Search:

Молодіжні субкультури

Реферати » Культура » Молодіжні субкультури

ЗМІСТ

Вступ. 2

Культура та субкультура. 2

Стиля́ги. 3

Хíппі. 3

Пáнки. 5

Éмо. 6

«Енергéти». 6

Сатанíсти. 7

Металíсти. 7

Мóди. 7

Скінхéди. 8

Висновок. 9

Перелік використаних джерел. 10

Здається, світ перевернувся. Нове покоління, замість жити і радіти життю, добровільно перетворює його на пекло. Я не про наркотики чи алкоголь, я маю на увазі сам світогляд молоді, який став головним чинником формування різних молодіжних субкультур.

Вступ.

Тлумачні словники визначають субкультуру як особливу сферу культури, суверенне цілісне утворення всередині пануючої культури, що відрізняється власним ціннісним ладом, звичаями, нормами. Вони закріплюються в особливих рисах поведінки людей, свідомості, мові.

У антропології – це група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки.

Про субкультури можна говорити багато бо їх кількість, в різні епохи, просто дивує. Це і стиляги в СРСР, і хіпі, і панки, рокери, репери, готи… Перелік їх може бути дуже довгим. Найчастіше субкультури виникають довкола певного центру чи ініціатора, який проповідує певні новації у сфері музичних стилів, способі життя, ставленні до якихось соціальних явищ. Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так:

· романтико-ескапістські[1] субкультури (хіппі, толкієністи, байкери .)

· гедоністично[2]-розважальні (мажори, рейвери, репери .)

· кримінальні (гопники, скінхеди .)

· анархо-нігілістичні[3] (панки та інші).

Ну і щоб уже завершити теоретичну частину, хотілося б звернути увагу на парадокс, який завжди присутній в існуванні молодіжних субкультур: з одного боку вони культивують протест проти суспільства дорослих, його цінностей і авторитетів, а з іншого – покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства. У цьому рефераті, очевидно, неможливо розглянути їх всі, тому зупинимось на деяких з них.

Культура та субкультура

Пристосовуючись до мінливих реалій життя, культура безперервно розвивається. Культуру розглядають як модель для дійсності і саму дійсність. Зміни у культурі виникають через взаємодії між окремими особами. Окремі особи – це творіння і водночас творці культури. Субкультури – головні складові соціальної взаємодії, на рівні яких і виникає оновлення цієї ж культури. Ці ідеї асимілюються суспільством в міру того, як вони отримують ширше визнання. Субкультури містять системи внутрішніх правил (групові правила і стандарти), які дозволяють їхнім членам ідентифікуватись один з одним. Субкультури можна розглядати як властиві поколінням загальні форми ідентифікації, які перетинаються з іншими стандартами колективної ідентичності, як-от раса, стать, клас. Культурне порозуміння з'являється тоді, коли члени субкультурної групи мають спільні погляди. У широкому сенсі, субкультура – це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, які відрізняються від інтересів тих, хто належить до головного річища культури. У вужчому розумінні це – будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група.

Стиля́ги.

Стиляги– радянська молодіжна субкультура кінця 1940-х – початку 1960-х років, що мала як еталон західний (переважно, американський) спосіб життя. Стиляг відрізняла навмисна аполітичність, певний цинізм в думках, негативне (або байдуже) відношення до деяких норм радянської моралі. Стиляг виділяв з натовпу яскравий, часто безглуздий, одяг, певна манера розмови (особливий сленг): чувак – перевірена молода людина, друг, товариш; хиляти– ходити; шузи, шузня (від англ. shoes – взуття) – черевики на високій підошві (платформі) і т. д. Їм був властивий підвищений інтерес до західної музики і танців. Субкультура стиляг була своєрідним стихійним протестом проти нав'язуваних стереотипів поведінки, а також проти одноманітності в одязі, в музиці і в стилі життя.

Сам термін «стиляга» прийшов з мови джазистів, музикантів. «Стиляти» (від англ. style – стиль) у виконавців джазу означало грати в чужому стилі, когось копіювати і, відповідно, термін переносився на самого виконавця – «стиляга».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Ю.А. Целевич-видатний діяч культури

Помiж визначних просвiтницьких дiячiв, культурно-громадських подвижникiв українського духовного вiдродження другой половини ХIХ ст. по праву слiд назвати Юлiана Андрiйовича Целевича. Народився вiн у с.Павельчi (нинi Тисменицький район) поблизу Станiслава (тепер Iвано-Франкiвськ) в сiм"ї священика. Навчався у Станiславi протягом 1853-1861 рр. Доля повела його шляхами просвiтництва та науки: за плечима залишилися стiни Львiвської духо вної семiнарiї; Львiвського унiверситету, де юнак слухав не тiльки богословськi ...

Духовні спустошення і трансформації в Українському суспільстві XX ст

Мені не подобається часто вживаний нині термін: "духовний геноцид". Застосування терміну геноцид до явищ небіологічного характеру робить цей термін усього лиш гострою емоційною метафорою, яка - хоч це і парадоксально - не передає глибини трагізму і тривалості наслідків того, що пережив український народ у сфері духу і культури. Геноцид - це винищення певного соціуму, а в переносному значенні - злочинна дія, після якої в певних сферах суспільного життя залишається "випалена земля". Те, що робилося в ...

Слово про ввічливість

План. “Життя настільки коротке, щоб людям бракувало часу на ввічливість”(Емерсон). “Хороші манери, чи внутрішній світ?” Етикет. Чи потрібен він? Тактовність. Чи завжди ми пам‘ятаємо про неї? Зовнішній вигляд. Хороший тон. Почуття міри. Взаємна ввічливість – вимога часу. Приклади ввічливості. “Людину творець ліпив за своєю подобою. Та якщо ти відчуваєш власну недосконалість – не варто звинувачувати в цьому когось іншого, найімовірніше ти сам десь загубив божественні риси. Вихід один – повернути їх собі”. “Життя настільки ...