Search:

Загальні положення про фізичну особу. Правоздатність фізичних осіб

Реферати » Правознавство » Загальні положення про фізичну особу. Правоздатність фізичних осіб

У радянському цивільному праві термін "фізична особа" не ви­користовувався, оскільки ця категорія вважалася суто буржуазною і піддавалася відповідній критиці. Натомість, у цивільному законо­давстві колишнього СРСР та республік, що входили до його скла­ду, використовувалося поняття "громадянин", котре розглядалося як таке, що більше відповідає сутності відносин у цій галузі у соці­алістичному суспільстві1.

Однак після зменшення напруженості ідеологічної боротьби ставлення до цивілістичної термінології змінилося, що зумовило повернення до категорії "фізична особа", яка вживається в усіх єв­ропейських правових системах.

У зв'язку з цим слід підкреслити, що йдеться не просто про змі­ну терміна, а про формування нового підходу. Якщо раніше центр ваги доводився на характеристику людини як громадянина, І тим самим підкреслювалося значення його відносин з державою, то ни­ні увага загострюється на цінності І правовому статусі людини у приватно-правових (цивільно-правових) відносинах

Згідно з ЦК фізична особа — це людина, що виступає як учас­ник цивільних відносин (ст.24 ЦК).

Звідси випливає, що поняття "фізична особа" і "людина" взає­мопов'язані, але не тотожні.

Фізична особа — це завжди лише людина.

Проте людина може бути, а може і не бути учасником цивіль­них відносин Крім того, людина може розглядатися як суб'єкт права, а може бути предметом наукового дослідження або розглядати­ся як об'єкт впливу в іншій системі суспільних зв'язків.

Отже поняття "фізична особа" у цивілістичному трактуванні мо­же не збігатися з поняттям "людина" як Істота біологічна. Іноді ці поняття тотожні, а Інколи поняття "фізична особа" вужче за понят­тя "людина".


Правоздатність фізичних осіб

Правоздатність фізичної особи може бути визначена як здат­ність людини мати цивільні права і обов'язки.

Цивільна правоздатність є необхідною передумовою виникнен­ня цивільних прав та обов'язків. Отже, правоздатність — це лише загальна, абстрактна можливість мати права чи обов'язки. Нато­мість, конкретні права й обов'язки виникають з підстав, передбаче­них законом, — юридичних фактів. Тому при рівній правоздатнос­ті всіх людей конкретні цивільні права фізичної особи відрізняють­ся залежно від її віку, майнового становища, стану здоров'я тощо.

Згідно зі ст.26 ЦК всі фізичні особи рівні у здатності мати осо­бисті немайнові та майнові цивільні права та обов'язки, встановле­ні Конституцією та цим Кодексом, а так само інші цивільні права, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.ст.21-24 Конституції цивільна правоздатність грунтується на принципах рівноправності І соціальної справедли­вості. Забороняються будь-які форми обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної належності Певні обмеження правоздатності Іноземних громадян і осіб без громадянства встановлюються законом з метою державної безпеки або як захід—відповідь для громадян тих держав, які перед­бачили обмеження для українців.

За загальним правилом, правоздатність не залежить також від віку, стану здоров'я, можливості здійснення прав І обов'язків, жит­тєздатності людини.

Отже, характерними ознаками правоздатності є:

її рівність для всіх фізичних осіб;

невідчужуваність її на користь інших фізичних осіб;

неможливість обмеження її актами суб'єктів приватного чи
публічного права, крім випадків, прямо встановлених законом;

Існування її як природної невід'ємної властивості фізичної
особи.

Правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті (ст.25 ЦК).

За всієї, здавалося б, "прозорості" цього положення у зв'язку з визначенням початку і кінця цивільної правоздатності виникає низка дискусійних питань.

Так, потребує додаткового тлумачення положення ч 2 ст.25 ЦК про те, що у випадках, встановлених законом, охороняються інте­реси зачатої, але ще не народженої дитини. Зокрема постає питання: чи може тут йтися про правоздатність дитини, яка ще не наро­дилася? Про необхідність пошуку відповіді на це питання свідчить і та обставина, що ст.1222 ЦК серед спадкоємців називає осіб, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після від­криття спадщини.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Загальні положення про фізичну особу. Правоздатність фізичних осіб

У радянському цивільному праві термін "фізична особа" не ви­користовувався, оскільки ця категорія вважалася суто буржуазною і піддавалася відповідній критиці. Натомість, у цивільному законо­давстві колишнього СРСР та республік, що входили до його скла­ду, використовувалося поняття "громадянин", котре розглядалося як таке, що більше відповідає сутності відносин у цій галузі у соці­алістичному суспільстві1. Однак після зменшення напруженості ідеологічної боротьби ставлення до цивілістичної термінології ...

Зовнішньоекономічний контракт, зміст, порядок укладення

Узагальнене поняття зовнішньоекономічного договору (контракту) дано в ч. 6 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": під зовнішньоекономічним договором розуміється матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Наказом Міністерства економіки та з питань економічної інтеграції України № 201 від 06.09.2001 року ...

Акредитив

У процесі реалізації правочинів учасники цивільних правовідносин виконують різноманітні дії, пов’язані з передачею грошових коштів. Такі дії є підставою для вчинення платежів і виникнення розрахункових правовідносин. Розрахунки можуть проводитися як готівкою, так і в безготівковому порядку. Згідно з Цивільним кодексом України та Інструкцією № 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України однією з форм проведення безготівкових розрахунків є акредитив. Акредитив (лат. accre-ditivus — довірчий) — це ...