Search:

Інфляція: суть, розвиток, перспективи подолання в Україні

Принцип розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ), який використовує Держкомстат, вельми зрозумілий, і до нього претензій за великим рахунком немає. Якщо спрощено, обчислення величини інфляції складається з двох складових. Перша - визначається середня зміна цін по кожному з товарів і платних послуг, які включені в індекс. Зараз це близько 300 позицій. Друга - з`ясовується питома вага по окремих найменуваннях в загальній сумі грошових споживчих витрат населення.

Що ж до конкретних параметрів, які статисти використовують як початкову базу для подальших розрахунків, питань чимало. Що стосується виміру цін на ті або інші товари, то їх об`єктивність при бажанні можна перевірити. Особливо ретельно, думається, варто придивитися до показника зростання ціни на хліб в останні місяці. Так, за даними Держкомстату він подорожчав за десять місяців 2007 року на 10,8%, що менше ніж загальна інфляція за той же період - 11,7%. А борошно, вартість якого формує не менш ніж половину собівартості хліба, в січні - жовтні зросла в ціні на 30,3%. Співвідношення цих показників дещо дивне.

Так, «соціальний» хліб у продажу є. Але він реалізується лише в обмеженій кількості магазинів, та ще і не більш ніж один буханець в руки. Крім того, багато людей його не купують через низьку якість. Середню ж ціну на весь хліб за рахунок невисокої вартості «соціального» можна при бажанні занизити - піди, розберися! Такої категорії питання є і відносно соняшникової олії, яка дуже подорожчала в останні місяці. Уряду, як відомо, вдалося змусити власників деяких супермаркетів знизити ціни, проте на ринках і в невеликих магазинах здешевлення олії не відбулося. Виникає питання: А які ціни на даний товар в цих умовах зафіксував для розрахунків інфляції Держкомстат?

Проте ще більше сумнівів викликає вагова структура, використовувана при обчисленнях ІСЦ. Хоча якраз від правильності визначення органами статистики частки («ваги») товарів і послуг у споживчому кошику залежить розрахункова величина інфляції.

Очевидно, що частки різних товарів і послуг в сімейних витратах з часом змінюються. І це повинно враховувати відомство статистики. Наприклад, в 2007 році продукти харчування і безалкогольні напої складають 55% витрат українців, що приблизно на 5% менше, ніж минулого року. Збільшилася ж цього року в споживчому кошику «вага» тарифів за ЖКП - у зв`язку з двох- триразовим їх зростанням в кінці 2006-го - початку 2007 років. Також у 2007 році Держкомстат підвищив питому частку витрат українців на покупку легкових автомобілів і деяких інших непродовольчих товарів.

До речі, про автомобілі. Незважаючи на істотне збільшення у ваговій структурі в 2007 році частки витрат на покупку легкових авто, даний показник від Держкомстату - 1,18% - все одно здається дуже маленьким. Адже всі бачать, який бум на придбання автомобілів спостерігається в Україні в останні роки. Виходить, що українці сьогодні витрачаються більше (ніж на покупку автомобілів), для порівняння, на сигарети - 1,38%, на безалкогольні напої - 3,04%, на картоплю - 1,82%.

Відповідно, і «вага» на бензини представляється вельми скромною - 0,88% сімейного бюджету. Адже бензин зростав у ціні в останні три роки з великим випередженням темпів інфляції, отже - якби його частка в споживчому кошику була вища, то й інфляція в цілому виходила б значнішою.

Звичайно, у Держкомстату є певні виправдання. Для визначення питомої ваги витрат домогосподарств управління статистики в усіх регіонах України проводять їх вибіркове обстеження. На це потрібна добровільна згода респондентів (близько 10 тисяч домогосподарств). А хто зараз погодиться за символічну плату на подібні довгострокові заходи? Адже потрібно буде вести щоденний облік доходів і витрат по всьому домогосподарству - що займає багато часу, і «засвічувати» реальні доходи. Тому дають добро на дослідження здебільшого лише сім`ї з низьким прожитковим рівнем, у більшості з яких дійсно немає автомобілів. Що ставить під сумнів об`єктивність офіційної інфляції.

Також не дуже оперативно реагує Держкомстат на багато інших змін в житті громадян України. Так, лише в 2007 році до переліку товарів для розрахунку інфляції потрапили такі їх види, як мобільні телефони, Інтернет, DVD-плеєри і деякі інші.

Особливо дивує відсутність у згаданому переліку Держкомстату такого виду покупок українців, як житло. Адже витрати населення на придбання житла сьогодні вкрай високі, і багато громадян таки купують квартири і будинки, а для цього накопичують гроші на банківських депозитах або «під подушкою» або оформляють іпотечні договори.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29 


Подібні реферати:

Особливості інфляційного процесу в Україні

Вперше на Україні заговорили про появу інфляції у 1991 році хоч коріння її розрослися ще в колишньому СРСР. Це зумовлювалося, з одного боку, повним домінуванням державного монополізму та відсутністю ринкової конкуренції, а з іншого ¾ спотвореною структурою виробництва, надзвичайно високою часткою військово-промислового комплексу, надмірним “старінням” основних фондів, неефективним використанням капітальних вкладень, ресурсів тощо. В умовах глобального державного регулювання економіки та жорсткого адміністративного ...

Загальна характеристика та структура платіжного баланса

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу. Платіжний баланс ¾ співвідношення між платежами, які здійсненні екномічними суб¢єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одеражані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями ¾ ...

Пропозиція грошей

“Грошова маса ¾ головний макроекономічний параметр ...” (К. Брунер) Загальні теоретичні положення пропозиції грошей Монетаристи розглядають пропозицію грошей як альтернативне відношення до їх попиту. Це дві невіддільні й водночас протележні сторони єдиного економічного механізму, взаємодія яких здійснюється на монетарному ринку. Грошова пропозиція, як проміжна мета, повинна визнаватися відповідно до попиту на гроші. Неврахування цієї істини може призвести до суттєвого розходження між пропозицією і попитом, що в свою ...