Search:

Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства

4) притягати до адміністративної відповідальності посадо­вих осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодав­ством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, поста­нов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначен­ням; 5) застосовувати штрафні санкції до підприємств, уста­нов та організацій за порушення встановлених законодав­ством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду

Згідно із Законом України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 p. (Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №27.

— Ст. 218) державний санітарне епідеміологічний нагляд

— це діяльність органів, установ і закладів державної сані-тарно-епідеміологічної служби по контролю за додержанням юридичними і фізичними особами санітарного законодав­ства з метою запобігання, виявлення, зменшення або усунен­ня шкідливого впливу небезпечних чинників на здоров'я людей та із застосування заходів правового характеру до порушників.

Міністерство охорони здоров'я України є спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного законодавства, державних стандартів, критеріїв і вимог, направлених на забезпечення санітарного та епідеміо­логічного благополуччя населення.

Систему державної санітарно-епідеміологічної служби становлять органи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, відповідні заклади, частини і підрозділи Міністерства оборони Украї­ни, Міністерства внутрішніх справ України, Державного ко­мітету в справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України. На ці заклади і підрозділи покладаються функції спеціально уповноважених органів державного санітарно-епідеміологіч­ного нагляду на підлеглих їм територіях, об'єктах, в части­нах і підрозділах.

Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює головний державний лікар України — перший за­ступник міністра охорони здоров'я України.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюєть­ся відповідно до Положення про державний санітарно-епі­деміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 p. №1109 (Юридичний вісник України. — 1999. — 12—18 серпня), уста­новами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у формі попереджувального та поточного нагляду за виконанням центральними та місцевими органами вико­навчої влади, органами місцевого самоврядування, підприєм­ствами, установами, організаціями та громадянами санітар­ного законодавства. Основною формою здійснення державно­го санітарно-епідеміологічного нагляду є перевірка додер­жання санітарного законодавства. Такі перевірки проводяться за планами установ та закладів державної санітарно-епідеміо­логічної служби, а також позапланове залежно від санітар­ної, епідемічної ситуації за повідомленнями підприємств, уста­нов і організацій та за заявами громадян.

Головний державний санітарний лікар України, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, об­ластей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, районів у містах та їх заступники, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту та їх заступники, а та­кож головні державні санітарні лікарі об'єктів, що мають особливий режим роботи, у межах відповідних адміністра­тивно-територіальних одиниць та на об'єктах нагляду мають право видавати постанови, приписи, а також вносити пропози­ції (подання): власникам підприємств про відсторонення від будь-яких видів діяльності, робіт, навчання, відвідування до­шкільних закладів осіб, які хворі на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань чи були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється МОЗ; про приведення нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів дер­жавних, громадських органів та їх посадових осіб у від­повідність з вимогами санітарного законодавства; про обме­ження діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміо­логічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітар­ного законодавства, що безпосередньо не впливають негативно на здоров'я людей, але можуть зумовлювати негативний вплив на нього; видавати постанови: про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епіде­міологічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітар­ного законодавства, що можуть негативно вплинути на здо­ров'я людей, але ці порушення можна усунути здійсненням відповідних заходів; про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду у разі виявлення порушень санітарного законодавства, що нега­тивно впливають на здоров'я людей і не можуть бути усуну­ті здійсненням відповідних заходів, а також мають інші права.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Поняття та види часу відпочинку

Законодавство про працю не дає визначення часу відпо­чинку. Наукою трудового права традиційно під часом відпо­чинку розуміється час, протягом якого працівник є вільним від виконання трудових обов'язків і вправі використовува­ти його на власний розсуд. Як слушно зауважує П.Д. Пилипенко, правове поняття часу відпочинку не відповідає фізіологічному поняттю відпо­чинку, коли людина, наприклад, спить. У зв'язку з цим нау­ковці пропонували увесь час поза робочим часом називати "вільним від роботи часом" або ...

Правове і нормативне регулювання охорони праці

1.Кодекс законів України „ Про працю" розділи: робочий час,час відпочинку. 2.Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням. 3.Трудовий договір. 4.Колективний договір. I. Робочий час Турбота про здоров'я людини, її культурний і фізичний розвиток є важливою функцією нашої держави. Частково вона реалізується з допомогою норм трудового права, обмеженням робочого часу, встановленням часу відпочинку, нормативів щодо охорони праці тощо. Визначувана трудовим законодавством регламентація норм робочого часу ...

Лекції по трудовому праву України

Тема І Тема І. Предмет, метод і система трудового права 1. Поняття і предмет трудового права Однією із найважливіших галузей в нині діючій пра­вовій системі України є трудове право. Сутність і зміст цієї галузі права досить красномовно відображає її назва. Суспільне життя складне, багатоманітне і має різні фор­ми прояву, однією із яких є трудова діяльність його членів. Остання виступає засобом створення матеріальних по­треб, які забезпечують життєдіяльність, а значить, існу­вання людини. ...