Search:

Царство Гриби. Загальна характеристика

Іржасті гриби, яких налічується близько 7000 видів, пара­зитують не тільки на покритонасінних, а й на вищих спорових рослинах, викликаючи хворобу іржу. На уражених грибом листках, стеблах з'являються бурі плями — звідки і назва хвороби. Най­більш поширена лінійна іржа, що паразитує на різних злакових. Уражаючи асиміляційну поверхню хлібних злаків, іржа призводить до значних втрат урожаю.

Ріжки — це паразитичний гриб, який роз­вивається на житі, часом на пшениці та інших злаках. Під час цвітіння жита спори гриба заносяться вітром на зав'язь квітки, де вони проростають у міцелій. На міцелії утворюється значна кількість конідієносців. Конідії, що утворюються при цьому, зна­ходяться в солодкій трохи липкій речовині — медовій росі. Спи­ваючи медову росу, комахи переносять конідії на квітки здорових рослин. Пізніше на цих рослинах замість насіння з ураженої зав'язі розростається склероцій (ріжок), що складається з міцно сплетених гіфів гриба.

Склероцій перезимовує в грунті або з урожаєм зерна. Навесні склероції проростають і на кожному утворюється 15—20 виростів з булавовидними сумками, в яких дозрівають спори. Спори до­зрівають одночасно з цвітінням злакових. Переносяться спори рухом повітря.

У склероціях ріжка є отруйні речовини (алкалоїди). Потрап­ляючи в організм людини або тварин, ріжки спричиняють тяжке захворювання, яке в народі називають «злі корчі», воно може за­кінчитися смертю. Проте з ріжків виготовляють ліки, які викорис­товують у гінекологічній і акушерській практиці. Щоб дістати ріж­ки, спеціально висівають жито і заражають його цим грибом.

Великої шкоди завдає представник роду фітофторових грибів картопляний гриб, що вражає бульби та бадилля картоплі. На листках утворюються бурі плями, зменшується фотосинтез, а отже, і врожай. Пошкоджені бульби втрачають свої товарні якості, погано зберігаються.

Представники роду фітофтора живуть майже в усіх кліматич­них зонах земної кулі, але найбільше їхніх видів паразитує у тропіках і субтропіках. Із 70 видів цього роду у СРСР зустрі­чається 20. Гриби роду вражають картоплю, томати, пальми, ка­као, цитрусові та інші рослини. Періодично картопляна хвороба спалахує в різних країнах світу, в тому числі і в СРСР. Особливо велику шкоду урожаю картоплі і томатів гриб завдає на Україні, в Закавказзі і на Далекому Сході.

Великої шкоди садам, паркам і лісовому господарству зав­дають гриби-трутовики. Міцелій трутовиків розвивається всередині дерев, руйнуючи деревину. Зараження здо­рових дерев відбувається шляхом потрапляння спор цих грибів через раки на корі або через кореневі волоски. Потрапивши в рану дерева, спори проростають, утворюючи грибницю. Поширюючись по деревині, грибниця робить її трухлявою. Через кілька років після враження грибницею трутовика на корі дерев виникають шкірясті, дерев'янисті або м'ясисті плодові тіла цих грибів. Час­тіше вони бувають дуже твердими, мають копитоподібну форму І розташовуються на стовбурах одне за одним. З нижнього боку плодових тіл утворюються трубочки, в яких дозріває велика кіль­кість спор. Плодові тіла у більшості трутовиків багаторічні і збіль­шуються щорічно.

Усі хвороби рослин, що викликаються паразитичними гри­бами, дуже швидко розповсюджуються в природі в зв'язку з інтенсивним розмноженням грибів. Ряд паразитичних грибів явля­ється збудниками небезпечних хвороб людини і тварин. Гриб ахоріон, оселяючись на волосистій частині голови, спричиняє хво­робу паршу. Гриб трихофітон, який уражує волосся, нігті і шкіру, е збудником стригучого лишаю. Дріжджовий гриб сідіум спри­чиняє захворювання слизової оболонки порожнини рота — плісня­вку, яка спостерігається переважно у грудних дітей. Гриби з групи так званих променистих грибів, або актиноміцетів, є причиною ряду захворювань, відомих під назвою актиномікозів, які прояв­ляються у вигляді поверхневих нагноєнь або уражень внутрішніх органів.

Сучасна комплексна система мір захисту полів, садів, лісів і парків від паразитичних грибів включає агротехнічні, біологічні, хімічні методи боротьби, а також карантинні заходи, що не до­пускають завезення збудників хвороб і шкідників із інших країн, виведення рослин, стійких до хвороб і збудників (селекція) тощо.

З метою б

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Цибуля ведмежа, цибуля городня, цикламен європейський

ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА (левурда, черемша) Allium ursinum Лук медвежий Багаторiчна трав'яниста цибулинна рослина родини лiлiйних. Цибулина довгаста, обгорнута прозорими білуватими оболонками. Стебло (квiткова стрiлка) безлисте, пряме, до 40 см заввишки, тригранне. Листки прикореневi, еліптично-ланцетнi, плоскi. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi в зонтикоподібне суцвiття. Цвiте у травнi. Плід - коробочка. Росте в тiнистих листяних i мiшаних лiсах Карпат. Для виготовлення галенових препаратiв використовують стебла з листками ...

Формування органів та взаємодія частин зародка

Наступний етап — формування тканин і органів — пов'язаний з подальшим диференціюванням клітин. В першу чергу, із ендодерми утворюється третій зародко­вий листок — мезодерма, який вростає між екто- і енто­дермою, розділяючи їх. Потім у зародків хребетних тва­рин розпочинається формування нервової трубки і хорди. Нервова трубка утворюється на майбутньому спинному боці зародка шляхом вп'ячування ектодерми у вигляді жолобка. Він поглиблюється, верхні краї його змикаються і утворюється нервова трубка — зачаток ...

Хміль звичайний, холодок лікарський, хрін звичайний

ХМІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ (винниця, гімей, хмелена, хмелина, хмелячник, хмельник, хмилина, хміль) Humulus lupulus Багаторiчна трав'яниста рослина родини шовковицевих. Стебло витке, гранчасте, до 6 м завдовжки. Листки черешковi, супротивнi, зверху темно-зеленi, зiсподу блiдiшi. Квiтки одностатевi, дводомнi, в дихазiях, зiбраних у чоловiчих особин волотюватими колосоподібними суцвiттями. Оцвiтина чоловiчих квiток жовтувато-зелена, жiночих - малопомiтна, дзвоникувата. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - яйцеподібний стиснений, ...