Search:

Виробнича діяльність підприємницьких структур

Отже, матеріальні блага і прибуток як результат виробничої діяль­ності різні підприємницькі структури створюють по-різному. Об'єднує їх праця, оскільки процес праці є основою будь-якого виробництва Праця - завжди складна справа Отже, і виробництво у бізнесі справа непроста Разом з тим формула бізнесу проста: Г-Г'. Бізнесмен вкла­дає у справу гроші Г і після завершення справи отримує їх назад з приростом Г', тобто з прибутком. Формула проста, але процес склад­ний, адже між двома Г приховано дуже багато - найскладніший жит­тєвий процес, що включає в себе іноді працю сотень, тисяч і десятків тисяч людей.

Отже, щоб розпочати будь-яке виробництво, бізнесмен повинен мати гроші, побудувати або зняти приміщення, купити обладнання, сировину, найняти працівника Без цих попередніх витрат не можна здійснити ніяке виробництво. Проте навіть якщо ці витрати здійснені, вони не дають додаткової вартості, а лише створюють стартові умови для виробництва Тоді виникає питання: як же створити цю додаткову вартість? На рівні буденної свідомості відповідь очевидна - працею. Чи означає це, що кожна праця як процес виробництва створює додат­кову вартість? Звичайно можна купити товар за нижчими цінами і продати його за вищими, тобто мати прибуток. Це вміло роблять тор­гові посередники, користуючись необізнаністю та неспритністю покуп­ців, вибираючи місце і час для закупівлі та перепродажу великих пар­тій товарів і орієнтуючись на нижчий рівень і пік попиту.

Проте, по-перше, на ринку відбувається тільки зміна форм власно­сті (грошова форма вартості змінюється на товарну і навпаки). Сама вартість тут не виникає взагалі, а отже, не може і зростати. По-друге, нееквівалентний обмін веде лише до перерозподілу вартості - те, що один втрачає, інший - одержує. Загальна сума вартості всіх обміню­ваних продуктів залишається попередньою. По-третє, якщо всі біз­несмени, продаючи товар, мають прибуток за рахунок нееквівалент­ного обміну, то, опиняючись у ролі покупців, залишаються у програші.

Отже, не кожна виробнича діяльність дає можливість постійно збільшувати авансову вартість, а лише та, яка здійснюється у сфері матеріального виробництва, де сам його процес є одночасно актом створення вартості і споживної вартості, при якому відбувається ут­ворення додаткової вартості. Докладніше про це можна дізнатися з економічної теорії.

Організовуючи виробничу діяльність, кожний прагне створити біль­ше продукції кращої якості, скоротивши при цьому витрати матеріаль­них, фінансових, трудових ресурсів на кожну одиницю продукції. Результатом цієї діяльності є матеріальні блага (продукт) і прибуток, що створює йому умови для розвитку виробництва і особистого доб­робуту. Тут суперечностей немає, оскільки підприємницькі структури, орієнтуючись на ринок, вивчаючи попит, потреби суб'єктів бізнесу, не будуть випускати нікому непотрібну продукцію. Це не підприємства, що функціонують при тоталітарному режимі, коли їм нав'язували план випуску продукції, що не користується попитом, і вона часто десятки років лежала на складах, очікуючи строку свого списання. Підприємцю нав'язати непотрібний товар неможливо.

Проте не треба забувати, що бізнес - це виробнича діяльність, яка дає прибуток, і заради нього працює підприємець, випускаючи свій продукт. У цьому його інтерес. Інтереси суспільства і споживачів різні. Споживачам потрібен не прибуток, а товар, до того ж певного асортименту та якості. Ця суперечність знаходить своє вирішення на ринку, де перевіряється споживна вартість (якість) і вартість (ціна) товару. Практика свідчить, що за умов всезагального дефіциту та дик­тату монополістів - постачальників (виробників) прибуток не стільки відображує, скільки спотворює результати роботи підприємств, збіль­шується тенденція одержання незаконного прибутку прямим або при­хованим підвищенням цін. Нейтралізувати цю тенденцію за допомо­гою найсуворіших адміністративних заходів неможливо, тому що немає ринкової конкуренції, яка виключає можливість одержання до­даткового прибутку необгрунтованим зростанням цін. Якщо у гонитві за прибутком підприємець на випущений товар, що має попит на рин­ку, завищив ціну, то в умовах нормального ринку споживач надасть перевагу аналогічній продукції іншого підприємства (фірми). Це загро­жує для останнього втратою ринку збуту і катастрофічним зменшен­ням прибутку. Коли товар користується попитом у споживачів, то не тільки збільшується прибуток, а й стимулюється подальший випуск товару. Це підтверджує, що процес виробництва - єдність створення споживної вартості та утворення вартості.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Реєстрування підприємства, підбір персоналу та його оплата

П Л А Н Взаємовідносини, що виникають у процесі реєстрації підприємства з банком, податковою адміністрацією, органами статистики. Підбір персоналу для підприємства та основні форми його найму і оплати праці. Література: ПОКРОПИВНИЙ “Підприємництво”, стр. 53-58. СИДОРЕНКО “Підприємництво” стр. 270-272. 1. Взаємовідносини, що виникають у процесі реєстрації підприємства з банком, податковою адміністрацією, органами статистики. При зверенні підприємця в органи податкової адміністрації ставиться відмітка про реєстрацію у ...

Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків

1.1. Види банківських рахунків. Згідно з чинним законодавством України всі вільні грошові кошти підприєм­ства повинні в обов'язковому порядку зберігатися в банку, причому підприємства можуть самостійно обирати установу банку, в якій зберігатимуться кошти. Безготівкові розрахунки передбачають рух коштів по рахунках в банках юри­дичних чи фізичних осіб. Тому доцільно розглянути питання щодо видів рахунків та порядку їх відкриття. Банки можуть відкривати поточні, депозитні, бюджетні, позикові рахунки, субра­хунки для ...

Менеджмент підприємств бізнесу

Управління як особлива сфера діяльності притаманне економіці ще з незапам'ятних часів, але ринок перетворює цю сферу в основну для виробництва. Виникає потреба у формуванні спеціальної теорії і прак­тики менеджменту, тобто управлінні підприємством. Це пояснюється принаймні трьома обставинами: у зв'язку із створенням акціонерних товариств безпосереднє управління їх рухомим і нерухомим майном переходить до особливої групи довірених осіб - менеджерів, які, не будучи власниками цього майна, здатні забезпечити його ...