Search:

Предмет і методологічні основи психології управління

Однією з актуальних проблем акмеології є формування загальних принципів вдосконалення професійної діяльності та спілкування спеціалістів, що працюють в сфері політики, економіки, управління, освіти і в багатьох інших галузях життя. Коли йдеться про високий професіоналізм людини, то з ним пов'язують не тільки яскравий розвиток здібностей, але й ґрунтовні знання в тій галузі діяльності, в якій цей професіоналізм проявляється. Звідси є зрозумілою нагальна розробка акмеологією такого кола проблем, як «професіоналізм особистості», «професіоналізм діяльності», «професіоналізм спілкування», «шляхи попередження професійної деформації», «шляхи досягнення вершин професіоналізму» тощо. Саме, в першу чергу, в частині «професіоналізм діяльності та спілкування» вбачається безпосередній вихід психології управління на акмеологію, адже професіоналізм керівника прямо пов'язаний з проблемою психології спілкування, а ефективна управлінська діяльність часто-густо невід'ємна від професійного спілкування. В залежності від виду міжособистісного спілкування, воно в більшій або меншій мірі має відношення до питання про продуктивність або непродуктивність міжособистісних контактів, а отже, і до питання про продуктивність, або непродуктивність професійної управлінської діяльності. Таким чином безпосередній або опосередкований вплив того чи іншого виду спілкування (мовне -немовне, ділове - неформальне, необхідне - бажане - нейтральне -небажане тощо) може виразитися в досягненні певного результату діяльності керівника (низького чи високого), позитивних чи негативних соціально-психологічних зрушень та ін. Важливим у зв'язку з цим є з'ясування того, в якій мірі комунікативна активність керівника колективу пов'язана з індивідуально-психологічними та особистісними особливостями його членів. Ці знання дозволять суб'єкту діяльності в певній мірі прогнозувати характер ділових міжособистісних контактів, впливів учасників взаємодії один на од­ного, а звідси і успішно розподіляти доручення, враховувати інди­відуально-психологічні властивості та особливості при здійсненні управління.

Традиційно акмеологія розглядає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на стадії її зрілості. В той же час набуття соціального і морального досвіду, розвиток вмінь і навичок, в тому числі й управлінських, що є невід'ємними показниками майстерності й професіоналізму керівника, закладаються ще в дитинстві. Отже, зрілою людина не народжується, на стан зрілості «працюють» всі попередні етапи розвитку особистості. Таким чином йдеться про корекцію деяких вихідних наукових даних, зокрема про розширення прийнятих вікових рамок акмеології (про включення дошкільного і шкільного віку в галузь акмеології). В цій частині вбачається не лише зв'язок психології управління з акмеологією, але зв'язок названих галузей знання з віковою та педагогічною психологією, що відкриває для них нові перспективи наукових досліджень. Актуальність поставленої проблеми очевидна, адже соціально-економічні процеси, що відбуваються в Україні, загострили проблему раннього формування у особистості професійних основ її життя, які допоможуть забезпечити їй стійкість і стабільність в нових умовах.

Інтенсифікація міжнародних зв'язків, зростання кількості економічних, культурних та інших відносин між державами актуалізують значення в рамках психології управління та етнопсихології теоретичних і практичних розробок проблем міжнаціональних ділових контактів: професіоналізм сучасної управлінської діяльності передбачає наявність у спеціалістів знань та вмінь з питань національно-психологічної детермінації ділових міжнародних переговорів, неформального спілкування з представниками різних національностей, що зумовлює вивчення соціокультурних та етнопсихологічних особливостей управління. Перспективною у зв'язку з цим є постановка питання про пошук шляхів регуляції ділової взаємодії як всередині однієї етнічної групи, так і на міжнаціональному рівні. Все це сприятиме процесу адаптації суб'єктів управління в іноетнічному середовищі, у взаємодії з іноетнічним співрозмовником, ефективному розв'язанню етнічних конфліктів, виявленню джерел підвищення результативності

професійної управлінської діяльності.

Означені проблеми до недавнього часу недостатньо вирішувалися як в межах психології управління, так і в рамках етнопсихології, в той час як знання національно-психологічних особливостей ділової взаємодії є вкрай необхідними для спеціалістів системи управління, адже у представників різних етносів існують свої усталені норми взаємовідносин і обміну необхідною інформацією, особливості поведінки, організації управлінської

ДІЯЛЬНОСТІ ТОЩО.

Теоретичним обґрунтуванням сутності проблеми є твердження про те, що цілісна система управління являє собою логічний взаємозв'язок національно-психологічних особливостей взаємодії та загальнолюдських цінностей комунікації. Мовиться про допустимість присутності етнопсихологічного релятивізму в діяльності керівника (у нього мають формуватися такі якості, які б, з одного боку, дозволяли йому ефективно пристосовуватися до традицій, звичок, стереотипів поведінки, особливостей культури управління іноетнічних представників, а з другого , - не входили б у суперечність з його національною психікою та загальнолюдськими цінностями); урахування специфіки прояву етнічної самосвідомості індивіда під час ділової взаємодії; про розвиток можливостей адаптації та персоніфікації в умовах національно неоднорідних взаємовідносин; розвиток навичок і вмінь управлінської взаємодії з представниками різних національностей та народів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Методичні особливості психологічної роботи з казками

Методичні особливості психологічної роботи з казками Казки люблять всі. У казковій формі свою проблему легше побачити і легше прийняти (не так образливо, не так боляче). Для казкового героя легше придумати вихід з положення - адже в казці все можна! До того ж всім відомо, що казки завжди добре кінчаються. Казкотерапія - один найменш безболісних способів психотерапії. Можливо, тому, що за допомогою казок (або під їх впливом) сформувався життєвий сценарій і за допомогою казки ж можна ...

Психологічна характеристика особистості в сучасній психології

ВСТУП Особистість є об¢єктом вивчення різних наук – філософії, соціології, етики, біології, педагогіки, психології тощо. Розумінню природи особистості сприяють література, музика, образотворче мистецтво. Особистість відіграє значну роль у вирішенні політичних, економічних, культурних, наукових, технічних проблем, загалом у піднесенні рівня людського буття. Категорія особистості посідає в сучасних наукових дослідженнях і в суспільній свідомості одне з центральних місць. Завдяки категорії особистості ...

Уява й фантазія. Розвиток уяви

Уява — це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості, творчого мислення. Г. Сельє говорить про уяву як одну з провідних характеристик твор­чої особистості. Уява, на його думку, пов'язана з незалеж­ністю мислення і мусить поєднуватися з розумінням важливості уявлюваного. «Поєднання уяви з Наступною проек­цією значущих аспектів уявлюваної картини на усвідом­лювану реальність являє собою основу творчого мислення... багато відкриттів, які звичайно вважають випадковими, на­справді народилися завдяки ...