Виробнича діяльність підприємницьких структур
Отже, матеріальні блага і прибуток як результат виробничої діяльності різні підприємницькі структури створюють по-різному. Об'єднує їх праця, оскільки процес праці є основою будь-якого виробництва Праця - завжди складна справа Отже, і виробництво у бізнесі справа непроста Разом з тим формула бізнесу проста: Г-Г'. Бізнесмен вкладає у справу гроші Г і після завершення справи отримує їх назад з приростом Г', тобто з прибутком. Формула проста, але процес складний, адже між двома Г приховано дуже багато - найскладніший життєвий процес, що включає в себе іноді працю сотень, тисяч і десятків тисяч людей.
Отже, щоб розпочати будь-яке виробництво, бізнесмен повинен мати гроші, побудувати або зняти приміщення, купити обладнання, сировину, найняти працівника Без цих попередніх витрат не можна здійснити ніяке виробництво. Проте навіть якщо ці витрати здійснені, вони не дають додаткової вартості, а лише створюють стартові умови для виробництва Тоді виникає питання: як же створити цю додаткову вартість? На рівні буденної свідомості відповідь очевидна - працею. Чи означає це, що кожна праця як процес виробництва створює додаткову вартість? Звичайно можна купити товар за нижчими цінами і продати його за вищими, тобто мати прибуток. Це вміло роблять торгові посередники, користуючись необізнаністю та неспритністю покупців, вибираючи місце і час для закупівлі та перепродажу великих партій товарів і орієнтуючись на нижчий рівень і пік попиту.
Проте, по-перше, на ринку відбувається тільки зміна форм власності (грошова форма вартості змінюється на товарну і навпаки). Сама вартість тут не виникає взагалі, а отже, не може і зростати. По-друге, нееквівалентний обмін веде лише до перерозподілу вартості - те, що один втрачає, інший - одержує. Загальна сума вартості всіх обмінюваних продуктів залишається попередньою. По-третє, якщо всі бізнесмени, продаючи товар, мають прибуток за рахунок нееквівалентного обміну, то, опиняючись у ролі покупців, залишаються у програші.
Отже, не кожна виробнича діяльність дає можливість постійно збільшувати авансову вартість, а лише та, яка здійснюється у сфері матеріального виробництва, де сам його процес є одночасно актом створення вартості і споживної вартості, при якому відбувається утворення додаткової вартості. Докладніше про це можна дізнатися з економічної теорії.
Організовуючи виробничу діяльність, кожний прагне створити більше продукції кращої якості, скоротивши при цьому витрати матеріальних, фінансових, трудових ресурсів на кожну одиницю продукції. Результатом цієї діяльності є матеріальні блага (продукт) і прибуток, що створює йому умови для розвитку виробництва і особистого добробуту. Тут суперечностей немає, оскільки підприємницькі структури, орієнтуючись на ринок, вивчаючи попит, потреби суб'єктів бізнесу, не будуть випускати нікому непотрібну продукцію. Це не підприємства, що функціонують при тоталітарному режимі, коли їм нав'язували план випуску продукції, що не користується попитом, і вона часто десятки років лежала на складах, очікуючи строку свого списання. Підприємцю нав'язати непотрібний товар неможливо.
Проте не треба забувати, що бізнес - це виробнича діяльність, яка дає прибуток, і заради нього працює підприємець, випускаючи свій продукт. У цьому його інтерес. Інтереси суспільства і споживачів різні. Споживачам потрібен не прибуток, а товар, до того ж певного асортименту та якості. Ця суперечність знаходить своє вирішення на ринку, де перевіряється споживна вартість (якість) і вартість (ціна) товару. Практика свідчить, що за умов всезагального дефіциту та диктату монополістів - постачальників (виробників) прибуток не стільки відображує, скільки спотворює результати роботи підприємств, збільшується тенденція одержання незаконного прибутку прямим або прихованим підвищенням цін. Нейтралізувати цю тенденцію за допомогою найсуворіших адміністративних заходів неможливо, тому що немає ринкової конкуренції, яка виключає можливість одержання додаткового прибутку необгрунтованим зростанням цін. Якщо у гонитві за прибутком підприємець на випущений товар, що має попит на ринку, завищив ціну, то в умовах нормального ринку споживач надасть перевагу аналогічній продукції іншого підприємства (фірми). Це загрожує для останнього втратою ринку збуту і катастрофічним зменшенням прибутку. Коли товар користується попитом у споживачів, то не тільки збільшується прибуток, а й стимулюється подальший випуск товару. Це підтверджує, що процес виробництва - єдність створення споживної вартості та утворення вартості.
Подібні реферати:
Реклама у зовнішньоекономічній діяльності
План Складові іміджу фірми Стратегія і тактика успішного підприємництва Розвиток ринку реклами Основні показники рекламної діяльності Класифікація реклами Основні засоби торговельної реклами 1. СКЛАДОВІ ІМІДЖУ ФІРМИ У комерційній практиці сьогодні велика увага приділяється умінню вести переговори, від яких багато в чому залежить успіх у діяльності фірми. Працюючи на успіх свого підприємства за рубежем, передусім задумайтеся над питанням: який імідж вашої країни, галузі економіки, вашого окремого підприємства чи ...
Формування структур підприємницького бiзнесу
Формування структур підприємницького бiзнесу Організація бізнесу за своєю природою має процесуальний характер. Це відпрацювання, насамперед, правил формування підприємницьких структур, обов'язкових для всіх суб'єктів бізнесу. Ці правила (принципи) регулюються законодавчими актами відповідно до норм, прийнятих у суспільстві. Джерелом законодавчих актів є відносини, які склалися у суспільстві, передусім - економічні. Юридичні акти закріплюють ці відносини, даючи простір для розвитку або гальмуючи їх. Економічні ...
Організаційні форми підприємства
П Л А Н Особливості створення та функціонування акціонерних товариств. Інші форми бізнесу в Україні. Л і т е р а т у р а: 1. Про підприємництво: Закон України – К. Україна, 1991р. 2. про підприємства в Україні: Закон України – К. Україна, 1991р. 3. Про страхування: Закон України – К. Україна, 1991р. 4. про власність: Закон України. К. Україна, 1991р. 5. Основы предпринимательского дела (Благородный бизнес) под ред. Ю.М. Осипова. – М.1992 ст. 304 – 320. 6. В.Хойер. Как делать бизнес в Европе. М: 1992, ст.232-240 7. Реглин ...