Search:

Основні дидактичні системи

Найкращi iдеї розвиткового навчання знаходять своє продовження i розвиток у концепцiї виховального навчання. Єднiсть навчання, виховання, розвитку є однiєю з основних закономiрностей навчання, яка знаходить своє вiдображення у вiдповiдному дидактичному принципi. «Вихо­вальне навчання - органiзацiя процесу навчання, при якiй забезпечується органiчний взаємозв’язок мiж набуттям учнями знань, умінь i навичок, засвоєнням досвiду творчої дiяльностi й формуванням емоцiйно-цiннiсного ставлення до світу, один до одного, до навчального матеріалу» .

Технологiя навчання

Новою концепцiєю навчання, починаючи з 50-х poкiв хх столiття, є технологія навчання, яка ставить за мету кон­струювання оптимальних дидактичних систем, проектуван­ня навчально-пiзнавальних процесiв. Використання понят­тя «технологiя навчання» пов'язане, по-перше, iз стрімким розвитком науково-технiчного прогресу, який зумовив тех­нологiзацiю не тiльки виробничої сфери, а й гуманітарної, по-друге, з незадовiльним станом традицiйних форм i ме­тодiв навчання. Сам тepмiн «технологiя» стосовно навчаль­ного процесу було вперше вжито 1886 року американцем Дж. Саллi.

Нинi є понад триста визначень понять «технологiя навчання» i «педагогічна технологiя». Цi визначення групу­ються за п'ятьма пiдходами до них: системний метод; педагогічна система; діяльність; спосiб організації навчального процесу; моделювання навчального процесу.

Іcmomними ознакамu технологiї навчання є:

діагностичне цiлепокладання i результативнiсть;

алгоритмiзованicть i проектованicть;

цiлiснiсть i кepoвaнicть;

коригованicть.

Наприклад, С. У. Гончаренко вкладає у нього такий змiст: «Технологiя навчання (з грец. - мистецтво слова, на­вчання) - за означенням ЮНЕСКО, це в загальному ро­зумiннi системний метод створення, застосування й визна­чення всього процесу навчання і засвоєння знань з ураху­ванням технiчних i людських pecypciв та їх взаємодiї, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти» .

В педагогічній літературі, в тому числi й російській, пе­дагогiчнi поняття «технологiя навчання» i «педагогiчна тех­нологiя» одними авторами ототожнюються, а iншими - нi.

Наприклад, Ю. П. Азаров пропонує таку дефiнiцiю поняття «педагогiчна технологiя»: Педагогiчна mехнологiя вмiщує в себе матерiально-технiчне i правове забезпечення навчаль­но-виховного процесу, просторово-часовi чинники ... ме­тод, засоби i форми роботи, педагогiчну майстерність усіх учасникiв виховного процесу, набiр обов'язкових видiв дiяльностi, що їх виконує кожен учень».

Отже, в основі технологiї навчання має бути ідея керу­вання дидактичним процесом, проектування й вiдтворення навчального циклу. Традицiйне навчання характеризується нечіткістю мети, слабкою керованістю навчально-пiзна­вальною дiяльнiстю, невизначенicтю i неповторнicтю пiзнавальних операцiй, слабкiстю зворотного зв'язку i суб'єктивнiстю оцiнки результатiв навчання.

Загальнi властuвостi технологiї навчання такі:

розробка дiагностично поставлених цiлей навчання;

орiєнтацiя вcix навчально-пiзнавальних дiй на гарантоване досягнення визначених навчально-виховних цiлей;

оперативний зворотний зв'язок, oцінкa поточних i пiдсумкових результатiв.

Об’єктами технологiзацiї навчання мають бути вci основні компоненти цього процесу, тобто цiлi, змiст, методи, прийоми, способи i форми взаємодії педагогiв i суб'єктiв учiння, методики їхньої поведiнки в певних стандартних ситуаціях тощо.

В руслi гуманicтичної парадигми нацiональноi системи освiти, що, як i iншi види освiти, «реалiзується через дiяль­ність i «має не тiльки зовнiшнi атрибути спiльностi, але й cвoїм внутрiшнiм змiстом передбачає спiвробiтництво, са­морозвиток суб'єктiв навчального процесу, виявлення їх особистicних функцiй», слiд звернути увагу на особистicну спрямованicть технологiй навчання учнiв, на забезпеченняix особистiсно-професiйної поведiнки, самоуправлiння й роз­витку творчого потенцiалу учасникiв дидактичного процесу.

Педагогiка спiвробiтнuцтва

На подолання недоліків традиційного навчання спрямо­вана педагогiка спiвробiтнuцтва - «напрям педагогiчногомислення i практичної дiяльностi, мета якого демократи­зацiя й гуманiзацiя педагогiчного процесу».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя

З М І С Т Стор. I. Вступ 3 II. Основна частина Глава 1. Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя 1.1. Для чого людині потрібна сім`я та джерела сімейної злагоди. 1.2. Сексуальне виховання наших дітей. 1.3. Соціалізація статевої поведінки. 1.3.1. Послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обох статей. 1.3.2. Періодизація вікових етапів психосексуального розвитку дитини. Глава 2. Особливості статевого розвитку для різних віків. 2.1. Молодший шкільний вік. 2.2. Підлітковий ...

Науково-методологічні основи соціально-педагогічного патронажу

Подолання бар’єрів у спілкуванні. Мета: навчитися долати перепони у налагодженні контактів з клієнтами при спілкуванні. Завдання 1. Вам пропонується письмово відповісти на наступні запити клієнтів: А) “ Я двічі на цьому тижні прогуляв школу. Отримав записку, що завтра мені потрібно з’явитися до директора і я боюся до смерті. Мене батьки вб’ють, що мені робити?” Б) “Після розлучення я як втрачена. Тепер мені все доведеться робити самій: гроші заробляти, дітей ростити, за будинком слідкувати. Я не знаю, чи можу з усім цим ...

Виховання і освіта в ранніх цивілізаціях

Виховання у первісному суспільстві З історії відомо декілька етапів становлення первісної люди­ни. Зокрема, приблизно за 100 тис. років до нашої ери з'являється людина неандертальського типу, котра приблизно у 40 тис. році до н.е., трансформувалася у кроманьйонця. Період між 100 тис. і 40 тис. років до н.е. називають в історії та антропології дородо­вим періодом. Очевидно, що на цьому етапі про виховання вести мову ще було б не зовсім коректним. Проте відомо, що з 40 до 20 тис. років до н.е. період розвитку первісних ...