Search:

Регіональні особливості розпису на склі

Розквіт народного малярства Гуцульщини припадає на ХVІІ ст.. – середину ХІХ ст.. Діяльність осередків окремих митців у цей час була настільки активною, що церковний уряд неодноразово вдавався до офіційних розпоряджень на кшталт: “образи риботицької роботи викинути наказано”.

Найближчим до Гуцульщини вважали художнім осередком були Богородчани. Тут, крім ікон на склі малювали і монументальні речі для церков. Можливо, тут створено іконостас для святої церкви Святої Параскеви П’ятниці в Космачі на Косівщині (перша пол. ХVІІ ст..) Принаймні існує легенда ніби Олекса Довбуш, якого вважають фундатором іконостасу, виділив кошти на цього виготовлення і перевезення саме в Богородчани. Тут крім ікон на склі, були і монументальні речі. Цікаво, що серед сподвижників ватажка опришків у документах згадане ім’я народного майстра Михайла Малярчука родом з Поділля. Вчився він малювати у місцевого гуцульського іконописця в селі Вербіжі і працював на Гуцульщині в 30-40-х роках ХVІІІ ст..

Дерев’яна хрестово купальна космацька церква належала до визначних зразків дерев’яної народної архітектури Карпат. Доля пам’ятки та її іконостасу склалася трагічно. В 1964 р. під час роботи Сергія Параджанова над фільмом “Тіні забути предків” іконостас розібрали і перевезли до Києва для студійних зйомок. Згодом окремі ікони були передані різним музеям Києва, Львова, Івано-Франківська. Цілісний колись ансамбль виявився розрізненим, але, як з’ясувалося невдовзі, йому загрожувало цілковите знищення. Після виходу на екран в 1965 р. фільму С.Параджанова космацька церква була підступно спалена.

Останній яскравий спалах народного релігійного живопису на Гуцульщині припадає на першу половину ХІХ ст.. і пов’язується з іконою на склі. Малювання на склі відоме з елліністичних часів, а своїм розквітом у Центральній Європі – в Польщі, Богемії, Баварії, Австрії, Моравії, Словаччині, Румунії, Буковині, Галичині, - зобов’язане розквітові у ХVІІІ – ХІХ ст.. скловарного виробництва. Техніка малювання була проста, але ускладнювалася тим, що малюнок і фарби накладалися з титульної сторони шибки. Для спрощення процесу майстри інколи використовували готові малюнки на папері або народні дереворізи, які обводили по контуру чорною фарбою. Спочатку пензлем пастозно вимальовували внутрішні деталі композиції – висвітлення і тіні, рум’янці, баганки одягу, далі поверх них накладалися локальні кольори. Прикрашене орнаментом тіло визначало головну тональність всієї кольорової гами твору. На нього використовували червону, синю, чорну, жовту і зелену фарбу. Для позолочення німбів виготовляли суміш із бронзової пудри і покосту або підклеювали на звороті позлітку. Як ремісничий промисел живопис на склі був поширений у Косові, Жаб’є (Верховина), Яворові. Найбільше ікон вивозилося з Богородчан (там на зламі ХІХ –ХХ століть працювали Петро і Кароль Німчеки, майстре Митрук), а також із Станіслава, Коломиї, Снятина, Буковини. Серед сюжетів переважали образи святих – покровителів, а зі сценічних композицій найпопулярнішими були “Святий Ілля на колісниці”, “Притча про багача та бідного Лазаря”, “Покрова”, Страшний суд”.

Наприкінці ХІХ ст.. живопис на склі занепав, не витримавши конкуренції з друкованою на папері продукцією іноземних майстерень, що тиражували репродукції на релігійну тематику.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Гуцульська різьба, екскурс в минуле

Серед усіх видів декоративно-ужит­кового мистецтва різьба по дереву є чи не найулюбленішою й найпошире­нішою в народі. Конкретні соціально-економічні, історичні та географічні умови спричи­нилися до створення самобутніх видів декоративного мистецтва Гуцульщини, виділили його серед інших осередків народної художньої творчості в Україні. Багаті природні запаси деревини спри­яли широкому розвиткові різьбярства, яке стало нині чи не найпопулярнішим і найулюбленішим мистецьким ремес­лом місцевих майстрів. Художня обробка дерева ...

Регіональні особливості розпису на склі

Живопис на склі виступає яскравою сторінкою образотворчого фольклору, що живиться багатими мистецькими традиціями минулих віків. У малюванні на склі відбилися естетичні смаки народу, соціальні мотиви, розуміння явищ навколишнього світу. Тут органічно поєдналися казка і правда, фантазія і реальність. Зараз в Україні, на жаль, у техніці розпису на склі працює небагато митців, але головне, що вона не забута. На Львівщині в техніці живопису на склі працює народний умілець-самородок Іван Сколоздра. У своїх роботах майстер ...

Кушнірство села Пістинь

ПЛАН Показ моделей кожухів і кептарів різних часів і різних фасонів нашого села. Що треба було зробити, щоб такий кожух чи кептар появився у нас на плечах. Коротка історична довідка. Цікаво знати, що ... (короткі відомості про пістинських кушнірів, їх навчання). Розгляд фотографій (з моїм коментуванням). Слово художній самодіяльності. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Кушнірство – промисел, який включав вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї кожухів, кептарів, шапок. Цей промисел мав на нашій території сприятливі умови – чималі ...