Search:

Трудові колективи та їх правовий статус

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про підприєм­ства в Україні" трудовий колектив з правом найму робочої сили:

— розглядає і затверджує проект колективного договору;

— розглядає і вирішує згідно з статутом підприємства питання самоврядування трудового колективу;

— визначає і затверджує перелік і порядок надання пра­цівникам підприємства соціальних пільг;

— бере участь у матеріальному і моральному стимулю­ванні продуктивної праці, заохочує винахідницьку і раціо­налізаторську діяльність, порушує клопотання про представ­лення працівників до державних нагород.

Трудовий колектив державного та іншого підприємства, в якому частка держави або місцевої ради у вартості майна становить більш як 50%:

— разом з власником вирішує питання про вступ і вихід підприємства з об'єднання підприємств;

— приймає рішення про оренду підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.

З такою моделлю погодитися не можна. У першому ви­падку мова йде про колективного власника, і вся перерахо­вана регламентація його прав охоплюється повноваження­ми працюючих власників самостійно вирішувати питання організації, управління працею, надання самим собі пільг. Очевидно, такий колектив може і повинен врегулювати питання встановлення колективних умов праці в локальному нормативно-правовому акті. Але цей акт ніяк не може бути визнаний колективним договором у тому значенні, яке випли­ває із законодавства. Тут також має місце договірне регулю­вання праці, але співвласники домовляються між собою, бо в одній особі суміщають і власників, і працівників, їхня пра­ця не може бути визнана залежною, найманою. Це праця самостійна, "на себе" і " для себе".

Що ж до другого виду трудового колективу державного або комунального підприємства, то не можна погодитися з обмеженням його прав, оскільки найбільш значні повнова­ження — розглядати з власником зміни і доповнення до статуту підприємства, спільно з власником підприємства ви­значати умови найму керівника, брати участь у розв'язанні питань про виділення зі складу підприємства одного або де­кількох структурних підрозділів для створення нового підприємства — припинено Декретом Кабінету Міністрів України №8-92 від 15 грудня 1992 p. Позбавлення трудового колективу істотних прав служить ще одним засобом посилен­ня правового становища роботодавця, неконтрольованості його управлінських рішень, виключає право трудового колективу брати участь у розподілі прибутку, оскільки ці питання пе­редбачаються саме у статуті підприємства, який згідно з чин­ним законодавством затверджується власником підприємства. І хоча для державних підприємств статут затверджується власником майна за участю трудового колективу (ст. 9 Закону України "Про підприємства"), у багатьох випадках під­приємство створюється, а працівники ще не найняті і ніяким чином не можуть впливати на положення статуту підприєм­ства. У таких умовах виділення коштів з прибутку на соціальні потреби носить характер добродійності з боку власника, що в корені неправильно, суперечить принципам соціального партнерства і принижує людську гідність працівників.

Чинним законодавством про працю передбачені повнова­ження трудового колективу у встановленні колективних умов праці, укладенні колективного договору, встановленні робо­чого часу, забезпеченні трудової дисципліни, затвердженні правил внутрішнього трудового розпорядку, схваленні ком­плексних планів щодо поліпшення охорони праці й контро­лю за їх виконанням, утворенні комісії з трудових спорів на підприємстві. У ст. 252-5 КЗпП встановлено принципи мате­ріальної зацікавленості трудового колективу в результатах господарської діяльності. Зарахування працівників до бри­гади повинне проводитися зі згоди членів трудового колек­тиву бригади. Розподіл колективного заробітку в бригаді здійснюється із застосуванням коефіцієнта трудової участі.

Закон України "Про підприємства в Україні" встанов­лює, що всі питання соціального розвитку, включаючи по­ліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язково­го медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю власника відповідно до статуту підприємства колективним договором і законодавчими актами України. Пенсіонери й інваліди, які працювали до виходу на пенсію на підприємстві, корис­туються рівним з його працівниками медичним обслугову­ванням, забезпечуються житлом, путівками в оздоровчі й профілактичні заклади. Підприємство зобов'язане постійно поліпшувати умови праці та побуту жінок, підлітків, жінок, які мають малолітніх дітей. Підприємства забезпечують пев­ну кількість робочих місць у рахунок броні для працевлаш­тування інвалідів, безробітних за направленням служби зай­нятості (ст. 26).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення

У літературі поняття дисципліни праці як правової кате­горії розглядається в чотирьох аспектах: як один з основних принципів трудового права; як елемент трудового правовідношення; як інститут трудового-права; як фактична поведінка, тобто рівень дотримання усіма працюючими на виробництві дисципліни праці. Як інститут трудового права трудову дисципліну потрібно розуміти як сукупність правових норм, котрі регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обо­в'язки працівників і власника або уповноваженого ним ...

Підстава та умови матеріальної відповідальності

Підставою виникнення матеріальної відповідальності є трудове майнове правопорушення, тобто винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов'язків, що при­звело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні. Власник або уповноважений ним орган у відповідності до статей 131, 153 КЗпП України зобов'язаний створити умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого працівникам майна, створити безпечні й нешкід­ливі умови праці. Працівники повинні дбайливо ставитися до майна ...

Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства

Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є особливою правозастосувальною діяльністю спеціально уповноважених органів, яка спрямована на захист трудових прав людини. Спеціально уповноважені органи та інспекції, які здійсню­ють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, не залежать у своїй діяльності від власника або упов­новаженого ним органу. Центральні органи виконавчої ...