Search:

Товарне виробництво

Реферати » Організація виробництва » Товарне виробництво

План

Товар та його властивості.

Товарне виробництво та його ознаки.

Закон вартості – найважливіший закон товарного виробництва.

Еволюція товарного виробництва.

1. Товар та його властивості.

Поняття “товар” є центральним поняттям всієї економічної теорії. За визначенням А.В.Калини, В.В.Осокіної “товар – це подукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну. З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший”.

Споживна вартість, тобто здатність товару задовольняти ті чи інші потреби – це якісна сторона товару. Її характеризують певні відмінні риси. Споживна вартість товару має бути продуктом праці, людської діяльності. Якщо якась корисна річ не є результатом такої діяльності (наприклад, вода у природному джерелі), то ця річ не має споживної вартості товару.

Споживна вартість товару завжди має суспільний характер, адже задовольняє потреби ринку, а отже, суспільства.

Споживна вартість товару надходить у споживання тільки за допомогою обміну, купівлі-продажу. Продукти натуральної феодальної ренти, незважаючи на свою корисність, привласнювалися феодалом безкоштовно, без еквівалентного обміну, отже, не мали споживної вартості товару.

Далі, споживна вартість товару завжди має історичний характер, тобто виникає, розвивається і зникає під час виникнення й розвитку товарного виробництва і кожного окремого товару.

Два товари обмінюються на ринку через те, що пересіклися потреби їх власників. Отже, споживна вартість товару як економічна категорія виражає ринкові відносини між товаровласниками із задоволення їхніх потреб.

Друга властивість товару, що випливає з його визначення, полягає в його здатності обмінюватися на інший товар. Підставою цієї властивості є вартість певного товару. Якщо споживна вартість – це кількісна сторона товару, то вартість є якісною стороною. Вона визначається витратами праці, капіталу, фізичних і духовних сил людини, його знаннями, досвідом і майстерністю, потрібними для виготовлення даного товару. Обмін одного товару на інший можливий за умови рівності цих витрат на їх створення, тобто рівності їх вартостей.

Обмін товарів відбувається в певній пропорції. Наприклад, якщо при бартерному обміні (обміні без посередництва грошей) одна одиниця деякого товару обмінюється на чотири одиниці інакшого товару, то між ними, таким чином, встановлюється певна пропорція. Таке співвідношення, в якому дин товар обмінюється на інший, називається міновою вартістю. Отже, вартість товару виявляється на ринку за допомогою мінової вартості. Мінова вартість уявляє собою форму прояву вартості товару на ринку.

“Вартість товару як економічна категорія також виражає ринкові відносини між товаровласниками (між продавцем і покупцем) по витратах праці, капіталу та інших видатків на виробництво їх товарів”.

В кожному товарі втілюється праця, витрачена на його виробництво. Праця, втілена в товарі, має подвійний характер. З одного боку, це конкретна праця, тобто праця якогось певного виробника того чи іншого фаху. З другого боку, це абстрактна праця, тобто певна частка сукупної праці всіх членів суспільства. Конкретна праця створює таку властивість товару, як споживна вартість, абстрактна праця створює іншу властивість – вартість.

2.Товарне виробництво та його ознаки.

Є.Ф.Борісов зазначає, що “товарне виробництво – така система організаційно-економічних відносин, за якої корисні продукти створюються для їхнього продажу на ринку”. Система товарного виробництва має три найважливіші специфічні ознаки :

відкрите господарство;

розподіл праці;

непрямі звязки.

Ці ознаки визначають відповіді на основні проблеми будь-якої економічної системи : що створювати, як застосовувати для цього фактори виробництва і для кого призначаються вироблені продукти.

Розгляну докладніше кожну з вищезгаданих основних рис товарного господарства.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Планування собівартості продукції

При плануванні собівартості слід розрізняти собівартість окре­мих виробів (калькуляції) і собівартість загального обсягу готової (кінцевої) продукції. Як уже зазначалося, у підрозділах з корот­ким виробничим циклом і стабільними залишками (запасами) не­завершеного виробництва виробнича (цехова) собівартість гото­вої продукції збігається з кошторисом. В інших випадках, особливо коли запуск і випуск виробів у межах планового періо­ду кількісно різняться та змінюються залишки незавершеного ви­робництва на його початок і ...

Персонал

Задача1: Всічні місяці працівниками організації відроблено 850 л.днів, святкових і вихідних 12, неявки за робочі дні склали 150 л.днів. Визначити: середнє число фактично зайнятих робітників, середнє число робітників за фактичний час роботи. Розв’язок. 1.Середнє число фактично – зайнятих робітників: Чсер==44 чол 2.Середнє число робітників за фактичний час роботи: Чсер ф= =53 чол 3.Коефіціент використання спискового складу працівників: К==83% Задача2: Організація почала функціонувати в 1.11.99р.С/обл чисельність в 11 місяці ...

Обгрунтування виробничої програми

Виробнича потужність підрозділів, виражена безпосередньо в зсязі продукції, обчислюється для умов однопродуктового виробництва за формулою: (1) де Nв.п — виробнича потужність групи взаємозамінних агрега­тів (верстатів) у натуральному виразі; Тр — час роботи одного агрегату за розрахунковий період, год.; то — кількість однотипних взаємозамінних агрегатів у групі; t0 — затрати часу на виготовлення одного виробу. Якщо tо виражено в нормованому часі (машинні нормо-години) — tн, то (2) де kн — плановий (прогнозний) коефіцієнт ...