Search:

Правове регулювання вексельного обігу в Україні

Раздивимося декілька таких ситуацій, що виникають на практиці.

Вексель погашується із дисконтом.

Припустимо, векселедатель отримав товар на суму 120 тис.грн. (до податкового кредиту була включена сума 20 тис. грн.) і видав на цю суму вексель. Пред’явлений останнім векселедержателем вексель був погашений їм в сумі 90 тис.грн. Чи необхідно сторнувати податковий кредит у відповідності із реально понесеними затратами?

Для сторнування податкового кредиту законодавчих підстав немає.

Сторнування податкового кредиту було б необхідно, якби продавець товарів зменшив податкові зобов'язання і видав векселедавцю розрахунок коригування сум податкових зобов'язань до податкової накладної. Але в продавця база оподатковування (договірна вартість) не змінюється (п. 4.8 Закону про ПДВ).

Існує ще одна можлива підстава для зменшення податкового кредиту - це зменшення сум валові витрат, пов'язаних із придбанням товарів. У даному випадку в покупця цього не відбувається Після видачі векселя заборгованість векселетримача за отримані товари заміняється заборгованістю за векселем. Зобов'язання за векселем існує не перед продавцем товарів, а перед тим особою, що у дійсний момент є векселетримачем і пред'являє вексель до платежу. Векселедатель сплачує вексельну суму, яка вже не містить ПДВ. Якщо ця сума меньша за номінальну вартість векселя, то різниця являє собою прибуток векселедателя і включається у відповідності із пунктом 7.6 Закону про прибуток до валового доходу останього.

Крім того, пунктом 4.8 Закону про ПДВ визначено, що дісконт не виднімається у продавця товарів із бази оподаткування, тобто не впливає на суму податкових зобов’язань з ПДВ. Отже, він не повинен впливати і на суму податкового кредиту у покупця.

2. Вексель "погашається" зустрічним постачанням товарів, робіт, послуг.

У випадку якщо платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічне постачання товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподатковування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконтів або інших знижок із номіналу такого векселя, а по процентних векселях - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані, на суму номіналу такого векселя (абзац 2 п. 4.8 ст. 4 Закон проП ПДВ).

Тому у випадку «погашення» векселя не коштами (і навіть не обов'язково першому векселетримачу), а постачанням товарів, база оподатковування аналогічна базі оподатковування при реалізації товару під забезпечення виданого векселя.

Припустимо, векселедавець одержав товар (Т1) на суму 120 000 грн. і виписав на ту ж суму вексель Договором передбачено, що вексель буде "погашений" зустрічним постачанням товару (ТЗ).

Які особливості виникнення, податкових зобов'язань і податкового кредиту у векселетримача?

Якщо договором передбачено, що видані вексель буде "погашений" шляхом зустрічного постачання, податкові зобов'язання варто нарахувати вже при одержанні товарів Т1, у забезпечення яких видається вексель, Податковий кредит виникає при здійсненні заключної операції, тобто на дату зустрічного постачання. 6 цьому випадок оспорювати "бартерність" зазначених операцій неможливо, оскільки відсутні грошові розрахунки (векселедавець як продавець товарів TS не одержує коштів на розрахунковий рахунок).

3. Вексель використовується в операціях м продажу товарів, по яких ПДВ начисляється по "касовому" методі.

Так, відповідно до п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ «до 1 січня 2001 року платники податку, що продають вугілля і вугільні брикети, електричну і теплову енергію, газ, надають послуги по водопостачанню (каналізації), технічному обслуговуванню ліфтів і систем протипожежної безпеки в житловому фонді... застосовують засіб податкового обліку, при якому датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або в касу такого платника податку або одержання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит... є дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податку або підлягає амортизації. У споживачів зазначених товарів (послуг), зареєстрованих у якості платників цього податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів із їхнього банківського рахунку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій їхньої вартості».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Методи банківського кредитування

За сучасних умов принципово змінився підхід до організації кредитних відносин: відбувся перехід від пооб¢єктного до прямого кредитування суб¢єктів. Це означає, що акценти у механізмі надання позик змістилися з вибору об¢єкта на оцінку суб¢єкта угоди. Комерційні та партнерські відносини між її учасниками виключають диктат кредитора при визначенні об¢єкта кредитування. Ризикові операції, що приносять найбільший доход банку, потребують вивчення не лише ефективності заходів (проектів), під які ...

Лізинг-кредит

Перехід України до ринкової економіки і активне включення в світові господарські зв’язки вимагають відповідного розширення методів комерційної діяльності підприємств і організацій всіх форм власності. Нині гарантований успіх - це не тільки конкурентоздатний товар, а й вдало вибраний спосіб його реалізації. Саме тому в світовій практиці поширилися “нетрадиційні” форми комерційних фінансових взаємовідносин між продавцем і покупцем, де важливу роль відіграють різноманітні посередники: торговельні компанії, інвестиційні і ...

Механізм реалізації грошово-кредитної політики

Центральний банк як головний орган державного регулювання економіки в рамках своїх повноважень здійснює комплекс заходів, спрямованих на досягнення цілей монетарної політики, що, як правило, єдині у переважній більшості країн (див. мал. 13.1.): 1) забезпечення високого рівня зайнятості робочої сили; 2) стабілзація цін і, відповідно, вартості грошей; 3) постійний економічний ріст; 4) врівноважений платіжний баланс та підтримання стабільності валютного курсу. Оскільки центральний банк не обслуговує безпосередньо господарюючих ...