Search:

Художній розпис тканин

вода – до 1 л.

Розписувати капронові тканини можна ще за іншими рецептами.

Рецепт фарби для розпису капрону, г/л:

кислотний барвник – 5... 20;

сечовина – 50;

сульфат амонію – 20;

вода – до 1 л.

Барвник залити гарячою водою (80...90 оС), ввести аміак або сечовину. У разі необхідності, якщо барвник погано розчиняється, розчин злегка прокип’ятити. Після охолодження до 40... 45 оС у фарбу влити кислоту, розчин сульфату амонію, спирт. Фарба із спиртом має високий ступінь розтікання по тканині.

Натуральні барвники

Тканини з натурального шовку та капрону можна розписувати натуральними барвниками. При цьому отримують чисті, м’які, теплі пастельні кольори; насичені кольори дістати досить важко. Для розпису можна застосувати ті самі барвники, що і для гладкого фарбування (див. розділ 4), проте фарби для розпису виготовляють із концентрованих відварів цих барвників. Рослин-барвників беруть у 1,5 рази більше, ніж за гладкого фарбування.

Розписувати потрібно свіжо виготовленими відварами барвників, бо багато з них вже на другий-третій день випадає в осад. Розпис можна виконувати чистими відварами барвників без будь-яких добавок і з добавленням солей металів: мідного та залізного купоросу, алюмокалієвих галунів. Уведення солей металів змінює і поглиблює кольори і відтінки.

Зазначимо, що за розписування чисті відвари барвників, як правило, рівномірно покривають і добре розтікаються по тканинах. Фарби з уведенням солей металів покривають менш рівномірно, гірше розтікаються, проте після запарювання ця нерівномірність часто зникає.

Рецепти фарб для розпису натурального шовку та капрону, г/л:

Чистий відвар барвника.

Мідний купорос – 10 або 30;

Відвар барвника – до 1л.

Залізний купорос – 5 або 15;

Відвар барвника – до 1л.

Алюмокалієві галуни – 10;

Відвар барвника – до 1л.

Збільшення у фарбі солей міді з 10 до 30 г/л або залізного купоросу з 5 до 15 г/л зумовлює поглиблення отриманих кольорів. Збільшення у фарбі алюмінієвих галунів на зміну кольору практично не впливає.

Кольори, які дістають за розпису натуральними барвниками, збігаються з кольорами гладкого фарбування, але отримуються трохи світліші.

Розпис олійними фарбами

Цим способом можна розписувати всі види тканин. Після розпису цими фарбами виріб не потребує ніяких спеціальних обробок для закріплення фарб на волокні. Для виготовлення фарби олійну фарбу спочатку знежирюють. Для цього її витискають з тюбика на любий гігроскопічний папір і залишають на 2... 3 год. Фарба після цього робиться сухішою. Її розмішують приблизно з такою самою кількістю розчинника, як і у масляному живописі (пінне) і застосовують для розпису. Розпис виконують щетинними або колонковими пензлями. Після кожного змочування пензля фарбою слід робити спочатку пробу на папері, щоб мазок на тканині був чистим. Ці фарби для збагачення кольорів можна змішувати і накладати одна на іншу. Після закінчення роботи виробу дають висохнути протягом 3-4 днів. Добре висушений виріб можна прати у теплому розчині миючого препарату.

Розписувати тканини можна й олійними фарбами, розмішаними з клеєм ВФ-6, олійним лаком або оліфою. Олійна фарба розмішується лише з клеєм ВФ-6, або з добавками масляного лаку або оліфи до однорідної консистенції. Співвідношення між цими компонентами визначається їх густотою. Розчинником клею ВФ-6 є спирт. Готову фарбу зберігають у щільно закритому посуді.

Розписують цими фарбами щетинними колонковими пензлями вільними мазками або через трафарет. Трафарет вирізають з картону, просочивши його оліфою, або з клейонки. Якщо рисунок наносять через трафарет, застосовують підрізані малярні пензлі або одежні щітки. Затирають фарбу через трафарет від країв до центра, щоб не кошлатився трафарет і краще лягала фарба. Наносять її дуже тонким шаром, щоб не втрачався характерний для тканини гриф. Розписані вироби висушують протягом доби.


2.2. Технологічні особливості

Ручний художній розпис тканини, як своєрідний вид оформлення текстильних виробів, має багатовікову історію. Найпоширенішим є спосіб оформлення тканин за допомогою резервуючи сумішей (резервів), відомий під назвою батик. Суть цього способу полягає в тому, що ділянки тканини, які не мають бути зафарбовані, покривають резервом (бджолиний віск, парафін, різні смоли), які, просочуючи тканину, захищають її від фарби. Підготовлену таким чином тканину опускають у фарбу і зафарбовують, а потім видаляють з неї резерв. Внаслідок цього на тканині дістаємо білий рисунок на зафарбованому фоні.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 


Подібні реферати:

Мистецтво писемності Стародавнього Сходу

Зв'язок египетського образотворчого мистецтва з писемністю існував завжди. Але ніде більше, навіть у Китаї, зображення і написи не утворюють такого міцного художнього синтезу, як у Єгипті. І зв'язок тут не тільки декоративний, а більш глибокий, обумовлений світоглядом єгиптян і розумінням ними мистецтва. Піктографія, тобто картинне письмо, було загальною початковою фазою розвитку і писемності, і мистецтва Єгипту. Зображення для єгиптян – це насамперед знак. Але знак не в нашому розумінні – як щось умовне, допоміжне, ...

Бароко

Особливе місце в європейській культурі ХVII-XVIII ст. зайняла культура бароко (від італ. barocco – дивний, вибагливий, химерний). Спочатку термін застосовували тільки до пластичних видів мистецтва, з кінця ХІХ ст. помітили стилістичну відповідність в літературній та музичній творчості доби, а з першої половини ХХ ст. культурологи почали говорити вже про таємничу і суперечливу “людину бароко”, вбачаючи в цьому феномені найближчу типологічну спорідненість із внутрішнім світом людини ХХ ст. Бароко одноголосно називають першим ...

Гончарство

Гончарство одне з найстаріших ремесел людини. Зародилось гончарство ще в кам’яному віці. Можна твердити що ще до оволодіння людини вогнем вона почала формувати з глини предмети потрібні для вжитку. Під палючим сонцем ці предмети набирали певну міцність і мали певну цінність. Такими предметами могли бути ємкості для пожитків та амулети. А вже з освоєнням людиною вогню на великій кількості стоянок вчені виявили сліди гончарного посуду та подобу людської фігурки. На території України сліди гончарства археологи датують 7-6 ...