Основні дидактичні системи

- вона має грунтуватися на оновленій науково-педагогічній методологічній парадигмi, яка «спрямована на ре­алiзацiю проектних форм взаємодії педагогiв i школярiв, навдосконалення культури спiлкування вчителiв, їхньої здатності коректно розв'язувати складнi навчальнi i позанав­чальнi ситуацiї. Технологiчною формою реалiзацiї цієї па­радигми мають бути суб'єкт-суб'єктнi взаємини мiж педаго­гами й учнями.

Вищезазначені особливостi сучасної дидактичної систе­ми передбачають зміну стратегії національної системи освіти, яка має стосуватися, на думку Г. О. Балла, стратегії «розвитку освiти» i стратегiї “caмoї педагогічної діяльності“.

Таким чином, основним завданням освiти в сучасних умовах є її переведення «...у внутрiшнiй світ особистостi. Для цього необхiдно органiзувати психологiчно обгрунтова­ну дiяльнiсть двох рiвнозначних у вiдношеннях суб'єктiв: учитель - учень, прагнучи актуалiзувати формування в учнiв внутрiшньо-особистiсної мотивацiї при задоволеннi їхніх сутнiсних (iснуючих i формованих) потреб. Йдеться про освiтню технологiю - внутрiшню органiзацiю змiсту, тобто про логiку i структуру змiсту в контексті взаємовiдношень учасникiв освітньої , зокрема i педагогічної дiї».

Як такої єдиної сучасної дидактичної системи в педа­гoгiці поки нeмaє, а існує низка концепцiй, якi мають за­гальнi риси та закономiрностi. цi концепцiї навчання в бiльшостi пiдходiв передбачають не тiльки формуваннязнань, аде й загальний всебiчний i гармонiйний розвиток особистості учня, його духовних, iнтелектуальних, фізичних та iнших навичок та вмінь, формування мотивацй навчаль­но-пiзнавальної та майбутньої повноцiнної змiстовної життєдiяльностi. Вони спрямованi на «цiлiсне особистiсне зростання» учня як суб'єкта учiння. Психологiчною ,метою такої освiти є намагання дати «...загальний розвиток учням, в тому числi пiзнавальний, емоцiйно-вольовий, моральнийі естетичний».

Змicт навчання грунтується в основному на навчальних предметах, хоча можуть бути також iнтегративнi курси. На­вчальний процес має адекватно вiдповiдати цiлям i змicтовi навчання, i в зв'язку з цим він розумiється як двостороннiй i керований педагогом. Учитель кepyє навчально-пiзнаваль­ною дiяльнiстю учнiв, органiзовує i веде їx, стимулює са­мостiйну роботу, водночас уникаючи крайнощiв тра­дицiйної та педоцентристської дидактики i використовуючи їxнi достоїнства. Розглянемо деякi з цих концепцій.

Програмована концепцiя навчання

Ця концепцiя почала розвиватися в 40-50-х раках у США, а пiзнiше в Європi. Iдею концепцiї опрацьовува­ли американськi вченi Б. Cкіннер i Н. Краудер, у Радянсько­му Союзi - В. П Беспалько, С. А. Буссадi, П. Я. Гальперiн, Н Ф. Талuзiна.

У 60-х раках директор Iнституту кiбернетики НАН Ук­раїни академiк В, М. Глушков, психолог академiк Г.С.Кос­тюк, професори Г. О. Балл i О, М Довгялло розпочали пiонерськi дослiдження у цьому напрямi в Україні, завдяки чому стали можливими застосування електронно-обчислю­вальних машин у системi освiти, iнформатизацiя освiти, ви­користання персональних комп'ютерiв у навчальному про­ueci середньої i вищої школи. Сьогоднi в Україні тривають такі дослiдження пiд керiвництвом aкaдeмікa М.І.ї Жалда­ка i члена-кореспондента АПН України А. Ф. Верланя.

Програмоване навчання надало поштовх розвитковi тех­нологiй навчання, розробцi тeopiї та практики технічно складних навчальних систем. «Програмоване навчання - ме­тод навчання людини з використанням програми уп­равлiння (й часто називають i програмою навчання) проце­сом засвоєння знань, умінь i навичок, складеної так, що на кожному ступенi навчального процесу чiтко обумовлюються тi знання, умiння i навички, якi мають бути засвоєнi, i контролюється процес засвоєння» .

Головна iдея цiеї концепції - управлiння учiнням, на­вчально-пiзнавальними дiями учнiв за допомогою навчаль­ної програми.

Основним поняттям цiеї концепції є навчальна програма, пiд якаю розумiють алгоритм пiзнавальних дiй, що мicтить послiдовнi мiкроетапи опанування одиницi знань або дiй. Алгоритм складається з трьох частин:

доза інформації про предмет, який вивчається;

Подібні реферати:

Бесіди з учнями про символи України

Мета. Поглибити знання учнів про символи України, ознайомити з історією створення гімну, його авторами, виховувати повагу до символів Української держави. Обладнання. Конституція України, на плакатах зображення герба Ук­раїни, прапора, книжка «Ще не вмерла Україна» (Павло Чубинський, Київ, 1991 рік, видання «Українська муза»). Хід бесіди Вступне слово вчителя. У нашого народу на його землі глибоке тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксувався а усіх сферах життя - культурі, ...

Розвиток школи й педагогічної думки на Буковині

Еволюція українського шкільництва й педагогічної думки Буковини протікала в загальнонаціональному руслі історії Украї­ни й належить до цінних надбань виховної культури україн­ського народу. Тим більше, що на цій предковічній території з давніх часів жили українські племена, переважно тиверці та уличі. Українці є автохтонами Буковини, які осіли тут на сто­ліття давніше від румунів. У IX-XI ст. Буковина входила до складу Київської Русі, у XII-XIII ст. — Галицько-Волинської держави. Із середини XIV ст. перебувала у складі ...

Романов О.П.

Вступ Великий слід в історії Глухівського педагогічного інституту залишив видатний педагог, професор, завідувач кафедри педагогіки Романов О. П. Саме завдяки його діяльності та педагогічній майстерності наш вуз став відомий у всьому колишньому СРСР. З стін цього інституту почали випускатись висококваліфіковані педагоги, а згодом, після смерті видатного педагога, він набув статусу університету. Сама кафедра педагогіки посіла провідне місце у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Не було кращого наставника ...