Search:

Художня обробка деревини

Окремо треба згадати про творчість різьбярів-жінок. Це Катерина Кіщук (1914), Марія Тонюк (1906), Параска Петрів (1914), Настя Тонюк (1916), Ганна Словак (1921), Катерина Тонюк (1933).

Вивчаючи творчість різьбярів-річківчан, можна помітити не лише спільність стильових ознак, що об'єднують їх з майстрами яворівської школи, але й ту специфічну своєрідність, яка властива тільки річківцям. Асортимент виробів тут майже такий як у яворівських різьбярів. Це переважно речі домашнього вжитку, настінні прикраси.

Спосіб декорування виробів дещо ускладнюється. Удосконалюється і техніка точіння, як один із способів художньої обробки деревини.

В художньому оздобленні предметів частіше вживається інкрустація перламутром, кольоровим металом, бісером, різними породами дерева. Пізніше для цієї ж мети почали застосовувати різноколірний каучук і фарбоване дерево. Помітно ускладнюється рисунок орнаментальних мотивів і цілих композицій.

Часом перенасичення декором призводило до втрати природної фактури деревини. Орнаментальні мотиви, що виконуються інкрустацією, нерідко своїм зовнішнім блиском і мерехтінням відвертають увагу від прекрасно виконаних мотивів чистої різьби.

Потягом до надмірної декоративності тяжіли іноді навіть визначні річківські майстри. Зокрема, це помітно у виробах визначного майстра Марка Мегединюка, чия творчість мала вирішальний вплив на формування стильових особливостей усієї річківської школи. До речі, із багатої спадщини цього майстра до нас дійшло тільки кілька виробів. Це скринька і барильце виконані в 1904 році. Оздоблені орнаментом, бісером та кольоровим металом з елементами гравірування та карбування. Ці роботи зберігаються в музеї Косівського технікуму. Крім того у Львівському музеї етнографії і художнього промислу знаходяться гуцульські цимбали роботи М.Мегединюка. Відомо також, що художні вироби М.Мегединюка експонувались у свій час у Відні, Празі, Бухаресті в 1906 році, Чернівцях 1908 р., Одесі 1912 р., і були відзначені золотими і срібними медалями.

Почин Марка Мегединюка продовжили інші різьбярі Річки. Немалу частку в загальний розвиток різьби по дереву вніс Яків Тонюк.

Яків Тонюк (1903-1957 рр.) продовжував традиції попередників, але багато свого часу витрачав на розробку нових елементів, багато нового вніс в розвиток різьби по дереву. Свої роботи (рахви, шкатулки, рамки, альбоми) виконував в техніці інкрустації і порівняно з малим використанням сухої різьби. Роботи Якова експонувались в містах України та за рубежем. Майстер був нагороджений дипломами і медалями.

Творчий шлях батька продовжив син Василь Якович. Народився Василь Тонюк в 1928 р. Вчився різьби по дереву у свого батька з десяти років. Навчався в річківській початковій школі і закінчив три класи в 1939 році. В 1970 році закінчив середню вечірню школу в с.Річка. На роботу поступив в артіль "Гуцульщина" в 1945 році. В 1962 році перейшов працювати в художні майстерні м.Косова де і зараз працює.

В члени Спілки художників поступив в 1962 р. Брав участь у виставках:

- 1954 році. Присвяченій 300-річчю Возз'єднання України з Росією (м.Київ).

- 1958 році. Учасник виставки народного мистецтва (м.Ліль, Франція).

- 1958 році. Учасник виставки народного мистецтва (м.Софія). Виставив роботи: баклаги, цукорниці, ракви, тарелі, бочечки для вина, сервізи.

- 1959 році. Виставка народного мистецтва (м.Улан-Батор, Монголія).

- 1961 році. Виставка до 100-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка /тематична ваза/.

1963 році. Виставка народного декоративного мистецтва (м.Київ)

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Кушнірство села Пістинь

ПЛАН Показ моделей кожухів і кептарів різних часів і різних фасонів нашого села. Що треба було зробити, щоб такий кожух чи кептар появився у нас на плечах. Коротка історична довідка. Цікаво знати, що ... (короткі відомості про пістинських кушнірів, їх навчання). Розгляд фотографій (з моїм коментуванням). Слово художній самодіяльності. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Кушнірство – промисел, який включав вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї кожухів, кептарів, шапок. Цей промисел мав на нашій території сприятливі умови – чималі ...

Народний одяг

Вступ Українське народне і професійне декоративно-прикладне мистецтво набуло широкого визнання у нашій країні та за кордоном. У його предковічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних образах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту, доброта і щедрість душі українського народу. Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво є важливішою складовою частиною системи художньої освіти. Постійно зростає всезагальний інтерес до нього. Відкриваються нові ...

Вишивка Снятинщини

ЗМІСТ ВСТУП Розділ І. 1.1. Історія вишивки 1.2.Вишвака в житті людини Розділ ІІ 2.1. Розвиток сучасної народної вишивки 2.2.Художньо-технологічні особливості. 2.3.Орнамент та техніка виконання. Розділ ІІІ 3.1. Народні майстри вишивки Покуття 3.2. Вишивальниці Снятинщини ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної ...