Search:

Товарне виробництво

Є.Ф.Борісов зауважує, що “виробництво товарів не може нормально розвиватися в межах загальної спільної власності, яка утруднює господарське відокремлення виробників корисних речей, їх вільну підприємницьку діяльність. Воно повністю паралізується, коли держава стає єдиним власником засобів і результатів виробництва”.

Зважаючи на ступінь розвитку відносин власності і організаційно-економічні відносини можна виділити два види товарного виробництва : просте товарне виробництво та розширене (розвинуте) товарне виробництво.

Історично першим було просте товарне господарство, Вже в давнину та за часів середньовіччя ним займалися селяни та ремісники, які використовували при виготовленні продуктів свою працю і порівняно прості знаряддя. Тоді через низьку продуктивність праці працівників сфера товарного виробництва і обігу була розвинута недостатньо і почасти існувала поряд з натуральним виробництвом, яке посідало панівне положення в економіці.

Другим з’явилося розширене товарне виробництво, засвідчивши, таким чином, появу капіталістичної системи економіки, при якій настає кінець пануванню натурального, всі продукти перетворюються на товари. За розширеного товарного виробництва предметом купівлі-продажу стає і робоча сила людей. Розвинуте товарне виробництво швидко прогресує за умов класичного капіталізму в межах приватнокапіталістичного привласнення. В ХХ ст. розвиток товарного виробництва відбувався також за умов акціонерної, кооперативної та інших форм колективної власності.

Впродовж ХУІІ-ХІХ ст. розширене товарне виробництво поступово набуло загального характеру. Всі створені корисні предмети мали форму товара. Проте в другій половині ХХ ст. під впливом науково-технічної революції і державного втручання в господарське життя в економіці країн Заходу виокремився нетоварний сектор. До нього увійшли виробництва тих продуктів і послуг, реалізація яких відбувається без допомоги ринку. Прикладами цих виробництв є фундаментальні наукові дослідження, безкоштовні види освіти та інших послуг, галузі військово-промислового комплексу і т. і. Роль неринкових форм національного багатства в суспільстві чимдалі зростає. Зрештою, сучасна економіка є змішаною в тому відношенні, що поєднує товарні – як провідні і визначальні – та нетоварні зв’язки”.


Список використаної літератури

Борисов Е.Ф. Экономическая теория : Учебник. – М.: Юрист, 1997. – 568 с.

Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. – 2-ге видання. – К.: МАУП, 1998. – 308 с.

Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства: Навчальний посібник для вузів/ Б.Д.Лановик, З.М.Матисякевич, Р.М.Матейко, О.Д.Зубалій, В.І.Гринчуцький, Я.С.Глогусь, В.Л.Андрущенко, Л.А.Родіонова, О.В.Богоніс. За загальною редакцією заслуженного працівника народної освіти України професора Б.Д.Лановика. – К.: Генеза, 1994. – 368 с.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Обгрунтування виробничої програми

Виробнича потужність підрозділів, виражена безпосередньо в зсязі продукції, обчислюється для умов однопродуктового виробництва за формулою: (1) де Nв.п — виробнича потужність групи взаємозамінних агрега­тів (верстатів) у натуральному виразі; Тр — час роботи одного агрегату за розрахунковий період, год.; то — кількість однотипних взаємозамінних агрегатів у групі; t0 — затрати часу на виготовлення одного виробу. Якщо tо виражено в нормованому часі (машинні нормо-години) — tн, то (2) де kн — плановий (прогнозний) коефіцієнт ...

Зміст і порядок розроблення виробничої програми підрозділів

Виробнича програма підрозділів основного виробництва це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозді­лів. Виробнича програма є надзвичайно важливим розділом пла­ну роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети. Порядок розроблення виробничої програми підрозділів під­приємства значною мірою ...

Регулювання виробничого процесу

План. Завдання регулювання виробничого процесу. Завдання та принципи роботи диспетчерських служб. Управління виробництвом в АСУВ. Завдання регулювання виробничого процесу. В умовах переходу до ринкових відносин які потребують швидкої і гнучкої реакції на зміни в потребі споживачів на той чи інший вид продукції необхідно забезпечити чітку і безперебійну роботу підприємства і внутрішньопідприєм-ницьких підрозділів при найбільш ефективному використанні виробничих ресурсів. Це забезпечує ритмічна праця і рівномірний випуск ...