Search:

Поняття, ознаки і види правової поведінки. Поняття і ознаки правопорушення. Склад правопорушення

За об'єктивною стороною правомірна поведінка виражаєть­ся в:

- дії;

- бездіяльності (наприклад, відмова обвинуваченого від дачі показань).

За особливостями суб'єктивної сторони розрізняють такі види правомірної (законослухняної) поведінки:

• активну;

• звичайну (звичну);

• пасивну (конформістську — її різновид);

• маргінальну.

Активна правомірна поведінка — це вид правомірної поведін­ки, який полягає в цілеспрямованій діяльності громадян, поса­дових осіб, пов'язаній з реалізацією своїх прав, обов'язків, ком­петенції в рамках правових норм і пов'язаний з додатковими витратами часу, енергії, а іноді й матеріальних коштів.

Звичайна (звична) правомірна поведінка — це вид законослух­няної поведінки, що являє собою повсякденну службову, побу­тову та іншу діяльність людини, яка відповідає розпорядженням правових норм, стала звичкою і не потребує додаткових витрат і зусиль. Необхідність здійснення поведінки лише правомірним чином стала для такої людини звичною, навіть неусвідомленою в усіх аспектах.

Пасивна правомірна поведінка — це вид правомірної поведін­ки, який виявляється в бездіяльності, умисному невикористанні суб'єктом належних йому прав і обов'язків: неучасті у виборах тощо. Пасивна позиція призводить до конформістської поведін­ки, тобто пасивно-пристосовницької, яка не відрізняється від поведінки інших (принцип: «роби так, як роблять інші») — до підпорядкування суб'єкта груповим стандартам і вимогам.

Маргінальна поведінка — це вид поведінки, який характери­зується «проміжним» (прикордонним) між правомірним і про­типравним станом особи. Маргінальна поведінка особи виража­ється в готовності до протиправних дій у разі зменшення нагля­ду за її поведінкою, але не стає антисуспільною, не призводить до правопорушення через страх юридичної відповідальності (на­приклад, пасажир оплатив проїзд в автобусі лише тому, що в нього зайшов контролер).

Поняття і ознаки правопорушення

Правопорушення — це суспільне» небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.

Правопорушенню властиві такі ознаки:

1) має протиправний, неправомірний, характер, тобто супере­чить нормам права, чиниться всупереч праву, є свавіллям су­б'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що випливають із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону;

2) є суспільна шкідливим (наприклад, прогул,) або суспільна небезпечним (посягання на життя людини). Суспільна шкідли­вість (проступок) і суспільна небезпечність (злочин) — основна об'єктивна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від не­правомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в по­рушенні суб'єктивних юридичних прав і обов'язків або пере­шкоді їх виконанню, матеріальний — у заподіянні учаснику пра­вовідносин матеріальних або моральних збитків;

3) виражається в поведінці — протиправній дії (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, пере­конання, які зовні не виявилися, не визнаються чинним зако­нодавством об'єктом переслідування. Практика переслідування за інакомислення є виявом репресивної суті тоталітарного ре­жиму в державі;

4) має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчинення правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, пере­буває під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними ус­відомлено і добровільно. Відсутність свободної волі є юридич­ною умовою, за якою діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушенням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи (ма­лолітні і душевнохворі деліктоздатними не вважаються);

5) є винним. Правопорушенням визнається лише винне діян­ня, тобто дія, яка виражає негативне внутрішнє ставлення пра­вопорушника до інтересів людей, завдає своєю дією (чи безді­яльністю) збитки суспільству і державі, містить вину. Вина — це психічне ставлення особи до свого діяння і його наслідків. Усі сум­ніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Основні вимоги до правильного застосування норм права. Види актів застосування норм права

Вимоги до застосування норм права — юридичні правила (умо­ви), за допомогою яких правозастосовний орган (суд, адмініст­рація державних органів та ін.) втілює в життя принципи права. Правозастосовний орган керується такими вимогами: 1. Законності (належного додержання законних процедур): а) при вирішенні справи ґрунтується на конкретній нормі чи права сукупності норм, які прямо стосуються розглянутої спра­ви; дотримується їх точного змісту; б) діє в рамках своєї компетенції; не виходить за межі повно­важень, передбачених ...

Виникнення та історичний розвиток держави і права

План Вступ. Суспільна влада і соціальні норми за первіснообщинного ладу. Держава і право різних суспільно-економічних формацій. Перспективи історичного розвитку держави і права. Висновок. Вступ. Держава в сучасному розумінні, тобто як політична орга­нізація домінуючої частини чи навіть всього населення, існу­вала не завжди. На певних стадіях розвитку людства, зокре­ма при первіснообщинному ладі, держави і права не було. Дов­гий час люди існували в умовах так званого первісного ста­да, об'єднуючись у невеликі бродячі ...

Ознаки та принципи правової держави

ПЛАН 1. Вступ. 2. Принципи правової держави. 3. Розвиток політичної демократії. 4. Громадянин правової держави. 5. Теорія правової держави у марксистській літературі. 6. Сутність правової держави. 7. Основні ознаки правової держави. 8. Висновки. Громадянське суспільство не можна представити як щось таке, що існує та функціонує незалежно від держави. Світосприйняття та свідомість громадян у значній мірі залежать від їх відносин з державою, від того, який вплив мають вони на розвиток своєї країни. Події у нашій державі ...