Search:

Поняття про біологію

напівчагарники, луки, болота і солончаки.

- Зональна рослинність у поширені типів рослин (залежить від розподілу тепла).

- Залежність зональності рослинності від людини (агроценози).

Поняття про життєві форми рослин.

Всі рослини, а їх понад 500000 видів поділяються за будовою і життєдіяльністю на дві великі збірні групи:

- нижчі рослини, або сланюваті (близько 150000 видів)

- вищі, або листостеблові рослини.

Нижчі рослини:

- тіло не розчленоване на вегетативні органи і має вигляд слані (талому). Їм властива різна

форма, будова і життєві функції.

Розрізняють наступні життєві форми нижчих рослин:

- Одноклітинні, колоніальні, неклітинні (сифонові), нитчасті, різнонитчасті, мікроскопічні і макроскопічні.

- Без оформленого ядра (бактерії, синьо-зелені водорості); з добре диференційованим ядром

(одноклітинні зелені водорості); з типовим ядром й іншими органоїдами клітин (пластиди та

ін.), одноядерні й багатоядерні, з хроматофорами і без них.

Рослинам властиві різні форми розмноження: вегетативне, нестатеве і статеве.

- За способом живлення розрізняють: автотрофи, гетеротрофи, міксотрофи.

- Різні пристосування до наземного способу життя зумовлені перебудовою внутрішньої

структури і зовнішніх форм рослин.

- У вищих рослин з’явилася ціла система внутрішніх тканин різного призначення, з зовнішньої

диференціацією тіла рослин на окремі органи.


- Рентгеноструктурний аналіз.

- Ступінчасте центрифугування.

- Електронномікроскопічної гістохімії.

- Мікроспектральний аналіз.

- Статистичні методи.

Основні відмінності біологічної системи від неживої природи:

- Обмін речовин.

- Подразливість (відповідь на дію зовнішніх чинників у вигляді таксисів, тропізмів, рефлексів).

- Ріст.

- Розмноження.

- Рух.

- Спадковість.

- Мінливість.

- Взаємозв’язок між біологічними системами і з оточуючим середовищем. В основі всіх проявів життя, всіх фізіологічних процесів лежать хімічні і фізико-хімічні процеси. Вони зв’язані із структурною організацією біологічної системи і її функціями: самовідтворення, саморегуляція, рух, збудливість і пам’ять клітини.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Капуста городня, картопля, квасениця звичайна

КАПУСТА ГОРОДНЯ Brassica oleracea Дворiчна овочева рослина родини хрестоцвітих. Протягом першого року утворю низьке стебло iз значної кiлькості листкiв щiльну гладеньку головку. На другий рiк розвивається квiтуче стебло, до 150 см заввишки. Листки великi, черешковi, м'ясистi, сизо-зеленi або фiолетовi. Квiтки двостатевi, правильнi, чотиричленнi, зiбранi в китицi. Пелюстки блiдо-жовтi або бiлi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - двогнiздий стручок. Вирощують як овочеву культуру. Галенові препарати виготовляють із листя ...

Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи

на тему: Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи. Охорона плазунів. Птахи – теплокровні хребетні тварини пристосовані до польоту. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови органів тіла птахів. Екологія плазунів. Поширення плазунів дуже залежить від /температури навколишнього середовища. Якщо за Полярним колом їх живе всього 2 види, на Україні — 20, то в Туркменії, де температура повітря доходить до 58° С,— 77 видів. У гори вони піднімаються до висоти 4000 м, зрідка до 5000 м, що також ...

Україна в духовному світі Вернадського

1939 року в Академії наук СРСР відбулася безпрецедентна подія. В Академію враз по трьох відділеннях (геолого-географічних, хімічних та фізико-математичних наук) перевибрали одну й ту ж особу - академіка Володимира Вернадського. Однак у межі трьох академічних відділень не вкладаються всі наукові напрямки і галузі знань, в яких працював і залишив слід Вернадський. Кожен науковий напрямок, кожна галузь природничих наук, що розвивались в Академії наук СРСР, охоплювалися інтересами Вернадського. І щоразу він виступав як ...