Search:

Японське право. Джерела права сучасної Японії. Система права сучасної Японії

На регулювання сфери торгово-економічних відносин, діяль­ності корпорацій та інших приватних правових інститутів також вплинуло американське право. Оновлено традиційні галузі пра­ва. Фактично заново створено конституційне право. Оформи­лися нові галузі права — право людини на соціальне забезпечен­ня, господарське, екологічне. Виділилися підгалузі медичного, освітнього права та ін.

Демократичними досягненнями Конституції Японії, крім за­значених, є зафіксовані в ній права громадян у кримінально-процесуальній сфері:

- право на захист і судовий розгляд обвинувачення;

- заборона незаконного арешту і незаконних обшуків;

- право обвинуваченого на відкритий, неупереджений, без зволікань, розгляд справи;

- заборона застосування покарання без відповідної правової процедури та ін.

З метою захисту прав підозрюваного в Конституції закріпле­на така норма: «Ніхто не може бути примушений давати показан­ня проти самого себе. Показання, одержане із застосуванням примусу, під катуванням або під погрозою або після невиправдано тривалого арешту чи тримання під вартою, не може розглядати­ся як доказ». Проте при втіленні в життя нових принци­пів попереднього слідства і судочинства зберіг своє значення тра­диційний принцип: «Визнання — найперше з усіх доказів».

Закон. Кодифікація

Сучасні закони і кодекси Японії, які перетворилися на одне із основних джерел права, не є плодом виключно національного утворення. Як уже відзначалося, вони складалися спочатку на зразок німецьких і французьких кодексів. Після Другої світової війни створюються нормативно-правові акти, зорієнтовані на американське законодавство. При цьому враховуються націо­нальні норми-традиції, шануються ритуали.

Чинна на цей час система законодавства Японії створювала­ся починаючи з кінця XIX ст. Її можна назвати змішаною. Правда, вона не є аналогічною змішаному (гібридному) типу право­вої системи — скандинавській чи латиноамериканській групі. В Японії запозичення тих чи інших елементів континентального і загального права відбувалося безсистемне. Запозичені норми законів спорадично, час від часу впліталися у тканину японсь­кого права, що зберігає спадкоємність традиційних норм моралі і звичаю. Своєрідність законодавства значною мірою визнача­ється особливостями правового мислення, інформаційно-пра­вового насичення, узагальненого відображення зв'язків як з на­ціональним минулим, так і зі світовими досягненнями у галузі юриспруденції.

На цей час в Японії застосовуються Цивільний (1898 p.) і Торговий (1899 p.) кодекси (в їх основі лежить німецька модель) із значними змінами і доповненнями, внесеними відповідно до Конституції. Наприклад, у Цивільному кодексі закріплені право приватної власності, свобода договору. Встановлено право дру­жини на спадкування майна чоловіка, якого до Конституції вона не мала, та ін. Цивільний процесуальний кодекс 1926 p., підго­товлений на зразок австрійського законодавства і спрямований на посилення ролі суду в ході розгляду справ, зазнав лише не­значних змін. Кримінальний кодекс 1907 p. діє в редакції 1947 p. з подальшими змінами і доповненнями.

Внесення змін і доповнень до кодексів — лише частина ро­боти законодавця. Велику питому вагу мають закони, які не вклю­чаються до кодексів, а доповнюють їх. Протягом 1946-1950 pp. відповідно до Конституції прийняті закони про парламент, суд, кабінет міністрів, виборчий закон, закони про місцеву автоно­мію, громадянство, судоустрій, прокуратуру, адвокатуру та ін., які стосуються державної організації життя японського суспіль­ства. У 1948 p. почав діяти новий Кримінально-процесуальний кодекс, деякі інститути якого запозичені із американського пра­ва. Закон про поліцію 1947 p. вніс зміни до системи її підконтрольності, перенісши центр ваги на місця.

Велика група законів створена для регулювання економічних відносин. Це закони про заборону приватної монополії та підт­римку приватної торгівлі, так званий «антимонопольний закон» (1947 p.); про обіг цінних паперів (1948 р.); про відновлення компаній (1955 р.); про контроль за біржами і цінними папера­ми. Вони, як правило, копіювали американські закони. З метою залучення до країни англо-американського капіталу ще у 1922 p. було прийнято закон про довірчу власність з урахуванням аме­риканського законодавства.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Ознаки та принципи правової держави

ПЛАН 1. Вступ. 2. Принципи правової держави. 3. Розвиток політичної демократії. 4. Громадянин правової держави. 5. Теорія правової держави у марксистській літературі. 6. Сутність правової держави. 7. Основні ознаки правової держави. 8. Висновки. Громадянське суспільство не можна представити як щось таке, що існує та функціонує незалежно від держави. Світосприйняття та свідомість громадян у значній мірі залежать від їх відносин з державою, від того, який вплив мають вони на розвиток своєї країни. Події у нашій державі ...

Правовий статус особи. Правовий статус народу. Правовий статус держави

Правовий акт — акт-волевиявлення (рішення) уповноваже­ного суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомо­гою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушен­ня. Він оформляється у встановлених законом випадках у ви­гляді письмового документа (акта-документа). Ознаки правового акта: 1) виражає волю (волевиявлення) ...

Виникнення та історичний розвиток держави і права

План Вступ. Суспільна влада і соціальні норми за первіснообщинного ладу. Держава і право різних суспільно-економічних формацій. Перспективи історичного розвитку держави і права. Висновок. Вступ. Держава в сучасному розумінні, тобто як політична орга­нізація домінуючої частини чи навіть всього населення, існу­вала не завжди. На певних стадіях розвитку людства, зокре­ма при первіснообщинному ладі, держави і права не було. Дов­гий час люди існували в умовах так званого первісного ста­да, об'єднуючись у невеликі бродячі ...