Search:

Косів - сторінки історії

За Польщі продовжували розвиватися мистецькі промисли, зокрема, виробляли продукцію килимарні "Гуцульське мистецтво", Грунковського, Медведчука, Гільмана, трикотажні Шніберга і Рунда. Особливо збільшився приплив літників і курортників, річна відвідуваність яких становила близько 3 тисяч осіб, а обслуговувала їх широка мережа пансіонатів. Розквіт соляної промисловості гальмувався, а в 1938 р. солярню остаточно зупинено.

Діяли українські товариства "Бесіда", "Союз українок", "Просвіта", "Луг", "Пласт", "Каменярі", "Відродження", українські партії УСРП, нелегально — КПЗУ з прибудівками — комсомолом і МОДР, осередок підпільної ОУН, польське товариство приятелів Гуцульщини, єврейське спортивне товариство "Маккабі" та культурне "Мерказ Рухані".

Радянська окупація Косова почалась 22 вересня 1939 р. Під лозунгом допомоги пригнобленим "братам-українцям" були націоналізовані пансіонати, килимарні, млини, крамниці та інші господарства, що контролювалися переважно поляками та євреями. Почала працювати середня школа з українською мовою навчання. На базі ткацької створено багатопрофільну промислову школу гуцульського мистецтва. Одночасно радянська влада ліквідувала українські політичні партії, організації, кооперативи, а в ніч на 19 грудня 1940 р. в пошуках уявних "ворогів народу" заарештовано й знищено 18 чоловік.

На початку німецько-радянської війни Косів 1 липня тимчасово зайняли союзницькі з Німеччиною угорські війська, які грабували крамниці, пансіонати, оселі, звідки забирали посуд, білизну, столи, крісла, малюнки, вікна, двері й усе це вивозили в Угорщину, однак утворенню української адміністрації не перешкоджали. Німці, перебравши в серпні владу від угорців, розпочали серію терористських акцій: у перші ж дні негайно арештували й розстріляли діячів ОУН, які при угорцях масово вийшли з підпілля. 16 - 17 жовтня 1941 р. рано-вранці німці несподівано оточили єврейські квартали, вигнали всіх на вулиці й колонами проводили до в'язниці, а звідти підвозили Пістинською вулицею до гори, а потім вели до великих ям, викопаних на Міській горі. Примушували роздягатися, а тоді підводили до краю ями і вбивали пострілами в голову. Не було пощади ні жінкам, ні старим, ні немовлятам. Решта вивозили в гетто (Коломия) і згодом розстрілювали в Шепарівському лісі. Сотні людей забрали на роботу до Німеччини; створили штучний голод.

Для захисту населення від сваволі німецької влади в червні 1943 р. провід ОУН організував у карпатських лісах Українську Народну Самооборону (УНС), яку 27 січня 1944 р. включено до УПА.

31 березня 1944 р. Косів зайняли більшовики, а за містом у горах — угорці. Отже, воно опинилося аж до літа на лінії фронту, унаслідок чого зазнало значних руйнувань. Після невдачі тривалих визвольних змагань УПА та ССБ (таємна поліція ОУН) удруге запанувала більшовицька влада, яка розправлялася з підкореним народом, організовуючи розстріли та депортації "ненадійних елементів". У повоєнний період вона гальмувала розвиток ліжникарства і курортництва, натомість пріоритетності надала народним художнім промислам, були різьбярська артіль "Гуцульщина" та килимарські фабрики ім. Тараса Шевченка та ім. Івана Франка, на базі яких 1968 р. почали діяти виробничо-художнє об'єднання "Гуцульщина", художньо-виробничі майстерні Спілок художників.

Після здобуття Україною незалежності зусилля Косова спрямовані на відродження культури, духовного життя, економіки. У цьому напрямі діють різні громадські організації, політичні партії, церковні громади, а також міська влада, яка виклопотала спеціальний статут курортного міста.


ЛІТЕРАТУРА

1. Бурдуланюк В., Гаврилів Б. Історія Прикарпаття в хронології: Основні події, факти, дати. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 1998. — 68 с.

2. Грабовецький В. Гуцульщина ХІІІ—XIX ст.: Історичний нарис. — Львів: Вища школа, 1982. — 150 с.

3. Грабовецький В. Нариси історії Прикарпаття: У 8 т. — Івано-Франківськ, 1992—1995.

4. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. — К.: Наукова думка, 1987. — 470 с.

5. Домашевський М. Історія Гуцульщини: У 3 т. — Чикаго: Гуцул. досл. Інститут, 1975—1986.

6. Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: АН УРСР, 1971. — 639 с.

7. З історії західноукраїнських земель: Збірник. — К.: АН УРСР, 1957—1960.

8. Пелипейко І., Дацюк Я. Косів: Путівник. — Ужгород: Карпати, 1983. — 144 с.

9. Пелипейко І. Єврейська Громада Косова // Гуцульський край. — 1995. — № 18. — 6 травня.

10. Стеф'юк В. Косів у перспективі // Гуцульський край. — 1995. — № 38. — 9 вересня.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Опис символів (герби, прапори) міста Острога

План Вступ. 1.Корткий огляд історії міста. 2.Символи Острога, минуле і сьогодення. Висновок. Місто Острог має давню і славну історію. Не кожний обласний, а тим більше районний центр України може порівнятись до історії Острога. Знахідки, виявлені при археологічних дослідженнях, засвідчують, що територія теперішнього міста була заселена ще в епоху енеоліту (4-3 тисячоліття до н.е.). Сама назва міста має чимало легенд. Події, які відбувалися в ньому, теж оповиті легендами. Зупинимося на одній – походження назви Острог. ...

Історія села Кобаки на Косівщині

Одним з наймальовничіших і найстаріших сіл Покуття є село Кобаки. Пера письмова згадка датується 1442 роком. В письмових згадках воно іменується “Здвиженем”, а на початку сімнадцятого століття село почало носити назву – Кобаки, яка збереглась і донині. В 1772 році наш край попав під владу Австро-Угорщини, але незважаючи на всі труднощі, передові люди села тягнулись до світла, до освіти. Спочатку грамоти кобаківчан навчали сільські дяки, а в 1818 році в селі була побудована школа, одне з перших на Покутті. Першим учителем у ...

Мій рідний край Тернопіль

Тернопіль — місто обласного підпорядкування, адміністративний, економічний і культурний центр Тернопільської області. Розташований на р. Сереті (ліва притока Дністра). Вузол залізничних та автомобільних шляхів. Є аеропорт. Відстань від Тернополя до Києва 415 км. Населення на 1 січня 1973 року — 106 300 чоловік. Місцевість, де розташований Тернопіль, була заселена здавна. На його околицях збереглася стоянка доби мезоліту, що існувала тут 10—9 тисяч років тому, виявлено залишки поселення трипільської культури (III тисячоліття ...