­ристовуємо як оцінку рівноважного інфляційного диференціала в секторі товарів, що торгуються. і в секторі то­варів, що не торгуються, середнє дано­го показника за 2003—2006 роки. За на­шими розрахунками, цей рівень стано вить 4.8% (дія порівняння — в Угорщині - 5.6%, в Португалії - 4.2% [9] .

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 


Подібні реферати:

Інфляція і попит

У сучасних умовах чинностях закону попиту зазнають впливу від сильної інформації Інфляція – це знецінення грошей, падіння купівельної спроможності грошової одиниці. Якщо у силу ряду причин – на що незмінилося: кількіст товарів приходиться, наприклад, вдвічі більше, ніж колись, грошовий знак, то зрозуміло, що тепер на одиницю товару приходиться дві грошові одиниці. А це значить, що тепер кожна грошова одиниця володіє половинною, ніж колись, купівельною спроможністю. У підсумку за единицу товару приходиться платити дві ...

Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні

Вступ Інфляція як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. Невипадково термін “інфляція” почав вживатися в 70-ті роки ХІХ ст. стосовно до грошового обігу в Північній америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення громадянської війни. З того часу він широко увійшов у наукову літературу і практичний лексикон, особливо після краху золотого стандарту. Його часто вживають для характеристики грошового ...

Попит на гроші

Люди не їдять гроші, вони не вдягаються у золото і не зігріваються сріблом (Фредерік Бастіа) Теоретичні моделі попиту на гроші. Теорія попиту на гроші базується на “рівнянні обміну” І. Фішера, яке аргументує пряму взаємозалежність між кількістю необхідних для обігу грошей (Md) і швидкістю їх обігу (V), з одного боку, та абсолютним рівнем цін (P) і реальним обсягом виробництва (y) з іншого. Класичне формулювання цієї теорії має вигляд: MV = P * y, (1) де M - кількість грошей, що знаходиться в обігу (пропозиція грошей); P - ...