Search:

Виробнича діяльність підприємницьких структур

Сьогодні підприємницькі структури, які утворюються, за недостат­ністю коштів і засобів виробництва для організації виробничої діяль­ності у '^фері виробництва матеріальних благ, займаються комерцій­но-спекулятивною діяльністю, і це зрозуміло, оскільки відбувається процес початкового нагромадження капіталу. Разом з тим кожний підприємець прагне організувати таке власне виробництво, яке ство­рюватиме йому вартість і споживну вартість. Тобто він вже сьогодні шукає можливість вигідного вкладення коштів у виробництво конкретної продукції, розуміючи, що виробництво матеріальних благ є основою функціонування виробництва та збільшення прибутку.

Виробництво - складний технологічний, організаційний та управ­лінський процес. Тут потрібні компетентні фахівці, професіонали своєї справи - виробничих питань, з питань якості продукції та постачання трудових відносин та збуту. Виробнича діяльність бізнесмена - це ор­ганізація підприємницької діяльності або виробництва матеріальних благ чи послуг. Виробництво для бізнесмена - це вміння визначити мету, сформулювати завдання, довести їх до виконавця та контролю­вати виконання, приймати рішення, розподіляти обов'язки та відпові­дальність, а отже, планувати, аналізувати та управляти процесом ви­робництва.

Комерційний розрахунок як метод ведення виробничо-господарської діяльності

Економічні методи ведення господарства стосуються насамперед комерційного розрахунку. Він є загальною категорією ринкового гос­подарства, його системоутворюючою структурою, основним методом організації та ведення виробничо-господарської діяльності підприєм­ницьких структур. Досвід і масштаби його застосування у різних краї­нах величезні. Він передбачає дійсне самофінансування підприємств (фірм), тобто відшкодування їх поточних та капітальних витрат винят­ково за рахунок власних коштів і банківських кредитів, повну само­стійність (у тому числі економічну) у прийнятті рішень, ефективну ма­теріальну заінтересованість, реальну, а не декларативну матеріальну відповідальність за результати всієї поточної господарської та інвес­тиційної діяльності. Його визначальна риса розкривається в орієнтації всіх господарських ланок не на сконструйований „зверху" план, а на вимоги ринку.

Комерційний розрахунок має свій, тільки йому притаманний меха­нізм дії та розвитку. Це система, що саморозвивається, самовідтворюється, характеризується самоокупністю, самофінансуванням, самоплануванням, самореалізацією, самозабезпеченням, самовідповідальністю, самозаохоченням, самоконтролем, самоуправлінням. Тому з переходом до ринкової економіки, а отже, і до комерційного розрахунку, підприємства (фірми) отримують сукупність вже не урі­заних і формальних, а дійсних прав, які забезпечують їх повну само­стійність (обмежену законодавчими нормами, що встановлюють за­гальні правила господарювання та етику господарської поведінки). Зникає становище, при якому державний орган (міністерство, главк, комітет) виступає як суб'єкт, а підприємство - об'єкт управління, що виконує команди „зверху".

Комерційний розрахунок відображає відносини, які склалися у сус­пільстві. Ці відносини грунтуються на приватній власності і виникають між підприємствами (фірмами) та суспільством, між підприємницьки­ми структурами, всередині самих підприємств в галузях виробництва та реалізації матеріальних благ. Комерційні відносини вторинні, похідні від відносин, які склалися в суспільстві, і повторюють їх у гос­подарській практиці.

Спосіб реалізації цих відносин - це метод ведення та управління виробничою діяльністю. Як об'єктивні відносини ринку комерційний розрахунок не потребує впровадження, оскільки він є невід'ємною ча­стиною виробництва. Тому, створюючи власну справу, ніхто не заду­мується, на яких принципах і методах господарювання робитиме біз­нес підприємець, оскільки практично іншого способу ведення госпо­дарства для підприємств бізнесу немає.

Основою комерційного розрахунку виступає матеріальна заін­тересованість, через неї здійснюється реалізація економічних інте­ресів, відбувається процес вирішення суперечностей, які виникають між ними і є рушійною силою виробництва

Матеріальна заінтересованість реалізується через порядок розпо­ділу доходу. При тоталітарній системі використовувалися три моделі госпрозрахунку, які мало чим відрізнялися в розподілі та використан­ні доходу, оскільки всі передбачали централізоване (нормативне) встановлення пропорцій між споживанням і нагромадженням. При­ватні, колективні, акціонерні, спільні підприємства (фірми), які функ­ціонують на засадах комерційного розрахунку, виключають централі­зоване втручання у процес розподілу доходу, який залишається після внесення платежів до бюджету та повернення кредитів. Вони само­стійно визначають частину доходу, що спрямовується на оплату праці та преміювання працівників, виплату дивідендів, виробничі інвестиції. Отже, комерційний розрахунок як метод ведення виробничо-госпо­дарської діяльності передбачає лише йому притаманну безмодельну форму функціонування та розподілу дохода.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Пригода бізнесу і його економічна основа

Економіка кожного суспільства являє собою сукупність різних видів діяльності, результатом якої є створення матеріальних благ і їх рух до споживача Ця діяльність здійснюється на основі взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин, що характеризуються їх взаємопроникненням і взаємовираженням. Бізнес - діяльність, яка історично виникла в процесі розвитку суспільства. Потреба виникнення бізнесу Діяльність суспільства, яка характеризує його розвиток, - це спе­цифічний спосіб ставлення людини до дійсності. Економічна ...

Фактори впливу на розвиток нових підприємств

За даними Міжнародного Валютного Фонду половина новостворених підприємств банкрутує протягом перших п’яти років свого існування. Це зумовлюється рядом проблем і перешкод, які неодмінно постають перед кожним новоствореним підприємством, і які воно не завжди спроможне своєчасно подолати. Від того, наскільки успішним був старт підприємства, значною мірою залежить, чи вдасться йому відвоювати у конкурентів свою частку ринку і втримати її у майбутньому. Тому існує потреба у визначенні та аналізі найпоширеніших проблем, що ...

Державне підприємництво у системі державного регулювання ринкової економіки

План. 1.Суть державного підприємництва. 2.Пріоритетні галузі державного підприємництва. 3.Управління державним сектором економіки України. Державне підприємництво включає в себе механізм націоналізації та денаціоналізації підприємств, порядок створення державою власних підприємств, планування і управління різними формами державних підприємств та ін. Державний сектор поки що залишається головним в Україні. Його питома вага в загальному обсязі промислового виробництва становить близько 90%. За прогнозами, в економіці України, ...