Основні дидактичні системи
- вона має грунтуватися на оновленій науково-педагогічній методологічній парадигмi, яка «спрямована на реалiзацiю проектних форм взаємодії педагогiв i школярiв, навдосконалення культури спiлкування вчителiв, їхньої здатності коректно розв'язувати складнi навчальнi i позанавчальнi ситуацiї. Технологiчною формою реалiзацiї цієї парадигми мають бути суб'єкт-суб'єктнi взаємини мiж педагогами й учнями.
Вищезазначені особливостi сучасної дидактичної системи передбачають зміну стратегії національної системи освіти, яка має стосуватися, на думку Г. О. Балла, стратегії «розвитку освiти» i стратегiї “caмoї педагогічної діяльності“.
Таким чином, основним завданням освiти в сучасних умовах є її переведення «...у внутрiшнiй світ особистостi. Для цього необхiдно органiзувати психологiчно обгрунтовану дiяльнiсть двох рiвнозначних у вiдношеннях суб'єктiв: учитель - учень, прагнучи актуалiзувати формування в учнiв внутрiшньо-особистiсної мотивацiї при задоволеннi їхніх сутнiсних (iснуючих i формованих) потреб. Йдеться про освiтню технологiю - внутрiшню органiзацiю змiсту, тобто про логiку i структуру змiсту в контексті взаємовiдношень учасникiв освітньої , зокрема i педагогічної дiї».
Як такої єдиної сучасної дидактичної системи в педагoгiці поки нeмaє, а існує низка концепцiй, якi мають загальнi риси та закономiрностi. цi концепцiї навчання в бiльшостi пiдходiв передбачають не тiльки формуваннязнань, аде й загальний всебiчний i гармонiйний розвиток особистості учня, його духовних, iнтелектуальних, фізичних та iнших навичок та вмінь, формування мотивацй навчально-пiзнавальної та майбутньої повноцiнної змiстовної життєдiяльностi. Вони спрямованi на «цiлiсне особистiсне зростання» учня як суб'єкта учiння. Психологiчною ,метою такої освiти є намагання дати «...загальний розвиток учням, в тому числi пiзнавальний, емоцiйно-вольовий, моральнийі естетичний».
Змicт навчання грунтується в основному на навчальних предметах, хоча можуть бути також iнтегративнi курси. Навчальний процес має адекватно вiдповiдати цiлям i змicтовi навчання, i в зв'язку з цим він розумiється як двостороннiй i керований педагогом. Учитель кepyє навчально-пiзнавальною дiяльнiстю учнiв, органiзовує i веде їx, стимулює самостiйну роботу, водночас уникаючи крайнощiв традицiйної та педоцентристської дидактики i використовуючи їxнi достоїнства. Розглянемо деякi з цих концепцій.
Програмована концепцiя навчання
Ця концепцiя почала розвиватися в 40-50-х раках у США, а пiзнiше в Європi. Iдею концепцiї опрацьовували американськi вченi Б. Cкіннер i Н. Краудер, у Радянському Союзi - В. П Беспалько, С. А. Буссадi, П. Я. Гальперiн, Н Ф. Талuзiна.
У 60-х раках директор Iнституту кiбернетики НАН України академiк В, М. Глушков, психолог академiк Г.С.Костюк, професори Г. О. Балл i О, М Довгялло розпочали пiонерськi дослiдження у цьому напрямi в Україні, завдяки чому стали можливими застосування електронно-обчислювальних машин у системi освiти, iнформатизацiя освiти, використання персональних комп'ютерiв у навчальному проueci середньої i вищої школи. Сьогоднi в Україні тривають такі дослiдження пiд керiвництвом aкaдeмікa М.І.ї Жалдака i члена-кореспондента АПН України А. Ф. Верланя.
Програмоване навчання надало поштовх розвитковi технологiй навчання, розробцi тeopiї та практики технічно складних навчальних систем. «Програмоване навчання - метод навчання людини з використанням програми управлiння (й часто називають i програмою навчання) процесом засвоєння знань, умінь i навичок, складеної так, що на кожному ступенi навчального процесу чiтко обумовлюються тi знання, умiння i навички, якi мають бути засвоєнi, i контролюється процес засвоєння» .
Головна iдея цiеї концепції - управлiння учiнням, навчально-пiзнавальними дiями учнiв за допомогою навчальної програми.
Основним поняттям цiеї концепції є навчальна програма, пiд якаю розумiють алгоритм пiзнавальних дiй, що мicтить послiдовнi мiкроетапи опанування одиницi знань або дiй. Алгоритм складається з трьох частин:
доза інформації про предмет, який вивчається;
Подібні реферати:
Педагогічні погляди Т.Г. Шевченка
Тарас Григорович Шевченко (1814—1861) не залишив якихось праць з педагогіки, але його геніальні поетичні й прозові твори насичені проблемами навчання і виховання, вони несуть молоді виховний потенціал, спрямований на плекання національної свідомості, патріотизму, духовного збагачення особистості; його бентежить духовна байдужість, змирення з рабським станом свого народу, Страшно впасти у кайдани. Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати І спати на волі... Уся творчість Т. Шевченка пронизана ідеєю незалежності ...
Особливості змісту освіти в сучасій школі за кордоном (на приладі декількох країн)
План 1. Система освіти у США. 2. Характеристика змісту освіти у Німеччині. 3. Особливості змісту освіти у Франції. 4. Система освіти у Англії. 5. Особливості змісту освіти в Японії. 6. Поняття «методи» та «форми» навчання. Ознаки, які є спільними та відмінними для цих категорій. Особливості змісту освіти в сучасній школі за кордоном Проблема змісту навчання — одне з головних питань теорії та практики навчання в зарубіжній педагогіці. Уявлення про зміст освіти в зарубіжних школах дає середньостатистичне ...
Роль і місце вчителя у суспільному розвитку
ВСТУП Педагог, учитель, вихователь – довірена особа суспільства, якій вона ввіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою надію, своє майбутнє. Доля дітей в руках педагога, в його золотому серці, він має бути джерелом радісного пізнавального і морального зростання своїх вихованців. Жодна інша професія не ставить таких вимог до людини. Педагог забов”язаний бути яскравою, неповторною особистістю, носієм загальнодюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури. Тисячі професій народжуються і вмирають. Та ...