Search:

Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні

Також необхідно визначити, чи може НБУ одноосібно відповідати за інфляцію, якщо значна частина споживчого кошика регулюється адміністративно.

Необхідною умовою переходу до режиму ІТ є законодавче закріплення обов'язковості тісної співпраці між урядом і НБУ з питань досягнення цінової стабільності. Адже інфляція формується під впливом як попиту, так і пропозиції. Національний банк шляхом монетарної політики переважно контролює інфляційні процеси, що генеруються з боку попиту. Зокрема розрахунки доводять, що нині монетарний чинник, який більшою мірою перебуває у сфері відповідальності НБУ, має обмежений вплив на динаміку інфляції.

Упродовж принаймні чотирьох останніх років підвищення цін в Україні більшою мірою відбувається за рахунок факторів пропозиції, нівелювати дію яких має уряд. Тобто перед урядом стоїть триєдине завдання:

по-перше, пом'якшити зовнішні або внутрішні шоки на ключових товарних ринках шляхом проведення адекватної торговельної, бюджетної та структурної політик. Мова йде про необхідність організації оперативного регулювання процесів пропозиції товарів відповідно до масштабів попиту на них. Це особливо важливо з огляду на структуру вітчизняного споживчого кошика, в якому ціни на один або кілька товарів можуть визначити динаміку цін загалом;

по-друге, підвищити ефективність управління цінами, які регулюються адміністративно. Вкрай важливо, щоб політика щодо підвищення адміністративно регульованих цін була узгодженою із цілями щодо інфляції

А підвищення, якщо вони диктуються економічними передумовами, провадились поступово й обґрунтовано, а не залежали від політичної кон'юнктури;

по-третє, підвищити якість фіскальної та регуляторної політики, яка має підтримувати монетарну політику у досягненні низькоінфляційного середовища, що дуже важливо для успішного запровадження ІТ.

Отже, недопущення надмірного зростання цін є завданням не лише НБУ, а й уряду. Якщо Національний банк контролюватиме інфляцію попиту через дію монетарних інструментів, а уряд не допускатиме утворення товарних дисбалансів та упорядкування адміністративно регульованих цін, то інфляційні процеси стануть керо-ванішими і відповідно знижуватимуться інфляційні очікування.

Є ще один момент, до якого слід привернути увагу. Деякі країни, наприклад Чехія, на перехідному до ІТ етапі визначали своєю ціллю контроль за "чистою" інфляцією, тобто таргетувалася частина кошика (без палива і товарів, ціни на які регулюються адміністративно). Але такий підхід висвітлив широкий спектр недоліків. Серед них зокрема — послаблення довіри суспільства до центрального банку й уряду відносно перспективного рівня цін. Не варто забувати, що громадяни стежать за змінами цін на всі товари. Тому такий штучний розподіл інфляційної цілі, з одного боку, виправданий із позиції досягнення декларованої політики, а з другого — загрожує втратою довіри. У зв'язку із цим краще таргетувати загальну інфляцію, а саме — індекс споживчих цін.

Ще одним важливим питанням є, чи можна здійснювати перехід до режиму інфляційного таргетування в умовах підвищення цін на газ та інші енергоносії у найближчі роки?

Відповідь однозначна — так. Єдине застереження полягає в тому, що на цьому етапі ціль щодо інфляції має бути економічно обґрунтованою і мусить враховувати об'єктивну оцінку шоку, спрямованого на всю економіку внаслідок зміни цін на газ та інші енергоносії. Тому необхідно оприлюднювати, яким буде рівень інфляції за весь період і, безумовно, досягати його.

Зрозуміло, що згадані шоки не лише впливають на рівень інфляції, а й здатні загальмувати економічне зростання країни в цілому. Однак якщо за такої ситуації монетарна політика продукуватиме надмірну пропозицію грошей, це лише зашкодить економічному розвитку у довгостроковій перспективі. Хоча у короткостроковому періоді зазначений монетарний крок і простимулює додаткове споживання, але у більш віддаленій перспективі зростання економіки буде навіть меншим, ніж у попередні періоди (через інфляційні очікування), а інфляція, навпаки — зросте. Тому добиватися прискорених темпів економічного зростання в умовах підвищення цін на газ та інші енергоносії слід лише шляхом активізації структурних реформ, ширшого запровадження енергозберігаючих технологій, бюджетної, фіскальної модернізації.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 


Подібні реферати:

Грошова система

Грошова система ¾ це форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. Елементи грошової системи України: найменування грошової одиниці; масштаб цін; види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу; регментація безготівкових грошових розрахунків; регламентація готівкового грошового обороту; регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями; регламентація режиму банківського проценту; державні органи, які здійснюють ...

Методи банківського кредитування

За сучасних умов принципово змінився підхід до організації кредитних відносин: відбувся перехід від пооб¢єктного до прямого кредитування суб¢єктів. Це означає, що акценти у механізмі надання позик змістилися з вибору об¢єкта на оцінку суб¢єкта угоди. Комерційні та партнерські відносини між її учасниками виключають диктат кредитора при визначенні об¢єкта кредитування. Ризикові операції, що приносять найбільший доход банку, потребують вивчення не лише ефективності заходів (проектів), під які ...

Розвиток грошово-кредитної системи в Україні

Становлення грошової системи України В період становлення державної незалежності Україна першою почала в умовах економічної та фінансової кризи будувати власну грошову систему, набувати досвіду емісійної справи, опановувати складний механізм грошово-кредитної політики. Становище ускладнювала нескоординованість економічної політики незалежних республік у сфері виробництва, товарообміну, грошових відносин. На початку 1992 р. у республіці панувала криза платіжних засобів. За цих умов з 10 січня 1992 р. в Україні запролваджено ...