Search:

Сучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні

Інформаційну. Дає учасникам процесу купівлі-продажу товару робоча сила інформацію щодо умов найму, рівня зарплати, пропозиції робочих місць, якості робочої сили тощо.

Посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок , між роботодавцями та найманими працівниками, які вихо­дять на ринок праці для задоволення взаємних інтересів і потреб.

Ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, що встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. Лише на ринку праці відбувається загальне визнан­ня затрат праці на відтворення товару «робоча сила» і ви­значається його вартість.

Стимулюючу. Завдяки механізму конкуренції ринок праці стимулює більш ефективне використання трудових ресурсів з метою підвищення прибутковості вироб­ництва, також стимулює найманих працівників підвищу­вати свій професійно-кваліфікаційний рівень.

Оздоровлюючу. Завдяки конкуренції суспільне вироб­ництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок праці дозволяє одержувати перевагу в конкурентній боротьбі працівникам з най­більш високими якісними показниками робочої сили. Саме ринок створює таку мотивацію праці, яка, з одного боку, примушує працівників триматися за робоче місце в умовах гострої конкуренції, а з іншого - матеріально зацікавлює, стимулює їх ініціативність, компетентність, кваліфікованість.

Регулюючу. Певною мірою ринок впливає на форму­вання пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, галузей в інші більш ефективні. Ринок пращ ре­гулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне роз­міщення, а, отже, і ефективне використання. В Україні ринок праці ще повною мірою не виконує всіх своїх функцій, оскільки знаходиться ще на стадії розвитку. Сегментація ринку праці.

Ринок праці обмежується певним економічним про­стором, який має чіткі територіальні, галузеві, демогра­фічні, соціальні, національні та інші параметри. Сегмен­тація ринку праці - це розподіл, розбивання ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно від поставленої мети вивчення, аналізу чи управління.

Ринок праці сегментується за такими принципами: територіальний (географічний), професіонально-кваліфі­каційний, соціальний, за ланками суспільного виробництва, за кількісним співвідношенням покупців та про­давців товару «робоча сила», за умовами конкуренції. З точки зору територіального підходу виділяють такі ринки праці:

- внутрішній — місцевий, регіональний, національний;

- зовнішній — транснаціональний та світовий.
Залежно від професій виділяють ринок:

робочих кадрів (працівники переважно фізичної
праці) наприклад, ринок верстатників, зокрема, токарів,
шліфувальників і т. ін.;

спеціалістів та керівників (працівників переважно
нефізичної праці).

З точки зору ланки суспільного виробництва виділяють ринки праці:

внутрефірмовий, тобто ринок праці підприємства,
фірми, установи організації тощо;

галузевий;

національний. Даний тип ринку праці співпадає з
однойменним типом ринку за територіальною ознакою.

Залежно від кількісного співвідношення покупців та продавців товару «робоча сила», ринок: праці, подібно до то­варного, може бути:

- монополією, монопсонією, олігополією, поліполіею.
З точки зору умов конкуренції розрізняють ринки

праці:

необмеженої конкуренції (повної конкуренції, вільний ринок);

обмеженої конкуренції (неповної конкуренції).

Кожному з типів ринків притаманний свій механізм ціноутворення відповідно до співвідношення попиту та пропозиції.

Донедавна за умов адміністративно-командної еконо­міки в Україні ринок праці виступав у формі монопсонії, при якій всім працівникам протистояв по суті один по­купець — держава, що була єдиним власником засобів виробництва. У рамках державних підприємств держава диктувала умови найму.

Сучасна ситуація виглядає дещо інакше, здійснюють­ся приватизація, роздержавлення підприємств, внаслідок чого відбуваються економічні, політичні, соціальні та моральні зміни щодо зайнятості, соціальної захищеності, розподілу прибутків, тощо. З'явилися нові форми власності і господарювання: малі підприємства, спільні підприємства, кооперативи, селянські (фермерські) гос­подарства, різні форми господарських товариств в результаті формуються нові категорії вже можна говорити про перехід до такої форми ринку праці, як олігополія, при якій обмеженій кількості робо­тодавців протистоїть велика кількість претендентів на робочі місця. Ця форма ще близька до абсолютної моно­полії, без ліквідації якої неможливо сформувати дійовий, повноцінний, високоефективний ринок праці.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Економіка України в 2002 році, підсумкові та прогнозні макропоказники

Динаміка макроекономічних індикаторів у 2002 р. (табл. 1) була позитивною, але приблизно вдвічі уповільнилася порівняно з 2001 р. За попередньою оцінкою Держкомстату, реальне зростання ВВП становило 4,1% . Така динаміка є цілком природною, оскільки утримувати високі (9–10%) показники збільшення ВВП, якими ознаменувався 2001 р., вкрай складно. Щоправда, досвід деяких країн Південно-Східної Азії протягом 60–80-х років минулого сторіччя свідчить про таку можливість, але для цього необхідно невпинне потужне зростання, ...

Мультиплікатор інвестицій

План. Мультиплікатор інвестицій. Рівноважний ВВП в умовах різного рівня зайнятості. 1. Попередній аналіз доводить, що рівноважним може бути тільки той рівень ВВП, який дорівнює СуВ. У дійсності фактичний ВВП рідко буває стабільним, піддаючись циклічним коливанням. Одним із найбільш мінливих елементів СуВ є інвестиції. Вплив інвестиційних змін на рівноважний ВВП можна показати за допомогою графіків (рис.1 і 2). Із наведених графіків випливає, що рівноважний ВВП має місце за умови, коли лінія СуВ перетинається з ...

Фіскальна політика

Зміст 1. Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 ст. 2. Основні функції фіскальної політики. . . . . . . . . . . . . 4 ст. 3. Основні джерела доходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4-5 ст. 4. Монетизація дефіциту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5-8 ст. 5. Дискреційна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . . 8-10 ст. 6. Експансивна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . . 10-11 ст 7. Обмежувальна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . 11-12 ст 8. Висновок. . . ...