Search:

Різьба по дереву як ужиткове мистецтво

Василь розвинув техніку інкрустації, застосовуючи її в мотивах чистої геометричної різьби. Він прагнув надати своїм виробам більшої пластичності, соковитості, вводячи рельєфну орнаментальну пластику, рельєфні вставки та накладки у вигляді геометричних форм, що виступають над площиною. Цей декоративний засіб зустрічаємо і у В.Девдюка. Василь Шрібляк чудово володів технікою випалювання.

Брати Микола і Федір добре володіли різцями, Микола неодноразово брав участь у виставках, на яких представляв свої твори, що мали неабиякий успіх.

Ділки-спекулянти зацікавились оригінальністю і самобутністю виробів гуцульських майстрів. Майстрам платили дещицю за їхні твори, диктуючи їм замовлення. Почали популяризуватися вироби багато оздоблені бісером, а сама форма або конституція їх надмірно ускладнювалась.

Марко Мегеденюк із с.Річки відіграв особливу роль в історії розвитку художньої різьби на Гуцульщині. Він розвив техніку викладання кольоровим бісером, яка зустрічалася і в інших різьбярів - його сучасників. Кольорова гама бісеру в роботах майстра була порівняно небагата, але він умів згармонізувати різноманістність кольорів з особливим художнім почуттям.

Мегеденюк першим поєдав чеканку і гравірування у своїх виробах з деревом та бісером. Характерним для нього є ввадення в художньо-декоративні засоби рельєфно-пластичних мотивів. Як винятковий виріб, вони одночасно виступають і як декоративні деталі.

Смугастий малюнок рельєфних накладок - це гармонійно вишуканий композиційний елемент орнаментального характеру. У виробах майстра приваблює простота конструкції, практичне признечення, органічна єдність форми і декоративних мотивів, високе почуття ритму і симетрій в орнаментальних оздобах його робіт, цілісність декоративних плям?? є характерною рисою в творчості М.Мегеденюка.

Відомим майстром художньої різьби на Гуцульщині був Василь Девдюк із Косова. Він багато зробив для розширення і розвитку народного мистецтва, для організації спеціальної фахової школи художніх народних ремесел на Гуцульщині. В.Девдюка, В.Шкрібляка і М.Мегеденюка як фахівців різьби офіційно запросили з Косова до фахової школи у Вижниці, яку відкрили у 1905 р.Тут Девдюк пропрацював до 1914 р.

В.Девдюк у Косові продовжував кращі традиції гуцульських різьбярів, розширював можливості і способи застосування інкрустації не тільки перламутром і рогом, але природнім кольором текстури дерева, кольоровим металом (??руванням), почав фарбувати дерева, як матеріал для своїх виробів, на ньому виконував декоративні прекраси, викладанку бісером. Він сміливо і по-своєму оригінально розв'язує завдання поєднання ??? різьби геометричного характеру з веденням напівоб'ємних або напівскульптурних елементів. Майстер у своїх роботах застосовував художні випалювання. Асортимент виробів дуже широкий як за вжитковим призначенням, так і за формами і розмірами.

В 1920-х роках Девдюк у власній майстерні відкрив приватну професійну школу, де навчав гуцульських дітей мистецтву різьби по дереву. ????? орнаментальні мотиви майстра і "пшеничка", "рачки", "зубчики", "слізки", "копанички", "ільчате письмо" тощо.

Відомі майстри-різьбярі на Гуцульщині Карпатюки?? Юрій і Семен, Петро із с.Яворова Косівського району. У своїх ранніх творах Юрій використовував всі принципи композиційних засобів і орнаментальні мотиви Шкрібляків.

Розглядаючи творчість майстрів періоду 30-х р., помітно, що вони вводили деделі більше в техніку чистої різьби інкрустацію. Інкрустували чорми рогом, чорним деревом, металом, перламутром, бісером. Їм належать авторство багатьох нових композиційних "рішень у техніці інкрустації". Мотиви: "доріжка", "доріжка з підківками", "зірниця", "драбинка" є нововведенями Ю.Карпатюка??.

У різьбі Карпатюків?? багато спільного, але кожний з них зберіг свою власну точку творчої індивідуальності. У Семена є витончене художнє відчуття орнаментальних композицій як у різьбі, так і в інкрустації, уміння з найтоншим смаком дібрати барви і відповідну тональну гармонію матеріалів для інкрустації, висока технічна майстерність. Цьому навчив свого сина Василя.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Укр.вишивка. Рушники

Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків .Дані археологічних розко- пок та свідчення мандрівників і літописців доводять , що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам`ятних часів .Вишивкою , за свідченням Геро- дота , був прикрашений одяг скіфів.Знайдені на Чер- кащині срібні бляшки з фігурками чоловіків ,які да- туються Viст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу ,а й вишивки українсько- го народного костюма XVIII-XIXст.Арабський мандрів- ник Хст.н.е. у своїх ...

Кушнірство села Пістинь

ПЛАН Показ моделей кожухів і кептарів різних часів і різних фасонів нашого села. Що треба було зробити, щоб такий кожух чи кептар появився у нас на плечах. Коротка історична довідка. Цікаво знати, що ... (короткі відомості про пістинських кушнірів, їх навчання). Розгляд фотографій (з моїм коментуванням). Слово художній самодіяльності. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Кушнірство – промисел, який включав вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї кожухів, кептарів, шапок. Цей промисел мав на нашій території сприятливі умови – чималі ...

Різьба по дереву як ужиткове мистецтво

Велич нашого карпатського краю підносить народ на мудрість народний епос, який оточує нас навколо. Коли побуваєш на Косівському, Кутському чи Яремчанському базарах, назавжди залишиться в душі глибокий спогад про чудові твори народних умільців: різьблені з дерева тарелі, пудренички, зображення тварин (скульптурна різьба), побутові речі прикрашені різьбою, ворсисті ліжники, вишивані сорочки, рушники, як кольори райдуги виграють на сонці. А які чудові речі побуту прикрашені випалюванням! Це майстерно виготовлені бондарські ...