Search:

Виробнича діяльність підприємницьких структур

Сьогодні підприємницькі структури, які утворюються, за недостат­ністю коштів і засобів виробництва для організації виробничої діяль­ності у '^фері виробництва матеріальних благ, займаються комерцій­но-спекулятивною діяльністю, і це зрозуміло, оскільки відбувається процес початкового нагромадження капіталу. Разом з тим кожний підприємець прагне організувати таке власне виробництво, яке ство­рюватиме йому вартість і споживну вартість. Тобто він вже сьогодні шукає можливість вигідного вкладення коштів у виробництво конкретної продукції, розуміючи, що виробництво матеріальних благ є основою функціонування виробництва та збільшення прибутку.

Виробництво - складний технологічний, організаційний та управ­лінський процес. Тут потрібні компетентні фахівці, професіонали своєї справи - виробничих питань, з питань якості продукції та постачання трудових відносин та збуту. Виробнича діяльність бізнесмена - це ор­ганізація підприємницької діяльності або виробництва матеріальних благ чи послуг. Виробництво для бізнесмена - це вміння визначити мету, сформулювати завдання, довести їх до виконавця та контролю­вати виконання, приймати рішення, розподіляти обов'язки та відпові­дальність, а отже, планувати, аналізувати та управляти процесом ви­робництва.

Комерційний розрахунок як метод ведення виробничо-господарської діяльності

Економічні методи ведення господарства стосуються насамперед комерційного розрахунку. Він є загальною категорією ринкового гос­подарства, його системоутворюючою структурою, основним методом організації та ведення виробничо-господарської діяльності підприєм­ницьких структур. Досвід і масштаби його застосування у різних краї­нах величезні. Він передбачає дійсне самофінансування підприємств (фірм), тобто відшкодування їх поточних та капітальних витрат винят­ково за рахунок власних коштів і банківських кредитів, повну само­стійність (у тому числі економічну) у прийнятті рішень, ефективну ма­теріальну заінтересованість, реальну, а не декларативну матеріальну відповідальність за результати всієї поточної господарської та інвес­тиційної діяльності. Його визначальна риса розкривається в орієнтації всіх господарських ланок не на сконструйований „зверху" план, а на вимоги ринку.

Комерційний розрахунок має свій, тільки йому притаманний меха­нізм дії та розвитку. Це система, що саморозвивається, самовідтворюється, характеризується самоокупністю, самофінансуванням, самоплануванням, самореалізацією, самозабезпеченням, самовідповідальністю, самозаохоченням, самоконтролем, самоуправлінням. Тому з переходом до ринкової економіки, а отже, і до комерційного розрахунку, підприємства (фірми) отримують сукупність вже не урі­заних і формальних, а дійсних прав, які забезпечують їх повну само­стійність (обмежену законодавчими нормами, що встановлюють за­гальні правила господарювання та етику господарської поведінки). Зникає становище, при якому державний орган (міністерство, главк, комітет) виступає як суб'єкт, а підприємство - об'єкт управління, що виконує команди „зверху".

Комерційний розрахунок відображає відносини, які склалися у сус­пільстві. Ці відносини грунтуються на приватній власності і виникають між підприємствами (фірмами) та суспільством, між підприємницьки­ми структурами, всередині самих підприємств в галузях виробництва та реалізації матеріальних благ. Комерційні відносини вторинні, похідні від відносин, які склалися в суспільстві, і повторюють їх у гос­подарській практиці.

Спосіб реалізації цих відносин - це метод ведення та управління виробничою діяльністю. Як об'єктивні відносини ринку комерційний розрахунок не потребує впровадження, оскільки він є невід'ємною ча­стиною виробництва. Тому, створюючи власну справу, ніхто не заду­мується, на яких принципах і методах господарювання робитиме біз­нес підприємець, оскільки практично іншого способу ведення госпо­дарства для підприємств бізнесу немає.

Основою комерційного розрахунку виступає матеріальна заін­тересованість, через неї здійснюється реалізація економічних інте­ресів, відбувається процес вирішення суперечностей, які виникають між ними і є рушійною силою виробництва

Матеріальна заінтересованість реалізується через порядок розпо­ділу доходу. При тоталітарній системі використовувалися три моделі госпрозрахунку, які мало чим відрізнялися в розподілі та використан­ні доходу, оскільки всі передбачали централізоване (нормативне) встановлення пропорцій між споживанням і нагромадженням. При­ватні, колективні, акціонерні, спільні підприємства (фірми), які функ­ціонують на засадах комерційного розрахунку, виключають централі­зоване втручання у процес розподілу доходу, який залишається після внесення платежів до бюджету та повернення кредитів. Вони само­стійно визначають частину доходу, що спрямовується на оплату праці та преміювання працівників, виплату дивідендів, виробничі інвестиції. Отже, комерційний розрахунок як метод ведення виробничо-госпо­дарської діяльності передбачає лише йому притаманну безмодельну форму функціонування та розподілу дохода.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Підприємництво як сучасна форма господарювання

План. Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення. Типологія, середовище та активізація підприємства. ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СУЧАСНА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення Як відомо, у минулому виокремлю­вали землю, працю й капітал як клю­чові чинники виробництва; нині до них додають новий чинник — під­приємницький потенціал (потенційну можливість мак­симально ефективного використання сукупності кад­рових, матеріальних і нематеріальних ресурсів). Фор­мування й ...

Фірма

Пiдпpиємництвo: yмoви i cepeдoвищe Hинi бiльшocтi миcлячиx людeй cтaлo зрозуміло — бeз цивiлiзoвaнoгo пiдпpиємництвa Укpaїнi, як i iншим кpaїнaм пocтpaдянcькoгo пpocтopy, нe виpiшити пpoблeм пepexiднoгo пepioдy — cтвopити ocнoви pинкoвoгo rocпoдapcтвa, здiйcнити cтpyктypнy пepeбyдoвy виpoбництвa, yвiйти дo cвiтoвoї eкoнoмiки piвнoпpaвним cyб'єктoм мiжнapoднoгo пoдiлy пpaцi. Aджe нeщoдaвнo пiдпpиєм-ництвo, люди з дiлoвoю «жилкoю» пiддaвaлиcя «aнa– фeмi», a дiяльнicть, якy вoни poзвивaли y жopcткиx paм– кax ...

Економічна свобода і підприємництво

Економічна свобода і підприємництво Економічна свобода - важлива складова частина бізнесу. Вона являє собою свободу господарської діяльності, торгівлі, землекористування, добровільного співробітництва та ін. Економічна свобода однаково важлива як для підприємця-бізнесмена, так і для споживача, оскільки вона створює середовище для творчої діяльності особистості. Економічна свобода - основна умова розвитку бізнесу Економічна свобода на практиці означає право розпочинати або припиняти свій бізнес, купувати будь-які ресурси, ...