Search:

Тема кохання в збірці Г. Гейне “Книга пісень”

Співав соловейко, і липа цвіла,

Всміхалося сонце, скрізь радість була!

А ти цілувала мене, обіймала,

І так до тремтячих грудей пригортала.

Кричав чорний ворон, і лист опадав,

І сонячний промінь так прикро блищав;

“Прощай” ми сказали – холодне прощання!

Ти ґречно вклонилась на ґречне вітання.

Природа у Гейне стає співучасницею його переживань: квіти і дерева, хмари і зірки, сонце і місяць, солов’ї і лебеді разом з поетом сміються і плачуть, радіють і сумують, розмовляють з ним, співчувають йому. Але тут відсутня органічна єдність людини з глибинно таємничим життям природи, що було характерним для раннього німецького романтизму. Тому паралелізм переживань героя і природних явищ – лише красиве порівняння, поетична метафора.

“Книга пісень” Генріха Гейне стала видатним явищем німецького романтизму, а її творець справедливо заслужив найвищої оцінки як ліричний поет, співець кохання. Мало кому з поетів вдавалося так тонко передати страждання душі, журбу, сумовитість, органічно поєднати фольклорну традицію зі світосприйняттям сучасної йому людини.

III. Значення творчості Г. Гейне та її вплив на культуру інших народів

Генріх Гейне – один із тих великих поетів, які належать не тільки своїй батьківщині, а й усьому людству. Тому ще за його життя з’являється чимало перекладів його творів різними європейськими мовами. В Україну Гейне прийшов у другій половині ХІХ століття, в тогочасній періодиці друкували вільні переклади. Вільне ставлення перекладачів до змісту і форми оригіналів виливалося в українізацію переспівів з Гейне, де Рейн ставав Черемошом, а романтичний німецький рибалка – бокорашем. І хоча серед перекладачів були такі постаті як Ю. Федькович і М. Старицький, зверталися вони до німецького поета здебільшого випадково. Так, славнозвісну “Сосну” Старицький переклав не з оригіналу, а з Лермонтовського переспіву. Інші вірші Гейне звучали у нього, мов українська народна пісня з характерними мовними зворотами.

У перекладах Старицького гейневські образи часто набувають типово українських рис: “У милої в косах барвінок рясний”, “Снилась мені дівчинонька – коси довгі, чорні .”

Справжнє знайомство України з Гейне почалося 1892 року, коли у Львові вийшли дві збірки. У перекладах Лесі Українки і Максима Стависького було видано “Книгу пісень”, а в перекладах Івана Франка “Вибір поезій” Г. Гейне.

Молода Леся Українка зробила першу вдалу спробу повнокровно відтворити поезію Гейне українською. Її перу належать дев’яносто два переклади з “Книги пісень”. Вони малюють образ юного Гейне, побачений очима нашої поетеси.

Наприкінці ХІХ століття лірику німецького поета перекладали Михайло Коцюбинський, Павло Грабовський, Куліш, Микола Вороний. А на зорі ХХ століття – Панас Мирний, Борис Грінченко, Агатангел Кримський.

Деякі вірші Гейне набули в Україні такої популярності, що стали народними піснями. Так сталося з романсом “Коли розлучаються двоє” в перекладі Максима Стависького.

У 1918-19 роках київське видавництво “Серп і молот” випустило перше повне українське видання “Книга пісень” у двох томах (у перекладах Дмитра Загула і Володимира Кобилянського).

У 1930-33 роках вийшов чотиритомник “Вибраних творів” у перекладах Дмитра Загула. 1956 року, до 100-річчя з дня смерті поета одне за одним виходять кілька видань. Переклали Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Леонід Первомайський, Андрій Малишко, Сава Голованівський, Дмитро Павличко, Марія Пригара та інші.

Праця над творами Гейне стала для кількох поколінь українських поетів справжньою школою майстерності. Досить навести такий приклад: відома поезія “Лорелей” має до п’ятнадцяти перекладів!

Гейне свідомо і сміливо шукав нових шляхів у поезії. В одному з листів у вересні 1822 року він писав: “Звідусіль я чую, що викликав і далі викликаю великий інтерес (як поет). Хвалять чи лають – мені байдуже. Я не сходжу з тієї дороги, котру раз і назавжди визнав найкращою. Дехто каже, що вона заведе мене у злидні, інші – на Парнас, а треті, що вона веде прямо у пекло. Хоч би як там було, цей шлях новий, я шукаю пригод.

Поет-новатор не помилявся. “Книга пісень” ще за життя автора витримала тринадцять видань, а 1855 року вийшла у французьких перекладах. Багато віршів з “Книги пісень” покладено на музику такими видатними композиторами як Шуман, Шуберт, Ліст, Берліоз, Шопен, Гріг, Чайковський, Мусоргський, Бородін, Римський-Корсаков, Танєєв, Лисенко, Рудкевич, Ревуцький, Лятошинський та ін. Чимало поезій з книги Гейне стали народними піснями і в Німеччині, і за її межами, наприклад, у Боснії – “Азра”, у Грузії – “Вродливице рибачко”.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Подібні реферати:

Німецький романтизм в літературі 19 століття

У Франції відбувалися події Великої революції, а потриархальні німці дивилися і осмислювали історичні події. В Ієнському університеті виникає гурток інтелектуалів, який вилучає з контексту улюблені поняття членів Конвенту ( “свобода”, “рівність”, “царство розуму” ). Вони починають видавати журнал “Атеней” ( з 1798 ), в якому публікують свої “фраґменти” брати Шлегелі, Вакенродер, Новаліс, Тік, Фіхте, Шеллінг. Вони розробляють жанр фраґменту, який сприймають як синтез науки і мистецтва, як форму, яка долає усе догматичне, ...

Стендаль (1783 – 1842)

Один з найвидатніших французьких письменників XIX століття, Анри Бейль, що писав під псевдонімом «Стендаль», при житті не користався ні визнанням у критики, ні успіхом у широкого читача. Майже всі його численні добутки художнього, історичного і критичного характеру пройшли непоміченими, лише зрідка викликаючи рецензії, далеко не завжди сприятливі. Проте Мериме, що випробував на собі вплив Стендаля, високо цінував його, Бальзак їм захоплювався, Ґете і Пушкін із задоволенням читали його роман «Червоне і Чорне». Долею Стендаля ...

Романтизм як літературний напрямок і як універсальний світогляд

Зовнішнім поштовхом, який призвів до виникнення спочатку теорії романтизму вважається Велика Французька революція, яка викликала розчарування у діяльності філософів-раціоналістів ХУІІІ ст. Декарт, Локк, Дідро, Руссо, Д’Аламбер стверджували: людина е феноменом розумним, розум людині є спроможним підкорити Природу, побудувати справедливе суспільство. Спроба побудувати таке суспільство відбулася у Франції 1879-1894 рр. Почалася Велика революція красиво: тисячі людей у єдиному стихійному пориві зруйнували найстрашнішу тюрму ...