Search:

Предмет і методологічні основи психології управління

розв язанню управлінських завдань.

Управлінська підсистема представлена спільною діяльністю великої групи ієрархічно взаємопов'язаних керівників. Психологія управління вивчає способи їх взаємозв'язку, які дозволяють перетворити результати індивідуальної діяльності в цілісну колективну управлінську діяльність. Ефективність спільної взаємодії знаходиться під впливом різних чинників: правових повноважень керівників, особливостей стимулювання праці, статевовікових відмінностей, особистісних взаємостосунків та інше. Недосконалість механізмів взаємозв'язку проявляє себе в різних формах, конфліктах, психологічних бар'єрах тощо. Саме тому вивчення психологічних умов забезпечення цілісного функціювання апарату управління також розглядається як одне з найважливіших завдань психології управління.

Важливим завданням психології управління залишається проблема добору та комплектування управлінських команд, їх психологічна сумісність; підготовка спеціалістів, здатних до лідерства, до оптимізації службових та міжособистісних взаємостосунків, до розробки наукових рекомендацій щодо підвищення ефективності управлінської діяльності. Йдеться про оптимізацію методів підготовки і перепідготовки управлінського персоналу, пошук і актуалізацію психологічного потенціалу організації (активізація людських ресурсів). Це, в свою чергу, допоможе сформувати у керівників вміння планувати і прогнозувати діяльність організації, здатність об'єктивно оцінювати власну діяльність і дії підлеглих, робити висновки, підвищувати свою кваліфікацію і майстерність персоналу, виходячи з вимог сьогодення та очікуваних змін у майбутньому.

Загалом, виходячи з єдності предмета і об'єкта психології управління, до її інтегральних завдань можна віднести наступні:

1. Аналіз та вивчення методологічних і теоретичних основ психології управління, розробка методів і методик теоретико-прикладних досліджень, застосування (з попередньою адаптацією) для потреб психології управління методів і методик, що розроблені в інших науках.

2. Виявлення та дослідження структурних елементів предмета цієї науки: особистості керівника, його управлінської діяльності, особистості підлеглого, психологічних особливостей їх взаємодії в процесі управління.

3. Вивчення міждисциплінарних зв'язків психології управління, дослідження акмеологічних, соціокультурних, етнопсихологічних та соціально-психологічних особливостей управлінської діяльності.

4. Виявлення психологічних показників ефективності управлінського розвитку керівника та його управлінської діяльності (умови і чинники, рушійні сили і детермінанти оптимального розвитку керівника та результативності управлінської діяльності).

5. Розробка практичних рекомендацій для керівників з метою покращення управлінської діяльності, ділового спілкування, ефективного розв'язання управлінських завдань та інше.

6. Теоретико-методичне забезпечення навчальної дисципліни "Психологія управління" та пов'язаних з нею спеціальних курсів, наукових семінарів тощо.

Окреслені завдання психології управління можуть розв'язуватися і досягатися різними шляхами. По-перше, шляхом планомірної розробки теоретико-методологічних проблем цієї галузі знань. По-друге, шляхом науково-дослідної роботи психологів, якій відкрите широке поле конкретних психологічних особливостей практичної управлінської діяльності керівників різних рангів. По-третє, рішення певних завдань психології управління може здійснюватися в межах інших галузей психологічних знань, з якими вона має міждисциплінарні зв'язки і тісно пов'язана.

1.2. Психологія управління як галузь психологічної науки

Психологія управління як наука, що зародилася на межі психологічних дисциплін, розвивається у нерозривному зв'язку з іншими галузями наукового знання. На сучасному етапі розвитку психологічна наука - це розгалужена система наукових дисциплін. Яке місце займає психологія управління в цій системі? На рис. 1 представлена схема міждисциплінарних

зв'язків психології управління, де показаний вихід психології управління, в першу чергу, на такі галузі психологічного знання, як соціальна психологія, психологія праці, акмеологія, психологія кар'єри, інженерна психологія, загальна психологія, вікова та педагогічна психологія, етнопсихологія.

Діалектика соціальних перетворень в нашій країні передбачає зростання ролі керівника в суспільстві, його ділової, комунікативної, підприємницької, організаторської активності, його професійних якостей і психологічних властивостей. Мовиться про переорієнтацію мислення особистості керівника, формування в нових умовах вмінь і навичок його взаємодії із соціумом, про самовдосконалення та самоактуалізацію керівника, запобігання невдач, стресів, хвилювань, розв'язання конфліктів. Сучасна епоха передбачає також перехід на всіх рівнях управлінської взаємодії

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Самооцінка

1. Загальні поняття самооцінки. 2. Періоди формування самооцінки. а) дошкільний; б) шкільний; 3. Рівні самооцінки. 4. Рівень домагань – його прояв. САМООЦІНКА РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ УЧНІВ. Великий вплив на всі аспекти життєдіяльності та поведінку людини ,має така якість особистості як самооцінка . Самооцінка – оцінка себе, своєї діяльності, свого становища в певній групі чи організації та в колі друзів, а також ставлення до оточуючих і не менш важливим є критичне ставлення до своїх здібностей і можливостей. Термін „самооцінка” ...

Спілкування. Його етика, психологія, проблеми, особливості

ЗМІСТ Вступ Проблема етики і психології спілкування історії філософської і психологічної думки. основні напрямки сучасної психології. Заходи і проблеми психології міжособистісного спілкування. Спілкування як багатоплановий психологічний процес. Особливості загального і ділового спілкування. Сприймання і розуміння в процесі спілкування. Спілкування як комунікація. Спілкування як взаємодія. Додатки Висновки Список використаної літератури ВСТУП Важливим елементом людського співжиття і взаємин є психологічні контакти і ...

Лідерство і керівництво

План. Поняття про лідерство. Теорії лідерства. Лідер і керівник. Фактори, що впливають на формування особистості керівника. Якості і риси керівника, що досягає успіху. Типологія стилів керівництва. Деякі прийоми керівництва, особливості стосунків. Народ є головним в державі, а керівник повинен займати останнє місце. Тому тільки завоювавши прихильність народу, можна стати правителем Мен Цзи Соціально-психологічна структура групи завершується висуненням лідера. Лідерство – це ...