Search:

Правове регулювання вексельного обігу в Україні

Наше завдання - роздивитися лише податкові наслідки розходження між вексельною сумою (номіналом векселя) і вартістю, за якою він обертається.

Далі для простоти визначимо, що під дисконтом ми будемо розуміти різницю між повною (номінальної) вартістю векселя і сумою, отриманою (нарахованою) у зв'язку з його реалізацією (продажем), видачею або сплаченою при його придбанні.

Така різниця виникає, як правило, у випадку, коли вексель реалізується по ціні нижче вартості товарів, робіт, послуг, в оплату за який він був отриманий. При цьому, як ми уже відзначали вище, мова не йде про торгівлю цінними паперами. Тому зазначена різниця не може бути прийнята до уваги при окремому обліку фінансових результатів від торгівлі цінними паперами відповідно до п. 7.6 ст. 7 Закону про податок на прибуток.

У даному випадку виникаюча від'ємна різниця взагалі у валові витрати першого векселетримача, на жаль, не потрапляє, що випливає з аналізу положень Закону податок на прибуток.

Дисконт за своєю економічною природою є відсотком за дострокове одержання коштів (до терміну платежу, зазначеному у векселі). Але вся проблема складається в тому, що відповідно до податкового законодавства дисконт у відсотки не потрапив. Склад відсотків визначений п. 1.10 ст. 1 Закону про податок із прибутку, відповідно до яких під відсотками розуміються винятково:

платежі за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платежі за використання коштів, притягнутих у депозит;

платежі за придбання товарів на виплат.

Цим же пунктом Закону ототожнення відсотків із дисконтом проведено щодо емітованих облігацій, казначейських зобов'язань і ощадних (депозитних) сертифікатів. Як бачимо, вексель і в цей перелік також не ввійшов.

Що стосується кредиту під цінні папери, то п.п. 1.11.3 ст. 1 Закону про податок на прибуток визначено, що це кошти, що залучаються юридичною особою - боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів. Тобто під таким видом кредиту розуміються операції по залученню коштів, що у відношенні векселів не може мати місця.

У зв'язку з цим із метою оподатковування сума дисконту не є відсотком за використання кредиту, і тому дисконт не включається до складу валових витрат векселетримача при реалізації векселя.

Зазначена позиція цілком відповідає думці податкових органів (див., наприклад, лист ДПАУ від 22.10.99 р. № 605/4/15-1110) і, з огляду на досить сильну аргументацію, наврядчи можна говорити про її зміну. Тому щоб уникнути можливих конфліктів радимо притримуватися саме її.

Щодо векселедавця ситуація трохи інша. Розглянемо приклад. Видано вексель номінальною вартістю 100 грн., але відповідно до умов договору зазначений вексель припиняє зобов'язання по отриманих товарах, роботах, послугах вартістю 80 грн. і векселедавець відповідно відбиває за правилом «першої події» у податковому обліку валові витрати по придбаному товару в сумі 80 грн. При цьому для нього відповідна різниця (20 грн.) є прямими витратами, тому що він повинний буде погасити вексель, заплативши по ньому 100 грн. Іншими словами, для векселедавця придбаний товар (роботи, послуги) фактично коштує 100 грн.

Законодавець передбачив цю ситуацію й в п.п. 7.9.3 ст. 7 Закону про податок на прибуток визначив, що за дисконтними цінними паперами, емітованими платником податків, балансові збитки від їхнього розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних паперів.

Виходячи з цього, можна говорити про те, що в момент погашення виданого векселя векселедавець може відбити виниклу раніше різницю (у нашому прикладі - 20 грн.) у декларації про прибуток по рядку 29.4 додатку 3.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Природа грошей

Гроші ¾ це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Монета - це зливки металу: форму, вагу і пробу яких засвідчує держава своїм штемпелем. Білонна монета – це розмінна монета, яка карбується з недорогоцінного металу. Паперові (бюджетні) гроші ¾ це нерозмінні на метал знаки вартості, випущені державою(казначейством) в обіг для покриття своїх витрат, наділені примусовим курсом і замінюють товарні гроші в їхній функції засобу обігу і платежу. ...

Розвиток грошово-кредитної системи в Україні

Становлення грошової системи України В період становлення державної незалежності Україна першою почала в умовах економічної та фінансової кризи будувати власну грошову систему, набувати досвіду емісійної справи, опановувати складний механізм грошово-кредитної політики. Становище ускладнювала нескоординованість економічної політики незалежних республік у сфері виробництва, товарообміну, грошових відносин. На початку 1992 р. у республіці панувала криза платіжних засобів. За цих умов з 10 січня 1992 р. в Україні запролваджено ...

Ломбардний (разовий) кредит

Разовими називаються кредити, рішення про надання яких приймається банком окремо по кожній позиці на підставі заяви та інших документів клієнта. Під ломбардом розуміють заставу майна або права, які можна легко реалізувати. Така застава є гарантією повернення кредиту. Найбільш поширені у вітчизняній практиці цільові короткострокові кредити, які надаються з простих позичкових рахунків. Ці кредити мають одноразовий характер і обслуговують конкретні комерційні операції. Отримати їх можуть навіть фірми, які не мають ...