Search:

Джерела української фразеології

Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів, пригадували життя покійного, переповідали окремі події, найскравіші сторінки біографії, говорили про характер, вихваляли, возвеличували його. Так поняття перемивати кістки було пов’язане з аналізом життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали.

Живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку - взяти участь у чомусь . Історія його походження відкриває завісі над особливостями організації в давнину діловодства . Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис .

Ще іншу стороні життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п’ятниць на тиждень , який використовується для характеристики нестійкої, легковажної людини, яка часто міняє свої рішення, погляди, не дотримується своїх слів.

Колись існував культ “святої п'ятниці“. Пригадайте, як шанував і боявся “святої п ‘ятниці” старий Кайдаш із твору І.Нечуя - Левицького “ Кайдашева сім’я”. На відзначення “ святої п’ятниці “ будувалися церкви, день відкриття яких вважався в певній місцевості святом. У цей день приймали й честували гостей, поминали померлих. Біля

церкви збиралося багато людей; організовувався ярмарок, велись торги,

купували, продавали, міняли, брали в борг і повертали борги. П’ятниця

ставала строковим днем, з яким зв’язували виконання обіцянок, зобов’язань. Траплялося, зрозуміло, й такі люди, які не дотримувались

слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниці або й переносили на інший день . У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п’ятниці,а обіцянки так і залишались не виконаними.Так і з’явився вислів , що став усталеним і досить точно характеризує непослідовних легковажних людей.

Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тількі дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру, побут нашого народу в минулому.

Українська фразеологія багата крилатими висловами власне українського походження. Це афоризми, що належать перу письменників: Караюсь, мучуся, але не каюсь! І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко); всякому городу нрав і права (Г.Сковорода); пропаща сила (П.Мирний) ; коні не винні (М.Коцюбинський); досвітні вогні (Л.Українка).

Список використаної літератури

1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – М.: Иностр. лит., 1955.

2. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). – М., 1997.

3. Вайнтрауб Р.М. Опыт сопоставления соматической фразеологии в славянских языках // Труды Самаркандского

ун-та. Вопросы фразеологии. – 1975. – Вып. 288. – №9.

4. Гумбольдт фон В. Язык и философия культуры. – М., 1985.

5. Лихтенберг Г.К. Афоризмы. – М., 1965.

6. Овсянико-Куликовский Д.Н. Литературно-критические работы в двух томах. Т. 1. – М., 1989.

7. Ужченко В.Д. Історико-лінгвістичний аспект формування української фразеології: Автореферат дис. докт. філ. наук: 10.02.02.- Дніпропетровськ, 1994.

8. Дзендзелівський Й.О. Програма для збирання матеріалів до лексичного атласу української мови. – К.: Наукова думка, 1987. – 299 с.

9. Франко І.Я. Галицько-руські народні приповідки: В 3-х т. – Львів, 1901 – 1910.

10. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. та ін. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993.

11. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. - К.: Вища школа, 1983.- 137 с.

12. Молотков В.И. Основы фразеологии русского языка. – Ленинград: Наука, 1977.- 183 с.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Українська мова за професійною ознакою

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ І. Практичні завдання. Вправа 5 Америка – американський; Волноваха – волноваський; Канада – канадський; Словак – словацький; Оренбург – оренбурзький; Австралія – австралійський; Японія – японський; Франція – французький; Німеччина – німецький; Прага – празький; Італія – італійський; Швеція – швецький; Великобританія – великобританський; Чехія – чеський; Ізраїль – ізраїльський; Токіо – токійський; Париж – паризький; Рига – ризький; Волга – волзький; Кагарлик – кагарлицький; Прилуки – ...

Про особливості висвітлення проблем мовної імпліцитності з логічного погляду

Широке й різноманітне коло питань, що стосується імпліцитного (прихованого) у мові (мовленні), привертає увагу дослідників. Незважаючи на це, «нез’ясованими залишаються питання психологічних, логічних, когнітивних та інших основ імпліцитності, механізмів її виявлення, типів невираженості їх співвідношення, способів і закономірностей «кодування» імпліцитного мовцем та «декодування» слухачем і багато інших» [4, с.106]. Такий стан дослідження, зрозуміло, впливає й на те, що саме поняття прихованості не має усталеного ...

Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови

В основі розробки критеріїв і норм оцінювання досягнень молодших школярів з рідної мови лежить функціональний підхід до шкільного мовного курсу, який передбачає таке співвідношення мовної теорії і мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є роз­виток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. З огляду на зазначене об'єктами перевірки та оцінювання є: — мовленнєві уміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, чи­тання, письма; — знання про мову й мовлення, ...