Search:

Озонова діра

Хоч перші песимістичні оцінки були перегляненні, це ні в якому разі не означає, що проблеми немає. Швидше стало ясно, що немає негайної, серйозної небезпеки. Навіть найбільш оптимістичні оцінки передбачають при сучасному рівні викиду ХФВ в атмосферу серйозні біосферні порушення у другій половині XXI ст., тому скорочувати використання ХФВ все ж таки необхідно.


ТЕХНОГЕННЕ РУЙНУВАННЯ АТМОСФЕРНОГО ОЗОНУ ТА ЙОГО МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ

Техногенне навантаження на довкілля стає все більш відчутним навіть у високих шарах атмосфери. Розглядається екологічна і кліматологічна роль атмосферного озону, його участь у атмосферних процесах. Наводяться приклади локальних екстремальних значень кількості озону для різних широт і часових інтервалів.

Озон спостерігається в шарі повітря від земної поверхні до висот біля 70 км, але його основна кількість зосереджена в шарі 20-55 км. Загальний вміст озону в атмосфері, якщо його привести до нормального тиску (1013,2 гПа) при температурі 0 °С коливається від 1 до 6 мм. Цю величину прийнято називати приведеною товщиною шару озону або його загальною кількістю. Цей газ, незважаючи на його надзвичайно малу кількість, грає дуже важливу роль у фізичних процесах верхніх шарів атмосфери (стратосфері та мезосфері).

Атмосферний озон вважається найбільш важливою в енергетичному відношенні складовою частиною стратосфери. Він поглинає близько 1% всієї сонячної радіації, що падає на Землю. Завдяки цьому на вказаних висотах температура повітря зростає до значень, що наближаються до нуля. Вертикальний і горизонтальний розподіл температури в стратосфері, а також баричне поле, режим вітру і, зокрема, струменеві течії безпосередньо пов'язані з озоном атмосфери.

Окрім того, завдяки достатньо консервативним властивостям озону (внаслідок чого він порівняно повільно руйнується в стратосфері) дані про озон використовуються для вивчення циркуляції і турбулентності стратосфери і тропосфери.

Із екологічної точки зору не менш важливим є те, що озон визначає ультрафіолетовий клімат нашої планети. Він обмежує короткохвильову частину сонячного спектру (а також аналогічну частину спектру зірок і Космосу) і не пропускає до земної поверхні випромінювання коротше за 290 нм, при наявності якого життя на Землі в сучасній білковій формі було б неможливе.

У випадках проникнення цієї радіації до земної поверхні вона пригнічує фотосинтез у рослин, спричиняє опіки шкіри та сітківки ока, руйнує кров'яні тільця і молекули ДНК, сприяє росту злоякісних пухлин тощо. І якщо людина, а також тварини і організми, не пов'язані з фотосинтезом, відразу й не постраждають від підвищення ультрафіолетової радіації, то наземні рослини абсолютно беззахисні перед нею. А їхня загибель порушить екологічні ланцюги харчування, що призведе до непоправних втрат для людства. З цієї точки зору озон є своєрідним захисним екраном для всього живого на Землі.

Сучасні екологічні дослідження озону, роль якого у формуванні географічної оболонки і збереженні життя на Землі важко переоцінити, включають вивчення мінливості його загального вмісту в атмосфері в просторовому і часовому вимірах.

Майже весь атмосферний озон зосереджений у нижній стратосфері і загальний вміст його схильний до періодичних і неперіодичних змін. Збільшення вмісту озону в стратосфері сприяє зменшенню притоку сонячної радіації до земної поверхні, тому що озон поглинає сонячну радіацію не тільки в ультрафіолетовій, але й у видимій і близькій інфрачервоній частинах спектра. Безсумнівно, що збільшення вмісту озону в стратосфері викликає збільшення її нагрівання. При цьому температура, тиск і циркуляція тропосфери також зазнають відповідних змін.

Клімат дуже чутливо відгукується навіть на незначні зміни сонячної радіації. Як приклад, можна навести погоджену зміну загального вмісту озону в атмосфері та сонячної радіації, що надходить до земної поверхні. Виконані нами розрахунки [2] показали, що підвищення в 1918-1947 р. прямої сонячної радіації при безхмарному небі на 0,3% відбувалося на тлі зниження загального вмісту озону на 2,9% проти середньої багаторічної норми. Незважаючи на такий досить малий відрізок часу і настільки малу зміну радіації, відбулося помітне скорочення площі полярної морської криги, а також деякий відступ зледеніння на суходолі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Предмет і значення дисципліни “Основи екології” Наукові основи раціонального природокористування. Заказники і заповідники та їх роль у збереженні фаун

Термін екологія вперше запропонував у 1866 році німецький вчений Е.Геккель. Він походить від грецьких слів oikos, що означає дім, помешкання. Місце перебування та logos – наука. Так Геккель назвав науку, що вивчає організацію та функціонування над організованих систем різних рівнів: видів, популяцій, біоценозів (спільнот), екосистем (біогеоценозів) та біосфери. Сучасна екологія інтенсивно вивчає взаємодію людини та біосфери, суспільного виробництва з навколишнім середовищем та інші проблеми. Загальна екологія займається ...

Екологія та ландшафтна екологія

Як усім відомо , екологія — це наука , що займається вивченням взаємозв’язків у природному середовищі . Так було до 70-х років , зараз цими питаннями займається загальна екологія. Основними завданнями загальної екології є такі : вивчення з позицій системного підходу загального стану сучасної біосфери планети , причин його формування та особливостей розвитку під впливом природних та антропогенних факторів ( іншими словами вивчення формування , існування та функціонування біологічних систем усіх рівнів у взаємозв’язку з ...

Чорнобиль

ЗМІСТ Чорнобильська катастрофа. Теорії щодо її причин. 2 Прийняті дії і їх наслідки. 6 Наслідки Чорнобильської катастрофи. 12 ВИСНОВОК 17 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 19 Чорнобильська катастрофа. Теорії щодо її причин. Чорнобиль – невелике, миле, провінційне українське містечко, потопаюче в зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком, коли, за Іпатієвським літописом, князь Вишгородський Ростислав, син Великого князя Київського Рюріка, рушив походом з Чорнобиля в Тарциськ. З ...