Search:

Взаємодія індукції та дедукції в процесі пізнання

Реферати » Логіка » Взаємодія індукції та дедукції в процесі пізнання

В процесі пізнання індукція і дедукція знаходять в нерозривному стані і доповнюють одна одну.

В індуктивних умовиводах хід думки, як правило, направлених від одиничного знання до загального, в дедуктивних – окремого загального.

Нерозривний зв’язок загального і одиничного в об’єктивній дійсності служить матеріальною основою одиничності індукції, як способу пізнання загального в окремому, і дедукції окремого в загальному.

Загальне – якість, приналежна окремому, одиничному. Всякий предмет, всяке явище представляють собою єдність загального і одиничного.

Саме завдяки тому, що загальне і одиничне в дійсності нерозривно пов’язані між собою, є можливість розкрити закономірності зв’язку, формулювати загальне положення про всі предмети окремо визначеного класу на основі дослідження лише деяких, одиничних представників.

Взаємозв’язок індукції і дедукції чітко виявляється в наукових дослідженнях. Так, при встановленні закономірних зв’язків між хімічними елементами Д.І. Менделєєвим було висловлена догадка про наявність необхідного зв’язку між хімічними ознаками елементів і їх атомними масами. Ця догадка стала результатом індуктивного узагальнення попереднього дослідження окремих хімічних елементів. Сам відбір хімічних елементів для дослідження проводився на основі використання раніше отриманих даних, а тому і включав в себе дедукцію. Досвід показав, що зміна атомної маси знаходиться у взаємозалежності зі зміною хімічних ознак, які закономірно періодично чередувались. Так, індуктивне узагальнення привело до відкриття періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Проте гіпотеза, отримана в результаті індуктивного узагальнення, могла б перетворитися в незаперечну істину тільки в процесі застосування її на практиці.

Періодичний закон хімічних елементів Д.І. Менделєєв провірив дедуктивно, шляхом виведення їх нього таких логічних досліджень, котрі були підтвердженні експериментально. До їх числа відносяться передбачення якостей невідкритих елементів та виправлення атомних мас маловідомих на той час елементів. Передбачення шляхом дедуктивного виведення досліджень на основі періодичного закону хімічних елементів блискуче підтвердились на практиці, завдяки чому цей закон із гіпотези перетворився в незаперечну істину.

Таким чином, можна зробити висновок, що в процесі пізнання індукція і дедукція виступають в нерозривному зв’язку.



Подібні реферати:

Типи несумісності

ПЛАН Підпорядкування, протилежність, суперечність. Колові схеми Ейлера для вираження відношення між поняттями. Відношення підпорядкування існує між такими поняттями, одне з яких входить як частина в обсяг другого. У відношенні підпорядкування перебувають, наприклад, поняття «право» і «державне право». Обсяг поняття «державне право» входить до обсягу поняття «право» як частина його обсягу. Обсяг поняття «право» ширше, ніж обсяг поняття «державне право». Поняття з більшим обсягом називається ...

Взаємодія індукції та дедукції в процесі пізнання

В процесі пізнання індукція і дедукція знаходять в нерозривному стані і доповнюють одна одну. В індуктивних умовиводах хід думки, як правило, направлених від одиничного знання до загального, в дедуктивних – окремого загального. Нерозривний зв’язок загального і одиничного в об’єктивній дійсності служить матеріальною основою одиничності індукції, як способу пізнання загального в окремому, і дедукції окремого в загальному. Загальне – якість, приналежна окремому, одиничному. Всякий предмет, всяке явище представляють собою ...

Аристотель як систематизатор логіки

Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в ІV ст. до н.е. Її засновником є давньогрецький філософ Арістотель (384-322 рр. до н.е.). В своїх працях, які отримали назву “Органон” (грец. “знаряддя пізнання”), Арістотель сформулював основні закони мислення: тотожності, протиріччя і виключеного третього – описав важливі логічні операції, розробив теорію поняття і судження, змістовно дослідив дедуктивний (силогістичний) умовивід. Арістотелівське вчення про силогізм склало основу логіки предикатів ...