Search:

Відділ Покритонасінні або Квіткові рослини. Загальна характеристика

Реферати » Біологія » Відділ Покритонасінні або Квіткові рослини. Загальна характеристика

Покритонасінні – відділ вищих насінних рослин, деревовидні або трав’янисті з добре розвиненими і різноманітними коренями, стеблами і листками. У квіткових існує цілий ряд особливостей будови – значних ароморфозів:

- З’являються нові органи: квітка і плід.

- Насіння формується з насінних зачатків, захищених стінками зав’язі, що перетворюються в оплодень, тому назва – покритонасінні.

- Маточка з зав’язью, стовпчиком і приймочкою, плід, який розвивається з зав’язі властиві тільки покритонасінним.

Добре розвинена оцвітина і справжні квітки (звідси назва – квіткові).

Гаметофіт редукований до кількох клітин що прискорює його розвиток.

Жіночий гаметофіт – восьмиядерний зародковий мішок.

Чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, складається з 2 клітин – вегетативної і генеративної.

Утворенню насіння передують запилення квіток і подвійне запліднення: один спермій запліднює яйцеклітину, другий – вторинне ядро зародкового мішка. Запліднення завершується утворенням зав’язі плоду з насінного зачатка насінини, з зиготи – зародка насінини, з заплідненого вторинного ядра – вторинного ендоспперму, що утворений тканиною з триплоїдним набором хромосом. Триплоїдність ядер ендосперму, яка несе батьківську і материнську спадкову інформацію, підвищує життєвість молодої рослини.

Для запилення, поширення плодів і насіння у квіткових рослин є різноманітні пристосування. Для цих рослин характерна найвища і найскладніша будова вегетативних органів, що дає їм можливість максимально пристосуватись до навколишнього середовища. У них добре розвинена провідна система, яка поєднує надземні і підземну частини (у деревині – наявність справжніх судин – трахей). Більшість з них автотрофи, але є і вторинні – гетеротрофи: комахоїдні рослини (росичка, пухирник). Багато видів позбавлені хлорофілу і ведуть частково (омела) або повністю паразитичний спосіб життя (павутиця).

Відділ Покритонасінні налічує близько 200000 видів. Поділяються на 2 класи: односім’ядольні та двосім’ядольні.

Особливості поширення:

- Вони найбільш поширені на Земній кулі.

- Число видів квіткових рослин більше ніж у п’ять разів переважає загальну кількість багатоклітинних рослин.

- З’явилися наприкінці юрського періоду і до середини крейдяного періоду, зайняли панівне положення серед іншої флори.

- Різноманітність і поширеність зумовлені здатністю переносити різне освітлення і сухість повітря. Цьому сприяють розвинуті органи, особливості їх анатомічної будови та функціонування.

- Будь-яка життєва форма рослини має основні органи – корінь, стебло, листки і їх видозміни, а також квітки, насіння, плоди.

- Хороша пристосованість до різних умов існування (рослини пустель, тропіків, вологих місць).

- Адаптація до функціонування в істотно відмінних ґрунтових умовах (рослини. Що живуть на скелях, у тундрі і на засолених ґрунтах).

- Серед них є не тільки дерева і кущі (як у голонасінних), але ліани і трави.

- Поширеність зумовлена появою квітки – органа насінного розмноження; тут відбувається запилення і запліднення.

- Поширеності сприяють різні форми запилення, - не тільки вітром, але і комахами.

- Подвійне запліднення, розвиток ендосперму – запасні поживні речовини.

- Захищеність насіння від несприятливих умов.

Серед покритонасінних 2/3 припадає на двосім’ядольні рослини.

Пануванню покритонасінних сприяло:

- Сильний розвиток кореневої системи.

- Велика площа, різноманітність за формою листків дозволяє ефективно здійснювати фотосинтез.

- Велика кількість поживних речовин що утворюються, дозволяє рослині швидко рости.

- Переважання спорофіта (безстатевого диплоїдного покоління), який може бути представлений різною життєвою формою – травою, кущем, деревом, ліаною (однорічною або багаторічною).

- Широкі адаптації квітки і плоду.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Ендокринна система. Залози внутрішньої секреції

Ендокринна система. Залози внутрішньої секреції. Це залози, які не мають вивідних протоків і виділяють свої продукти – секрети в кров, що їх омиває. Кількість цих секретів незначна і називаються вони – гормонами. Гормони мають гуморальний вплив на обмін речовин, ріст, розвиток, функції різноманітних органів тіла. Гормони – складні органічні речовини різної хімічної природи: білки. Видозмінені амінокислоти, стероїди. Гормони – біологічно активні речовини. Які в незначних кількостях здатні здійснювати значний вплив на ...

Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів

Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів. Споровики. Гемоспоридія. Риси організації споровиків. Життєвий шлях молярійного плазмодія. Інфузорії. Інфузорія-туфелька. Особливості будови та функції організму. Губки. Загальна характеристика, будова і життєві особливості типу. Клас джгутикових об'єднує найпростіших, що мають один або кілька джгутиків. Джгутикові — дуже своєрідна група організ­мів. Одні з них — типові рослинні форми, що мають хлорофіл і живляться тільки автотрофно шляхом ...

Хміль звичайний, холодок лікарський, хрін звичайний

ХМІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ (винниця, гімей, хмелена, хмелина, хмелячник, хмельник, хмилина, хміль) Humulus lupulus Багаторiчна трав'яниста рослина родини шовковицевих. Стебло витке, гранчасте, до 6 м завдовжки. Листки черешковi, супротивнi, зверху темно-зеленi, зiсподу блiдiшi. Квiтки одностатевi, дводомнi, в дихазiях, зiбраних у чоловiчих особин волотюватими колосоподібними суцвiттями. Оцвiтина чоловiчих квiток жовтувато-зелена, жiночих - малопомiтна, дзвоникувата. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - яйцеподібний стиснений, ...