Search:

Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні

Водночас ця система диктує і центральному банку, й уряду, і парламенту необхідність запровадження більшої відкритості, прозорості рішень, зобов'язує створити необхідні умови для переходу до ІТ: розвивати фінансові ринки, чіткіше координувати грошово-кредитну і фіскальну політику, досягти інституціональної згоди та злагоджених дій центрального банку й уряду щодо заходів зі зниження інфляції, підвищити реальний рівень політичної та інструментальної незалежності НБУ, передбаченої Законом "Про Національний банк України".

У цьому контексті часто висловлюється сумнів щодо того, що важливіше: спершу створити передумови для ІТ чи запроваджувати його відразу? Такий підхід має схоластичний характер, оскільки зміни, яких потребує економіка для свого динамічного розвитку за умови низької і стабільної інфляції, потрібні за будь-якого монетарного режиму. Тим більше, що досвід усіх країн, котрі перейшли до ІТ, засвідчує, що у разі його впровадження потрібен певний перехідний період, тривалість якого варіюється залежно від поточного рівня інфляції, ступеня розвитку фінансових ринків, сучасного стану економіки, готовності суспільства і керівництва країни прийняти ідею ІТ і рухатися до повного впровадження цього режиму.

Для ілюстрації коротко зупинимося на практиці Чилі та Польщі. Чилі, як і всі латиноамериканські країни, мала негативний досвід гіперінфляції, низки політичних та економічних криз протягом багатьох десятиріч. Однак за останні 25—ЗО років ця країна провела низку економічних та соціальних реформ, що дало їй змогу підвищити ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення із 2.7 тисячі доларів США у 1980 році до 12 тисяч доларів у 2005-му. У 1991 році Чилі проголосила про перехід до режиму ІТ з одночасним продовженням структурних реформ. Перехідний період тривав 10 років, за який інфляція знизилася з 28 до 3%, курсовий коридор поступово розширився з +5 до +15%. При цьому середній темп приросту ВВП за 1991—

2001 роки становив 6%. Починаючи з 2002 року у Чилі перейшли до плаваючого курсу з повним таргетуванням інфляції, яка знизилася до 2—4%.

Графік 13. Динаміка інфляції в Чилі.

Так само успішно пройшли реформи й у Польщі. А після проголошення переходу до ІТ у 1999 році (перехідний період тривав 6 років) було досягнуто таких результатів: інфляція знизилася до 1.5—3.5%, валютний коридор розширився із +2% до +15%, ВВП зростав щороку в середньому на 5%. Нині тут також діє вільно плаваючий курс, а ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення зріс із 9 тисяч доларів США у 1999 році до 13 тисяч доларів у 2005-му.

Графік 14. Динаміка інфляції в Польщі.

Стосовно основних характеристик режиму інфляційного таргетування, то зазвичай потрібно досягти інституціональної домовленості між урядом та центральним банком (потрібен відповідний закон) про підтримання цінової стабільності як пріоритетної цілі монетарної політики. Адже рішення про перехід до ІТ не повинно ухвалюватись лише центральним банком, воно має бути погодженим з урядом, на якому лежить значна частина відповідальності за динаміку рівня цін.

Довіра до дієвості переходу до інфляційного таргетування суттєво підвищиться у разі, якщо цей перехід буде визначений як частина ширшого пакета економічних реформ

Як правило, реалізація такого пакета супроводжується зміною у відносних цінах, які асоціюються зі змінами у бюджетній сфері і зокрема у політиці субсидування, тарифів та податків. Це є суттєвим викликом для прихильників переходу до ІТ, однак йому можна протиставити певний рівень інфляції, допустимий діапазон її варіації, відповідні темпи дезінфляції та інші аргументи. Наприклад, труднощі контролювання інфляції протягом дезінфляційного періоду можуть бути подолані за допомогою встановлення ширшого діапазону можливих відхилень, ніж це допускається в країнах із ІТ (стандартні відхилення становлять +1% від цілей, які використовують країни, що таргетують низьку та стабільну інфляцію). Слабкість фінансової системи може утруднювати дію монетарної політики (як, утім, і будь-якого іншого монетарного режиму). Тому ІТ спричиняєшся до посилення пруденційного регулювання та активізації інших реформ у фінансовій сфері.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 


Подібні реферати:

Особливості інфляційного процесу в Україні

Вперше на Україні заговорили про появу інфляції у 1991 році хоч коріння її розрослися ще в колишньому СРСР. Це зумовлювалося, з одного боку, повним домінуванням державного монополізму та відсутністю ринкової конкуренції, а з іншого ¾ спотвореною структурою виробництва, надзвичайно високою часткою військово-промислового комплексу, надмірним “старінням” основних фондів, неефективним використанням капітальних вкладень, ресурсів тощо. В умовах глобального державного регулювання економіки та жорсткого адміністративного ...

Пропозиція грошей

“Грошова маса ¾ головний макроекономічний параметр ...” (К. Брунер) Загальні теоретичні положення пропозиції грошей Монетаристи розглядають пропозицію грошей як альтернативне відношення до їх попиту. Це дві невіддільні й водночас протележні сторони єдиного економічного механізму, взаємодія яких здійснюється на монетарному ринку. Грошова пропозиція, як проміжна мета, повинна визнаватися відповідно до попиту на гроші. Неврахування цієї істини може призвести до суттєвого розходження між пропозицією і попитом, що в свою ...

Антиінфляційна політика України

План Вступ………………………………………………………………………………. 2 Поняття, причини та види інфляції – загальний огляд проблеми………... 3 Соцiально-економiчнi наслідки iнфляцii……………………………………… 8 Методи боротьби з інфляцією…………………………………………………... 10 Антиінфляційна політика в Україні в 1992-1996 роках…………………….. 15 Особливості антиінфляційної політики в 2005 році…………………………. 20 Антиінфляційне регулювання економіки у 2006 році………………………. 25 Висновок……………………………………………………………………….….. ...